ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Іграшковий Бринкуш

У м. Тиргу Жіу (південний захід Румунії) серед відкритого неба знаходяться роботи відомого румунського скульптора Константіна Брикуша.

Іграшковий Бринкуш
Іграшковий Бринкуш

, 08.07.2014, 03:20

У м. Тиргу Жіу (південний захід Румунії) серед відкритого неба знаходяться роботи відомого румунського скульптора Константіна Брикуша: Нескінченна колона, Ворота поцілунку, Алея стільців та Стіл мовчання. Всі ці роботи зроблені з каменю, за винятком Нескінченної колони, яка була створена з бронзових модулів, складених один на одного так, що монументальна робота Бринкуша досягає майже тридцятиметрової висоти. Іноді мініатюрні копії цих робіт можуть стати привабливими іграшками…



Спочатку Ворота поцілунку були перетворені на зубне кільце. Потім Нескінченна колона була розібрана по частинах, кожна з них була розфарбована іншим кольором і переосмислена щоразу за вподобаннями того, хто грався в будівельника чи, можливо, воїна із безкінечним мечем. Потім настала черга Стола мовчання, чия стільниця була знята і в чию основу було вміщено всі 12 стільців, як 12 годин чи 12 місяців року. Вирізані з лакованого дерева й розфарбовані приємними пастельними кольорами, мініатюрні копії робіт Константіна Бринкуша з Тиргу Муреша стали тепер іграшками для дітей. Це тому, що минулого року два артисти подумали довести мистецтво ближче до дитини, усунути перешкоди для доступу до нього та вилучити красу з вітрин, вирізати її з глянцевих обкладинок альбомів.



Принаймні так каже Габріел Болдіш, один із засновників проекту Мінітрему: ”Мінітрему — це той крок, через який ми намагаємося довести мистецтво до дітей. Коли я був маленьким, я мав доступ до мистецтва лише під час візитів з гідом, приправлених репліками ”не торкайся”, ”обережно”… Десь так ми мали доступ до мистецтва, або через альбоми, з якими треба було поводитися дуже обережно, коли перегортаєш сторінки. Ми намагаємося довести мистецтво і зробити його відчутним. Дітям потрібно експериментувати, торкатися, ламати, взаємодіяти з предметами мистецтва. З цієї точки зору, Мінітрему намагається вивести мистецтво з високої священної зони і наблизити його до дитячого рівня. Ця ідея прийшла мені в голову, коли я спостерігав за дітьми, які гралися в пісочниці. Батьки намагаються компенсувати свою довгу відсутність в житті дітей різними предметами, дорогими іграшками, які, теоретично, радують малюків. І зараз є місця, де можна побачити дітей, які граються самі, не обов’язково взаємодіють між собою, але оточені предметами, якимось чином ізольовані ними. В один такий подібний момент я подумав, що, можливо, було б непогано, щоб деякі предмети, які не мають для них сенсу, набули підвищеної значимості, які б якимось чином змусили й батьків мати стосунки з дітьми. Так появилися ці іграшки”.



Модульний набір не є прем’єрою в іграшковому світі, який торкається й світу дизайну. Френк Ллойд Райт і Ле Корбюзьє виросли на ”подарунках” педагога Фребеля та інших формах конструктивних іграшок. Відома учениця Баухаус Алма Сідхофф-Бушер створила серію іграшок на основі педагогічних принципів, використовуючи основні кольори, просту геометрію та абстракцію.



Проте парі артистів проекту Мінітрему з румунськими батьками був виграний. Іграшкові набори, надихані з творів Бринкуші, досить дорогі, щоб привернути увагу тих, хто приймає рішення здійснити покупку. Вони добре створені, кольори гарні, краї заокруглені та відшліфовані, лак, яким вони покриті, не токсичний. Кожен шматок дерева оброблений рукою людини, а не машиною, вони випущені невеликими партіями і тільки після попереднього замовлення, що спричиняє короткий період чекання, якраз добрий для того, щоб розворушити бажання тих, хто замовляє такі метафізичні іграшки, як називає їх артист: ”Роботи Бринкуша монументальні, через них ми маємо доступ до метафізичних понять як час, простір, вісь світу. Що зробили ми — ми сегментували ці поняття і зафарбували їх. Діти можуть торкнутися часу, якщо візьмуть стіл мовчання. Є іграшки, які на перший погляд не представляють собою нічого, але взяті разом вони набувають сенсу. Є іграшки, які не наводять дитину на роль принцеси чи лицаря, не встановлюють чітких кордонів, і з цієї перспективи можуть пробудити уяву. Я ніколи не наштовхував дітей, як гратися цими іграшками. Але з того, що я побачив, окрім того, що їм подобається їх досліджувати, тому що вони округленої й дуже збалансованої форми, вони постійно будують колону зі стільців. Мабуть, це включно й естетичне задоволення поєднувати кольори, знаходити хроматичну рівновагу. Ми зробили все з точки зору мистецтва і лише зараз дізнаємося про їхню педагогічну цінність. Є очевидним задоволення будувати і споглядати поняття рівноваги”.



У 2013 році творці з Мінітрему розпочали кампанію зі збору коштів, які б дозволили їм створити серію в 1000 штук з кожної іграшки. Ця сума знизила б ціну іграшок наполовину, що допомогло б артистам досягнути своєї цілі: створити доступне для дітей мистецтво, а не ексклюзивну іграшку. Кампанія, здійснена на веб-сторінці Indiegogo, переслідувала збирати пожертвування від 5 до 250 євро. На жаль, вони не зібрали необхідні їхній меті 17 тисяч доларів. Проте ця кампанія принесла їм щось важливіше, ніж ту суму грошей, а саме — популярність. Габріел Болдіш: /”Кампанія має великий успіх, тому що спирається на людей, які поділилися цією інформацією, які заохочували нас продовжувати, і з цієї точки зору це успіх. Чи назбираються гроші, чи ні — не знаю, чи це має значення в порівнянні з підтримкою, яку ми вже отримали”.



Все-таки, сама ідея — дати дітям нагоду погратися з творами мистецтва, познайомитися з ними і полюбити їх — варта уваги. Артисти з Мінітрему мають на увазі й інших відомих румунів, чиї роботи можна перетворити в іграшки. Перші кроки для цього вже були зроблені. За проектом іграшкового Бринкуші прийшла черга книжки-розмальовки з різними видами діяльності з малюнками ілюстратора Дана Пержовскі.




Шоколад (фото: pixabay com)
Неповторна Румунія Вівторок, 17 Вересня 2024

Шоколад Плюс!

Вони поставили собі за мету змінити причину, через яку люди купують і споживають...

Шоколад Плюс!
Фото: facebook.com/enescu.festival
Неповторна Румунія Вівторок, 10 Вересня 2024

Джордже Енеску і штучний інтелект

У Бухаресті повним ходом триває Міжнародний фестиваль Джордже Енеску, який...

Джордже Енеску і штучний інтелект
„Ils sont fous ces roumains! L’Eldorado Roumain!” („Ovi Rumuni su ludi! Rumunski Eldorado“)
Неповторна Румунія Вівторок, 03 Вересня 2024

Про румунів з різних перспектив!

Традиції, звичаї та гостинність румунів вражають іноземних гостей, так само як і...

Про румунів з різних перспектив!
Олімпіада усмішок у селах
Неповторна Румунія Вівторок, 27 Серпня 2024

Олімпіада усмішок у селах

Ми звикли радіти і хвалитися успіхами наших олімпійців. Здається, румунські...

Олімпіада усмішок у селах
Неповторна Румунія Вівторок, 20 Серпня 2024

Форми винних пляшок

Середньостатистичний румун споживає 2,5 пляшки вина на місяць, або 23,5 літра на рік....

Форми винних пляшок
Неповторна Румунія Вівторок, 06 Серпня 2024

Поверх румунських дизайнерів

Аліна Гавріле почала займатися дизайном одягу ще в юні роки. Захоплення...

Поверх румунських дизайнерів
Неповторна Румунія Вівторок, 30 Липня 2024

Історії з 1974-го року

Кожна мить життя приносить із собою щось нове. Іноді щоденна рутина дещо віддаляє...

Історії з 1974-го року
Неповторна Румунія Вівторок, 23 Липня 2024

Cловацьке скло народилося в Румунії

Словаки становлять 0,1% від загального населення Румунії. Вони проживають...

Cловацьке скло народилося в Румунії

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company