Верховодка Теуз у Західних Карпатах
Для любителів гострих відчуттів Верховодка Теуз, що в Західних Карпатах, є ідеальним місцем.
Христина Манта, 17.11.2013, 01:39
Для любителів гострих відчуттів Верховодка Теуз, що в Західних Карпатах, є ідеальним місцем. Це найбільша занурена печера в Румунії, глибина якої складає більше 100 метрів. Розташована вона у комуні Гирда де Сус, недалеко печери Льодовик Скерішоара. Через верховодку Теуз виходять на поверхню підземні води, що впадають у підземелля печерами Койба Маре та Койба Міке, що розташовані на відстані приблизно 2,5 км.
Через її надзвичайну глибину, верховодку Теуз відвідали найвидатніші європейські спелеологи. Тут втратив життя один з найбільш сміливих дослідників – досвідчений дайвер з Польщі — спелеолог Рафал Гарський, 4 жовтня 2002 року. Верховодку цю випробував у 2009 році і знаменитий британський мандрівник, телеведучий та письменник Едвард Майкл «Беар» Гріллз, який веде програму «Вижити за всяку ціну», що виходить на «Channel 4» для Великобританії і на Discovery Channel для США, Європи, Азії та Африки. У цій його програмі Гріллз висаджується в диких місцях, показуючи глядачам, як виживати. Наприкінці “пригод” в Західних Карпатах, він зупинився на скелях, під якими стойть верховодка, і кинувся з висоти у воду.
З наукової точки зору, верховодка — це підземні води, що накопичуються над тимчасовим підпором (промерзлим ґрунтом тощо), схильні до різких коливань, легко забруднюються і діють за принципом сифону. Дістатися верховодки Теуз можна лише рушаючи з центру комуни Гирда де Сус прямуючи напротязі 10 км. до ізольованої хати в долині річки Гирда Сяке. Дорога доступна для всіх і можна її здолати протягом 30 хвилин. Верховодка оточена з трьох боків скелями, розташована в листяному лісочку, який наділяє місце особливим шармом, особливо восени. Верховодку Теуз відвідують як туристи, які хочуть милуватися красою природних ландшафтів цього регіону Західних Карпат, так і пристрастні любителі дайвінгу. Це заповідник оголошений памятником природи.
Перші спроби здолати верховодку і проникнути вниз у цю величезну систему печер, до якої належать печери Койба Маре та Койба Міке, були зроблені в 1982 році, коли угорський дайвер Чако Ласло зумів пройти через перший і другий сифони, тобто 47 метрів. Йому вдалося побачити перечу вглиб до 55 метрів. Підводна печера має 105 метрів вниз і 400 метрів завдовжки. Вода, яка вливається в обидві печери, протікає більше ніж 4 кілометри до коли виходить на поверхню через верховодку Теуз.
Наступні спроби здолати верховодку належали групі чеських володазів, які у 1988 році спустилися 70 метрів униз верховодки. Дослідження були відновлені кілька років потому, коли група поляків, на чолі з Віктором Болеком, перейняла цю ініціативу за підтримки Спелеологічної асоціації Сфікс Гирда. Напочатку 2001 року мали місце ці спроби поляків, яким вдалося здолати національний рекорд – 79,4 м. Віктор Болек повернувся влітку того ж року і зумів здолати власний рекорд, сягнувши глибини 85 м. На жаль, у 2002 році, Рафал Гарский, один із “ветеранів” здолання глибин цієї верхводки і керівник експедиції, втратив там життя. Його тіло було виявлено через кілька днів на глибині 78 метрів. На честь його памяті, на скельній стіні була поміщена меморіальна дошка. Восени 2004 року інший польський спелеолог Влодьємєрж Сімановський перевершив рекорд і перетинув раніше здолані 85 метрів. Йому вдалося піднятися по підтопленій трубі діаметром 20 метрів, до приблизно 50 метрів.
