ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

La blouse roumaine чи народний одяг, повернений до уваги сучасників

У часи наших дідусів та прадідусів мало хто з людейо мали паспорти.

La blouse roumaine чи народний одяг, повернений до уваги сучасників
La blouse roumaine чи народний одяг, повернений до уваги сучасників

, 23.07.2013, 11:21

У часи наших дідусів та прадідусів мало хто з людейо мали паспорти. Проте ти знав, звідки людина, по тому, як вона одягалася. Одяг, який носили люди, казав про них чимало, про те, звідки та людина, хто вона, і це завдяки видимим знакам на сорочці, покроєм та орнаментом на одязі, видом прикрас чи формою шапки чи капелюха. Проте хто носить зараз вишиті сорочки? Де можна побачити чорні чи червоні вишиті полики, пояси з геометричними мотивами, восьмикутні зірки чи інші знаки, вишиті на лляній чи шовковій тканині?



Може, ви подумаєте, що вишиті гарні сорочки, яких не цуралися носити навіть королеви та принцеси Румунії, чи сміливці й учені, які народилися тут, були забуті? Дізнайтеся, що це не так. Румунські вишиті сорочки дефілюють подіумом великих парадів моди, підписані Ів Сен Лораном чи Томом Фордом, і обходять світ завдяки гарним фотомоделям, які фотографуються по Каля Вікторієй, чи які носять з любов’ю та ностальгією румунки, які, емігруючи, поклали собі у валізу й вишиту бабусею сорочку.


Румунська вишита сорочка знову в моді, і це не випадковість, як розповіла нам Андрея Тенесеску, засновниця віртуальної громади під назвою «Вишита румунська сорочка» («La blouse roumaine»). Майже 17 тисяч людей зі всього світу насолоджуються щодня фотографіями, документами та подробицями, які розміщує Андрея. Як все розпочалося? «Я мала вже два роки альбом на соцмережі Facebook, де збирала фотографії з румунськими вишитими сорочками, то в інтерпретації Ів Сен Лорана, то від Тома Форда та міжнародних дизайнерів з думкою, що, можливо, хтось помітить це і інтерпретує її в Румунії, і поставить на належне їй місце. Коли я побачила, який успіх мав цей альбом, я створила громаду. Я не сподівалася, що вона матиме такий успіх, кажу вам чесно. Ми почали отримувати дуже багато повідомлень, особливо від румунів з-за кордону, які раптом виявили своє походження, радість бути румуном, спогади дитинства і все, що має найціннішого людина, яка перебуває далеко від своєї країни».



А потім зображення почали надходити і з інших джерел. На електронну адресу громади щодня надходять уривки з писань про румунський народний одяг, фотографії з королівською сім’єю, яка позувала для офіційних листівок в традиційних костюмах, афіші виставок та пояснення до їхніх символів. Андрея каже, що не тільки люди, розкидані по світу, були зворушені тими зображеннями, а й уповноважені установи, які радіють будь-якій маленький допомозі: «Нам вдалося вплинути на дуже багато громад, навіть музеїв, тому що все, що ми виставляємо по Інтернету, перерозподіляється Музеєм села, Музеєм історії, Музеєм мистецтва. Нам вдалося вплинути на молодих дівчат, щоб вони носили вишиті сорочки. І разом з амбітною командою молоді ми зробили проект, про який вже давно мріємо: прогулянка по Каля Вікторієй у вишитих сорочках».



6 квітня Instagram закликав своїх користувачів зі всього світу вийти на прогулянку і завантажити фотографії з різних міст світу. Андрея Тенесеску відразу ж побачила фантастичну можливість одягнути у вишиті сорочки сотні тисяч моніторів. Разом з однойменною фундацією, як і головна вулиця Бухареста Каля Вікторієй, була організована прогулянка у вишиванках. Десятки фотографів, які прийшли спеціально для цієї нагоди, наповнили соцмережі з миттєвими фотографіями моделей, одягнених у вишивки. Андрея Тенесеску каже, що це був фантастичний день. «Ми організувалися за 4-5 днів і вперше зустрілися з бажаючими фотографічних прогулянок. Це було фантастично, всі поводилися дуже гарно, і все було за нас: від погоди, яка була надзвичайно гарною, до собаки, яка супроводжувала весь час відчат, немов прогулювалася по Каля Вікторієй сотні разів. Було дуже багато людей, які просто-напросто провели 2 години їхнього життя, як то було колись, коли румуни в міжвоєнний період виходили на прогулянку по Каля Вікторієй у своїй найгарнішій одежі, включно й у вишиванках. Це й було повідомленням, яке ми хотіли заслати всім: ми хочемо мати Каля Вікторієй, яку бачимо у фотографіях того періоду, ми хочемо поєднати з Каля Вікторієй усі символи й історії Румунії».



Декілька днів пізніше відбулася нова прогулянка. І все не спиниться на цьому. Андрея Тенесеску має великі плани на 24 червня, до свята Трійці: «Ми розпочали клопотання про відкриття нової асоціації по захисту, просуванню та розповсюдженню румунської вишиванки. Ця асоціація просуває день Трійці як універсальний день вишиванок, коли всі жінки, які мають вишиті сорочки, чи хочуть зробити її або придбати, носитимуть її у це свято так, як це робили наші прабабусі. Вони казали, що в цей день відкриваються двері неба і ми можемо спілкуватися зі всесвітом, посилати наші добрі думки. Цього року 24 червня ми відзначимо дуже просто. Ми носитимемо вишиванки і зробимо по Інтернету карту світу, на якій розміщуватимемо фотографії з румунками у вишитих сорочках. Ви побачите, як планета одягається у вишиванки, бо я переконана, що в багатьох куточках планети є румунки, які носять вишиванки, які мають з дому вишиту сорочку. Це не бренд країни, це дух країни. Народний костюм — це храм, і на відміну від інших націй, ми маємо безперервну живу історію тисячі років, яку носимо на собі, і яку з 2013 року почне носити вся планета, тому що тепер це у великій моді. Потрібно скористатися цим моментом і розповісти далі нашу історію. Все приходить у свій час, і наш час настав».


Фото: facebook.com/sapunulcheia/
Неповторна Румунія Вівторок, 17 Грудня 2024

Сторічна історія мила «Кея»

Історія мила Cheia повертає нас у минуле, до 3 березня 1886 року, коли Ліппа Брунштейн...

Сторічна історія мила «Кея»
Foto: RRI (Ștefan Baciu)
Неповторна Румунія Вівторок, 10 Грудня 2024

Беїле Геркулане — колекційна туристична принада!

Двохтисячоліття історія Беїле Геркулане починається з його першої...

Беїле Геркулане — колекційна туристична принада!
Кроки для того, щоб зробити спадщину доступною
Неповторна Румунія Вівторок, 03 Грудня 2024

Кроки для того, щоб зробити спадщину доступною

З метою висвітлення культурної спадщини нашої країни Асоціація Designers, Thinkers, Makers...

Кроки для того, щоб зробити спадщину доступною
Фото: pixabay.com
Неповторна Румунія Вівторок, 26 Листопада 2024

День ненасильницького спілкування – в Яссах

Цієї осені Ясси відзначили Міжнародний день ненасильства, заснований...

День ненасильницького спілкування – в Яссах
Неповторна Румунія Вівторок, 19 Листопада 2024

Колір та креативність у стилі Баугауз у Бухаресті

У 1919 році в Німеччині зародився рух Баугауз, що походить від німецьких слів bau –...

Колір та креативність у стилі Баугауз у Бухаресті
Неповторна Румунія Вівторок, 12 Листопада 2024

Бакадемія. Атестат зрілості для всіх

Іспит на атестат зрілості 2024 року мав найвищий рівень успішності за останні 10...

Бакадемія. Атестат зрілості для всіх
Неповторна Румунія Вівторок, 05 Листопада 2024

Явище «Новий рік, який так і не настав»

На початку вересня фільм «Новий рік, який так і не настав» отримав головний приз...

Явище «Новий рік, який так і не настав»
Неповторна Румунія Вівторок, 29 Жовтня 2024

Питна вода з Дунаю

У 1897 році королева Нідерландів Вільгельміна профінансувала будівництво...

Питна вода з Дунаю

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company