Легенди про природний заповідник П’єтреле Доамней
Таємниця та легенди, які оточують гори Рареу та Джумалеу в Сучавському повіті, приваблюють туристів, захоплених пригодами, а історія про величезний скарб, схований під скелями природного заповідника «П'єтреле Доамней - Рареу» збуджує уяву мандрівників.
Христина Манта, 05.07.2020, 06:11
Таємниця та
легенди, які оточують гори Рареу та Джумалеу в Сучавському
повіті, приваблюють туристів, захоплених пригодами, а історія про величезний
скарб, схований під скелями природного заповідника «П’єтреле
Доамней – Рареу» збуджує уяву мандрівників.
Гори Рареу та Джумалеу
мають велику мережу маркованих туристичних маршрутів та доріг для доступу
автомобілів, які дозволяють туристам дістатися до найважливіших туристичних
визначних пам’яток району. Гори Рареу є одними з найбільш мальовничих у регіоні та
серед найбільш відвідуваних туристами саме через легкий доступ до них по
частково модернізованій альпійській дорозі. Головною визначною пам’яткою цих
гір є вражаючий набір скель «П’єтреле Доамней», які піднімаються білими і
стрункими до неба. Про ці гори румунський письменник Джео Богза писав: «В інших
місцях можуть бути набагато вищі гори або бурхливіші ріки, море чи океан, однак
тут Рареу являє собою фундаментальний вимір світу, космічну частину життя та
історії». Найвідоміша туристична пам’ятка в горах Рареу, П’єтреле
Доамней, легко доступна для туристів. Від міста Кимпулунг Молдовнеск до турбази
Рареу на висоті 1538 метрів над рівнем моря туристи можуть дістатися по вражаючій
модернізованій дорозі завдовжки 14 км. Від турбази можна дістатися до П’єтреле
Доамней стежкою завдовжки близько кілометра.
Оповита
таємницею, поява набору скель П’єтреле Доамней пояснюється місцевими жителями
численними легендами. Найвідоміша з них пов’язана з княгинею Еленою, дружиною князя
Молдови Петра Ререша, так як і сама назва гір Рареу походить від князя Петра Рареша.
Кажуть, що в бурхливі часи історії, у 1541 році, під час другого правління Петра
Рареша, він знайшов у горах Рареу місце для притулку своєї родини та частини
свого статку. Ховаючись від татарських нападів, пані Елена та син Штефеніце
знайшли притулок у печері, де вони почали молитися. Під час молитви вони почули
гучний шум. В легенді розповідається про те, що великі скелі відламалися і
впали саме на те місце, де були заховані статки князя, розвалившись на нападників.
Побачивши це пані Елена сказала – це
сплата за наш порятунок, і з тих пір скелі називаються П’єтреле
Доамней (укр. Мовою «Каміння княгині»), а скарб все ще захований
величезними скелями.
У іншій легенді
розповідається про те, що задовго до того, як хтось може згадати, на цих
землях жив дуже багатий король. Він був настільки багатим, що палац, в якому
він жив, вже не міг містити його багатство. Більше того, це багатство привернуло
увагу диявола, який перекидався цими землями. Але королю було все одно. Він був
одружений із найкрасивішою жінкою у світі, їх щастя будучи вище золота та
срібла. Королева, однак, знала про злі наміри ворогів королівства. Тому вона
переконує короля сховати це багатство, щоб захистити його від рук злодіїв. Так що,
король наказав своєму найвірнішому підлеглому знайти
місце, куди він міг би сховати свій статок від жадібних очей людей. Чоловік
перетнув королівство з початку від кінця. Після багатоденних подорожей він
досяг вершини гори, на якій група вражаючих скель чіплялася одна до одної. Тоді
почалася страхітлива буря, яка так злякала його, що він знайшов притулок у
тріщині біля підніжжя скелі. Чоловік зробив ще крок далі, і цього було
достатньо. Він провалився убік і упав у глибоку темну печеру. Радий, що
врятувався живим, він підпалив вогонь, сподіваючись, що знайде вихід з печери. Світло
полум’я допомогло мандрівникові побачити величезну печеру, приховану від допитливих
очей перехожих. Він нетерпляче почекав закінчення шторму, піднявся на поверхню
і відправився в дорогу, щоб дати королю добру вістку. Радий, король наказав
перемістити величезну частину свого статку до печери нижче скелі. За весь цей
час, проте, диявол чекав захованим у лісі і бачив як солдати ввозили золото та
срібло в печеру. Після того, як солдати
закінчили свою роботу, королева також прийшла до печери, щоб побачити плід
роботи її підлеглих. Рада, що робота була зроблена відповідно до побажань її чоловіка,
вона хотіла вийти з печери, але чорт перерізав її шлях. Він вбив тих кілька
солдатів, які супроводжували її, і викрав королеву, повершувшись з нею в печеру.
Решти солдатів перекрили вхід у печеру і обвалили його кількома величезними
скелями, не знаючи що там знаходиться королева. Розлючений диявол вирішив
розбити каміння блискавками. Рушив руйнівну бурю і кинув об скелю блискавку, що
мала розрізати на дві скелю. Однак каміння попадало з дивовижною силою на
Диявола і Королеву, котрі не встигли врятуватися. Величезні скелі розчавили їх
під їхньою вагою, ще краще закривши печеру, в якій розміщувалося королівське багатство,
тепер загублене назавжди. Надзвичайно засмучений смертю дружини, король
вирішив, що це місце отримає назву «П’єтреле Доамней», щоб люди ніколи не забули
про красу його королеви.
«П’єтреле
Доамней» розташовані на висоті 1634 метри, в горах Рареу. Найвища скеля досягає
1651 метр висоти. Це змішаний природний заповідник площею 933 гектари і, водночас,
частина «Натура 2000». Регіон славиться багатством ендемічної рослинності.
Перші геологічні дослідження були проведені австрійськими геологами, які
виявили, що територія створена з вапняків з кораловими вкрапленнями, амонітами,
водоростями та іншими рифоутворюючими елементами, яким понад 140 мільйонів
років. Серед них виділяються скам’янілості родів Requenia та Matheronia. У
крейдовому періоді, територія ця була вкрита морською водою. Після тектонічних рухів
вода відступила і рифи піднялися на поверхню. Гори Рареу складаються з шарів
різних гірських порід, переважно осадових. «П’єтреле Доамней» – улюблене місце
для любителів альпінізму. Вони вперше були підкорені любителями скелелазіння в
1921 році.
