Монастир Галата в Яссах
Монастир Галата з міста Ясси - це жіночий монастир. Він був побудований в кінці XVI ст. князем Петром Шкіопулом (Кульгавим) в західній частині міста. Він розташований на пагорбі Мирослава, звідки можна легко милуватися панорамою міста.
Христина Манта, 13.08.2017, 08:14
Монастир Галата з міста Ясси є жіночим монастирем, побудованим в кінці XVI ст. князем Петром Шкіопулом (Кульгавим) в західній частині міста. Він розташований на пагорбі Мирослава, звідки можна легко милуватися панорамою міста. Церква, оточена стінами, прорізаними бійницями й амбразурами, зі своєю високою дзвіницею біля входу, має вигляд фортеці, часто будучи використана в історії як місце оборони, а іноді як господарська резиденція. Монастир є прикладом волоського впливу на молдовську архітектуру. Монастирський ансамбль був включений до списку історичних пам’яток Ясського повіту у 2015 році і складається з наступних чотирьох будівель: Церква Вознесіння Господа Бога – яка датується 1582-1583 р.; Королівський палац – що датується 1726-1728 рр.; Вежа дзвіниці – яка датується з 1584 року і Оточувальна стіна – 1584 рік.
До зведення нинішнього монастиря, князь Молдови Петро Кульгавий (1574-1577, 1578-1579 і 1583-1591 рр) побудував перший монастир, званий Галата в долині або Нижня Галата. Назва походить від району Галата в Константинополі (нині Стамбул), де проживали молдовські князі, що йшли до турецького султана, аби отримати фірман на панування. Галата – це слово турецького походження, яке можна перекласти на українську мову словом ворота. Влітку 1577 року під час свого першого панування, князь надіслав листа керівникам міста Бістріца, в якому просить їх направити фахівців в галузі будівництва, будучи незадоволений працею молдовських майстрів. Звідси можна зробити висновок, що будівництво монастиря почалося восени 1577 року. Передбачається, що освячення церкви відбулося до 22 лютого 1578 року, однак фундамент був закладений в небезпечному місці, і тому церковні стіни зруйнувалися невдовзі після цього.
Після повалення першої церкви, князь Петро Кульгавий збудував другу церкву на пагорбі неподалік від міста, що домінує долину ріки Ніколіна. Про це згадав і літописець Грігоре Уреке. Оскільки напис на церкві відсутній, нам не відомий період, коли була побудована ця друга церква. З літописів відомо, що будівництво нової церкви, що отримала назву Вознесіння Господа Бога і була відома під назвою Галата з пагорба) почалося в 1583 р. Теж тоді були побудовані й інші чернечі прибудови: келії для ченців, трапезна та приміщення для розміщення гостей. Князь наділив монастир селами і маєтками. У січні 1591 року в церкві Галата, князь Петро Кульгавий таємно одружився на Ірині, яка була матір’ю його сина Штефана, котрий народився в 1584 році. Князю не вдалося завершити будівництво до видалення його з престолу Молдови, залишивши незакінченими настінні розписи та захисну стіну.
Відомо, що у XVII ст., монастир Галата відвідували багато іноземних паломників. Російський чернець Василій Яковлев Гагара описав монастир в 1637 році: На версту від міста розташований монастир Патріарха Єрусалимського, дуже гарна будівля, а коли Патріарх прибуває у Волоську країну, поселяється в цьому монастирі. Кілька років по тому, Патріарх Антіохійський, Макарій III, був присутній на богослужінні в монастирському храмі в якості гостя князя Василя Лупу (1634-1653 рр.). Про цей візит згадав архідиякон Павел Алеппо в своїх записах. У 1735 році, була побудована стіна, що оточує монастир, а через 100 років господар Міхаїл Стурза додав ще один поверх над вежею дзвіницею. Упродовж часу у монастирі працювала школа шовківництва, потім він був перетворений на хоспіс для інвалідів, а з 1923 року на в’язницю. У комуністичний період, між 1961-1971 рр. в монастирі були проведені реставраційні роботи. З цієї нагоди були укріплені стіна, що оточує монастирський ансамбль, вежа-дзвіниця, дві башти церкви, а також дах. Проведені тут археологічні розкопки привели до виявлення кількох могил, з-поміж яких могила Марії Аміралі, дружини Петра Кульгавого, та дочки князя, Деспіни. У 1990 році монастир Галата був знову оголошений жіночим монастирем.
Князь Петро Кульгавий побудував, на дворі монастиря, княжий будинок, де він жив протягом певного часу. Влітку 1591 року він видавав тут документи. Згодом інші князі жили в монастирі Галата та прихистили тут їхні сім’ї під час епідемій, воєн і повстань. Серед тих, хто жив в княжому будинку в Галаті був і Тиміш Хмельницький, син Богдана Хмельницького, який прибув до Галати зі своїм військом на підтримку свого тестя Василя Лупу.
