Місто Аюд

Численні археологічні розкопки свідчать про наявність людських поселень у регіоні міста Аюд ще з неоліту...

Христина Манта, 28.06.2020, 06:32

Численні
археологічні розкопки свідчать про наявність людських поселень у регіоні міста
Аюд ще з неоліту. Були виявлені сліди доісторичних поселень, а також скіфські
та кельтські могильники. Наявність даків підтверджується виявленими прикрасами
та срібними монетами, які зберігаються в різних музеях країни і за кордоном. На
сучасній території міста простягалося римське поселення Брукла.

Місто було
збудовано саксонцями, колонізованими в Трансільванії близько 1200 року. Згідно
місцевій легенді, перша зведена ними кам’яна будівля була вартова вежа у 1239 році.
Слідувала згодом церква в римському стилі (нині на цьому місці знаходиться
Євангельська церква), побудована в 1333-1334 рр. разом з першим укріпленим
муром. Пізніше, наприкінці XV століття була побудована велика церква в готичному
стилі, оточена стінами та вежами нової фортеці п’ятикутної форми. Перша
документальна згадка про Аюд датується 1293 роком. Під час протестантської
реформи, населення обняло кальвіністський варіант протестантизму, що призвело
до поступової мадяризації німецького населення. Аюд став одним з головних
кальвіністських центрів Трансільванії.

Розташована в
центрі міста, праворуч національної дороги Бухарест – Орадя, приблизно в 30 км
від міста Алба-Юлія і близько 36 км від міста Турда, фортеця Аюд – комплекс
середньовічної архітектури – є найважливішим туристичним об’єктом міста.
Фортеця з кам’яними стінами та вежами розташована на місці старого земляного
укріплення, яке в свою чергу, перекриває дако-римське поселення з третього
століття нашої ери. Фахівцям відомі два етапи будівництва. Наявність першої
фортеці засвідчено розкопками 1974 – 1977 рр. і датується вона XIV століттям.
Фортеця має форму п’ятикутника. Незважаючи на невеликий розмір (приблизно 350
м), товщину стін (від 1,20 до 1,30 м), їх висоту (7-8 м), а також цегляний
парапет (2 м), фортеця була надійним захистом у важкі часи для мешканців міста.
Оборону посилено, також, оточуваними ровами. Вежі підкріпили вже ремісничі цехи,
які і завершили їхнє будівництво. Цехи повинні були забезпечити підкріплені
ними вежі зброєю та провізіями. Збереглися до наших днів вежі м’ясників,
кравців, шевців і гончарів (прямокутної форми), кожум’яків та кушнірів.

У західній частині
збереглася до наших днів невелика вежа під назвою Kalendas, яка була
під опікою Асоціації Святого Духа. Всередині фортеці розташовані дві культові
будівлі і чотири будівлі XVIII та XIX століть,
останні належать зараз кальвіністській церкві. Найбільш важливою є церква,
побудована в готичному трансільванському стилі кінця XV століття. Башта
церкви заввишки 64 м. забезпечена бійницями. Інша церква датується кінцем XIX ст. і належить лютеранській церкві. Вона була побудована на
місці старої каплиці з першої половини XІV століття. Фортеця була безпосереднім свідком деяких
важливих соціальних і політичних подій історії Трансільванії. У цілому всі ці
події залишили сліди на цьому середньовічному пам’ятнику: повторні ремонти, у
яких ніколи не зберігався оригінальний стиль. Звідси й виникли особливості цієї
пам’ятки середньовічної архітектури в Трансільванії.

Пам’ятник
студентів – це найдавніший пам’ятник міста. Він височіє у міському парку в
пам’ять студентів, які загинули у боях 1704 року з габсбурзьким військом.
Побудований у формі купола, кам’яний пам’ятник підтримується чотирма стрункими
колонами. Усередині пам’ятника знаходиться кам’яний вівтар з овальною емблемою
коледжу. Стиль пам’ятника характерний періоду 1900 року.

Під час
комуністичного режиму в Румунії, в’язниця міста Аюд була місцем ув’язнення багатьох
політв’язнів. Тому іншою атракцією міста є пам’ятник зведений в пам’ять
колишніх політв’язнів. Як відомо, у місті Аюд комуністи стратили і поховали
велику частину румунської еліти, яка боролася проти комунізму. Кладовище несе
жахливу назву «Круча рабів» або «Пагорб рабів». Поховання робили тільки вночі,
без світла і нікому з в’язнів не ставили на могилі хреста. Пам’ятник – заввишки
18 м, завширшки – 6 м і завдовжки – 27 м, розміщений на південному заході міста
Аюд.

Коледж заснований
в 1622 році князем Габрієлем Бетленом в Алба-Юлія був перенесений в Аюд у 1662
році князем Міхаєм Апафі. Коледж Бетлена сьогодні носить ім’я свого засновника.
Зараз у будівлі Коледжу Бетлена діє Музей природознавства. Це – один з
найдавніших закладів такого роду в країні. Перші письмові документи, що
підтверджують наявність музейних експонатів і колекцій в Аюді, датуються 1720 роком,
а офіційною датою заснування музею є 1796 рік. Особа, яка збагатила існуючі там
колекції та заклала основи наукової організації музею ще в кінці XVIIІ століття був
знаменитий натураліст Франциск Бенко. Понад 35 тисяч експонатів виставлені в
чотирьох залах, кожен із конкретною специфікою. Спадок музею містить колекції
геології, мінералогії, палеонтології, ботаніки та зоології.