Музей кондитерського мистецтва

Сьогодні розповімо вам про єдиний в Румунії Музей кондитерського мистецтва. Знаходиться він у місті Арад (захід), його розмір досить скромний, однак можна там побачити найрізноманітніші солодкі витвори мистецтва.

Христина Манта, 15.12.2013, 01:37

Льодяники різних смаків, кольорів, форм і розмірів, марципанові троянди, шоколадні чоботи та поросята заповнені горіхами. Кожен з цих делікатесів виготовлених у кондитерськах приховує не тільки секретні рецепти, а й спеціальні методи їх приготування.

Як приготовляли всі ці ласощі століття тому, можете дізнатися відвідуючи єдиний в Румунії Музей кондитерського мистецтва в місті Арад (захід). У цьому музеї можна побачити найрізноманітніші художні твори мистецтва, починаючи від портретів знаменитих людей і закінчуючи різними тортами, виконаними в англійському стилі. Розмір музею досить скромний, але скільки всього цікавого можна побачити в його невеликих вітринах! І що найголовніше, всі ці творіння солодкі.

В Араді була одна з найсильніших гільдій кондитерів з Румунії. Традиція, що зародилася 1800 року, була брутально зламана в роки жорстокої комуністичної націоналізації, коли були розсновані кондитерські лабораторії майстрів кондитерів. Цукерки та тістечка приготовлені в Араді були популярними в Європі. Румунські кондитері мали важливий портфель рецептів, а в додаток використовували спеціальні приладдя для отримання якісної продукції. Іойн Ґуй був учнем колишніх майстрів-кондитерів. Йому вдалося за останні 30 років зібрати давні книги з рецептами, і велику частину устаткування, використовуваного кондитерами Араду 100 років тому. Він відкрив у своєму власному домі Музей кондитерського мистецтва, в якому відтворив давно загублений світ.

Які там аромати, джеми, сиропи, креми, шоколади, тістечка! Спеціальні форми в яких приготовляли тістечка, посудини, на яких подавалося до столу колись морозиво. Все робилося за особливим ритуалом. Ніщо не залишено на волю випадку. Справжнє мистецтво. Минулі часи, які сьогодні ми бачимо тільки на фотографіях. Щоправда до залишків минулого можна ще доторкнутися. Тому що до наших днів збереглися ще машини, приладдя і “форми” використані кондитерами 100 років тому. “Смак” старих часів обов’язково відчуєте в цьому музеї, якого, до речі, не важко знайти в Араді, навіть якщо ви вперше відвідаєте це місто. Досить вам увійти у першу кондитерську, яку знайдете по дорозі, і запитати про музей. Всі знають про музей, бо всі знають майстра-кондитера Іона Ґуя. Тільки у двох приміщеннях і холі виставлено понад 500 п’єс. Серед них декілька великих машин, а дрібні предмети були виставлені у вітринах, так щоб відвідувачі могли легко переміщуватися по залах.

Кондитері ніколи не були багатими людьми, натомість багато працювали. У них не було відпусток або вихідних, бо якраз тоді найбільший попит на торти, цукерки і тістечка. Відповідали на замовлення в найкоротші терміни. Клієнти знали, що вимагати. Тоді не було ніяких барвників, хімічних речовин, підсилювачів, вони використовували лише натуральні інгредієнти, тобто какао, корицю, каву, желе, вершки, цукор, борошно і яйця. Креми виготовляли з масла, шоколаду, кави і різних фруктів. Вершки робили з молока. Кожен кондитер зберігав секрет своїх рецептів, вони були дорожчими золота.

У міжвоєнний період у Араді була навіть асоціація кондитерів, членами якої були понад 30 майстрів-кондитерів. У них були регулярні зустрічі для обговорення поточних питань, а й для того щоб домовитися організувати якусь розвагу. Не забували вони ані про бідних людей міста, так що щоліта вони організували зустріч для них та пригощали малозабезпечених сімей безкоштовним морозивом.

Чимало давніх агрегатів для виготовлення солодощів були в жахливому стані тоді, коли придбав їх основоположник музею. За допомогою сусіда він відремонтував їх, так що сьогодні вони у відмінному стані. Наприклад, “макорубка” налічує більше ста років. Все це робиться поворотом рукоятки. Інший “агрегат”, на цей раз підключений до електричного струму, використовували для виготовлення вершків або тіста. Третій агрегат використовували для виготовлення марципану і шоколаду. Майже не хочеться вірити, що такий металевий гігант вищий за розміром чоловіка виробляв такі делікатеси. Потім можна побачити іншу “реліквію”, на цей раз для виготовлення морозива. Все змішували у величезній порцеляновій чаші. Мабуть це найбільш вражаючий предмет музею, і унікальний такого роду пристрій в Румунії. Був побудований на заводі “Astra” в Араді. І теж там зберігається перша в Румунії книга рецептів, опублікована в 1920 році Емілем Фредеріком. Два інших томи були надруковані в Німеччині, перший у 1904, а другий в 1924 році, де рецепти ретельно представлені із ескізами смачних тортів і цукерок. До них додається колекція рецептів традиційних румунських солодощів від 1930 року.