Кальвіністська церква Сантамарія-Орля
Південніше міста Хацег, на правому березі річки Реул Маре, розташований населений пункт Сантамарія-Орля, документально засвідчений в 1331 році під назвою villa Sancte Marie.
Христина Манта, 31.05.2015, 01:19
На невеликому плато, на околиці населеного пункту, на невеликій відстані від старого замку дворянської сім’ї Кендеффі, піднімається величезне святилище. Кальвіністська церква Сантамарія-Орля, колись римо-католицька, є однією з найстаріших церков у румунському просторі, будучи зведена в кінці XIII століття. Із вежею на західному фасаді і прямокутним вівтарем, церква має архітектурні форми специфічні переходу від романського стилю до ранньої готики. Усередині знаходиться цінний набір настінного розпису.
Побудована з необробленого каменю, церква звертає увагу не тільки акуратним зовнішнім виглядом її високих стін, але особливо красою порталів, вікон та колон. Стеля, освітлена вузькими вікнами з напівкруглими отворами, прямокутне судно (16,36 х 10,22 м) передбачене, на південній стороні, романським порталом. У його західній частині знаходиться трибуна, зведена після 1447 року, встановлена на восьмикутних стовпах і відокремлена від дзвіниці. На сході, архітектурний пам’ятник включає прямокутний вівтар (6,24 х 6,40 м), з хрестовими склепіннями з квітковим декором.
Квадратна башта з п’ятьма поверхами, має на першому поверсі романський портал, з багатим скульптурним декором. На першому поверсі, наявність готичного вікна є результатом пізнішої прибудови пам’ятника; натомість вікна верхніх поверхів належать романському стилю, тобто початковому етапу будівництва. Дах, відновлений під час численних ремотно-будівельних процесів упродовж часу, а особливо з 1908 року – складається з чотирьох трикутних кам’яних фронтонів у формі піраміди. Загалом, церква має характеристики переходу від романського до готичного стилю, що в трансільванській архітектурі відбулося у другій половині тринадцятого століття. Своїм прямокутним вівтарем, церква належить до великої родини пам’ятників раннього готичного стилю (так званого готичного бургундського), який поширився по всій Європі монахами ордена цистерціанців.
Виходячи з цих стилістичних критеріїв, приписання пам’ятника до 1280 року повністю відповідає інформації з письмових джерел. Маючи на увазі, що тепер церква належить кальвіністській громаді, ми б подумали, що всередині іконографічний декор повністю відсутній. Однак у нефі і апсиді можна побачити декілька фрагментів картин, що нагадують про багатість малюнків, які колись прикрашали стіни цього святилища. Під шаром вапна, де стояли приховані більше трьох століть, реставратор Ференц Сторно, уповноважений Комісії історичних пам’яток в Будапешті, знайшов у 1869 році, перші свідчення колишніх настінних малюнків; інші дослідження проводилися Імре Стеіндлом в 1873 році.
Церква Сантамарія Орля протягом багатьох століть належала відомій угорській шляхетній сім’ї Канде, яка пізніше стала, під час Реформи, Кендеффі. Вони є тими, хто додали фрески Апостолів у вівтарі і Розп’яття на східній стіні, та побудували балкон на західній стіні, звідки брали участь у релігійних відправах. Теж вони додали готичне вікно на першому поверсі вежі. Перші малюнки датуються 1311 роком, йдеться про 10 католицьких хрестів освячення, які були вкриті візантійськими фресками, намальованими червоним кольором. Чудовими є сцени з життя Святої Марії, Страшний суд, також чудовий Святий Микола, а малюнок про Воздвиження Хреста не має собі рівних: Свята Елена і Патріарх Макарій Єрусалимський допомагають чоловікові підняти Святий хрест перед могилою.
