Музей ложок у місті Кимпулунг-Молдовенеск
Чимало з нас памятають наскільки смачною була їжа виготовлена у деревяних та глиняних посудинах. Ностальгікам давніх часів ми пропонуємо провести сьогодні кілька цікавих моментів в унікальному у світі музеї.
Христина Манта, 12.01.2014, 01:20
Чимало з нас пам’ятають наскільки смачною була їжа виготовлена у дерев’яних та глиняних посудинах, і наскільки смачним був борщ, який поїдали ми у бабусі вдома дерев’яною ложкою. Ностальгікам давніх часів ми пропонуємо провести сьогодні кілька цікавих моментів в унікальному у світі музеї, в якому зберігається найбільша колекція деревяних ложок, близько 5.300. Пристрасть колекціонера була настільки великою, що він використав кожен куточок власного будинку, перетворивши його на унікальний будинок, який замість шторів має у вікнах ложки. У музеї ложки різних епох і різного призначення, з різних країн світу і зі всіх континентів, а це дозволяє нам поглянути на такий звичайний предмет — ложку — іншими очима.
Хату із столовими дерев’яними ложками у вікнах не важко знайти на вулицях північно-східного румунського міста Кимпулунг-Молдовенеск. Хата належала колись родині Цугуй, яка протягом трьох десятиліть збирала ложки зі всіх континентів. Зараз хату успадкувала викладач Елена Матееску, яка продовжила збирати їх далі. Йон Цугуй почав колекціонувати ложки у 1945 році. На стінах кімнат, холів, внутрішніх сходинок, на стелях, виставлені тисячі предметів, від найменших до найбільших. Це румунські та іноземні ложки, намальовані, вирізьблені, кухонні та вівчарські ложки.
У колекції налічується 130 дерев’яних пород. Вони згруповані по десять, залежно від тем, пород дерев та регіонів. Кожна група ложок супроводжується запискою, на якій зазначено вік ложки, місце походження і, при необхідності, інформації про її власника. Найекзотичніші столові ложки, які знайшли притулок у будинку з Кимпулунг-Молдовенеск походять з Нової Зеландії, Мадагаскару, США, Мексики, Японії, Китаю, Танзанії, Пакистану та з деяких частин Африки. Частина ложок було надіслано із-за кордону туристами, які відвідали колекцію. Колекція, єдина в країні і світі, як що стосується кількості, так і різноманітності, була включена до Національного довідника колекціонерів і Національної культурної спадщини.
Власниця колекції зізнається, що нелегко і недешево утримувати музей. Навіть якщо предмети можна очищати від пилу звичайно, штативи та вітрини слід відновлювати періодично. Відвідувачів запрошують покласти на папір свої враження про колекцію ложок. Ця папка із пожовклими від часу паперами є “Золотою книгою колекції”, що знаходиться в будинку родини Цугуй ще з першого року колекції. Серед сонорних імен громадськості, які відвідали музей, фігурує й принц Раду, чоловік старшої доньки румунського короля Міхая I, наслідної принцеси Маргарети, представники Європейського співтовариства, культурні діячі, художники та інші особистості. Колекція доповнена ложками, які використовували такі особистості як Mіхаїл Когилнічану або Міхаїл Садовяну. Найціннішими експонатами колекції є “ложка близнюк”, що датується 1825 роком, а також стара ложка з часів імператриці Марії Терезії, коли Буковина перебувала під Австро-угорською окупацією. Серед раритетів виставки – “ложки наречених”, “ложки з приданого нареченої”, “ложка скупого” і “ложка шумних” для чоловіків, яких дратує постійне ниття дружини.
