ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Чому іноземці закохуються у Румунію?

Сьогодні у Румунії проживають багато іноземців. Переважно це бізнесмени, викладачі, молоді люди чи представники різних НУО. Іноді по завершенню службових обов'яків або курісів навчання вони вирішують оселитися в Румунії.

Чому іноземці закохуються у Румунію?
Чому іноземці закохуються у Румунію?

, 10.12.2013, 02:55

Сьогодні у Румунії проживають багато іноземців. Переважно це бізнесмени, але і викладачі, молодь, яка приїздить сюди на навчання, чи представники різних неурядових організацій. Іноді по завершенню мандата директора багатонаціональної компанії чи періоду навчання вони вирішують оселитися в Румунії. Одних з них ми відкрили для себе із книги «Громадяни світу, які душею румуни. Чому іноземці закохуються у Румунію?», яка вийшла друком цього року з ініцативи відомого політолога й громадської активістки Сандри Пралонг.



У цій книзі 45 іноземців, більш-менш відомих широкому загалу Румунії, були запрошені Сандрою Пралонг розповісти на два запитання: як вони потрапили в Румунію і чому вирішили тут залишитися? Серед них і засновник SMURD (Мобільної служби швидкої допомоги, реанімації та вивільнення) палестинець Раєд Арафат, ірландець Пітер Харлей, який закохався в Марамуреський регіон та Леслі Хоук, яка прибула в Румунію як волонтер американської організації «Корпус миру» і заклала основи Асоціації «ОвідіуРо».



Але як виникла ідея такого збірника зізнань? Сандра Пралонг каже, що хотіла продовжити збірку, опубліковану в 2010 році «Чому я повернувся в Румунію?», в якій 40 провідних румунів, які втекли з країни в період комунізму чи які побудували блискучу кар’єру за кордоном, розповіли, чому вони повернулися на Батьківщину. Авторка збірки вважає, що така ініціатива допомагає нам зазирнути в душу людини, побачити скільки в ній доброго. «Ці люди обрали Румунію, а це означає, що вони люблять її такою, якою вона є, з усім добрим та поганим, що вона має. Мені сподобалася ця вправа: поставити разом перед собою дзеркало і побачити себе більш правдиво, гарнішими, ніж ми бачимо себе щодня в громадському просторі.»



Переважна більшість тих, хто розповідає у книзі про свій досвід, походять з Європи — Великобританії, Італії, Швейцарії, Франції, Голландії, Німеччини, Бельгії, Греції чи Росії, а також з Північної Америки, Азії, Африки чи Австралії. Кожен з власною життєвою історією та поясненням чому вирішив оселитися у Румунії. Відбір співрозмовників був суто суб’єктивним, пояснила Сандра Пралог: «Я почала з тих, кого знала, і попросила кожного порекомендувати мені ще двох-трьох осіб. Ці історії були складені досить цікавим чином. У певний момент мене зацікавила їх національність і, так сталося, що вони були дуже різними: 18 національностей з 5 континентів, як жінки, так і чоловіки.»



Що вони цінують в румунах? Щедрість, гостинність, сільський світ та традиції… Звичайно, не бракує й критики, яка є, однак, конструктивною. Наприклад, страх перед професійною відповідальністю на будь-якому рівні. Одним з тих 45 осіб, закоханих в Румунію, є Роберто Муснечі, заступник президента Італійської торгової палати у Румунії та співзасновник інституту «Аспен-Румунія». У 2002 році він був відряджений з Лондона до Бухареста на посаду генерального менеджера великої багатонаціональної компанії. Після кількох років роботи у Румунії йому запропонували посаду в іншій країні, яку він відхилив, воліючи залишитися в Румунії і заснувати власну компанію.



І все-таки, чому він залишився? Роберто Муснечі каже, що досі не знайшов відповіді на це запитання: «Мабуть, на це рішення вплинуло ряд факторів, скоріше інстинктивних, ніж раціональних. Ключовим елементом став і той факт, що в ті роки — 2006, 2007, 2008 — в Румунії все рухалося дуже швидко: і соціальне життя, й бізнес. Відчуття, що все перебуває в русі, стало для мене дуже сильним магнітом. Потім, звичайно ж, і професійні можливості були дуже цікавими. Для італійця, як я, певна схожість у мисленні відіграла також дуже важливу роль.»



Між досвідом героїв збірки «Громадяни світу, які душею румуни. Чому іноземці закохуються у Румунію?» та досвідом Сандри Пралонг є чимало схожостей. Життя авторки книги є історією успіху — вона є зразком румуна, якому вдалося побудувати успішну кр’єру за кордоном і, який вирішив повернутися додому, щоб зробити свій внесок у відбудову румунського суспільства, у загоєння глибоких ран, викликаних майже півстоліттям перебування під комунізмом.



З її ім’ям пов’язана низка громадянських та освітніх ініціатив, добре відомих в Румунії: «З одного боку я на 110% румунка, а з іншого – проживаючи досить довгий час за кордоном, я мала нагоду сформувати в собі інший набір рефлексів. Я віднайшла себе найкраще в «крику» декількох протагоністів збірки по відношенню до потреби поважати свою країну. Гадаю, що саме це мене найдужче болить – коли чую, як мою країну паплюжать, мені здається, що мене саму паплюжать.»



І тому що багато іноземців, серед яких і французький архітектор Поль Готеро та німецький скульптор Мартін Штьор, зробили величезний внесок в модернізацію Румунії під час правління короля Кароля І-го, у книзі, про яку ми говорили сьогодні, представлені і короткі описи європейців, що допомогли королю перетворити країну, – розповіла Сандра Гитежяну-Георге, директор Служби протоколу Королівського дому Румунії.

Фото: facebook.com/sapunulcheia/
Неповторна Румунія Вівторок, 17 Грудня 2024

Сторічна історія мила «Кея»

Історія мила Cheia повертає нас у минуле, до 3 березня 1886 року, коли Ліппа Брунштейн...

Сторічна історія мила «Кея»
Foto: RRI (Ștefan Baciu)
Неповторна Румунія Вівторок, 10 Грудня 2024

Беїле Геркулане — колекційна туристична принада!

Двохтисячоліття історія Беїле Геркулане починається з його першої...

Беїле Геркулане — колекційна туристична принада!
Кроки для того, щоб зробити спадщину доступною
Неповторна Румунія Вівторок, 03 Грудня 2024

Кроки для того, щоб зробити спадщину доступною

З метою висвітлення культурної спадщини нашої країни Асоціація Designers, Thinkers, Makers...

Кроки для того, щоб зробити спадщину доступною
Фото: pixabay.com
Неповторна Румунія Вівторок, 26 Листопада 2024

День ненасильницького спілкування – в Яссах

Цієї осені Ясси відзначили Міжнародний день ненасильства, заснований...

День ненасильницького спілкування – в Яссах
Неповторна Румунія Вівторок, 19 Листопада 2024

Колір та креативність у стилі Баугауз у Бухаресті

У 1919 році в Німеччині зародився рух Баугауз, що походить від німецьких слів bau –...

Колір та креативність у стилі Баугауз у Бухаресті
Неповторна Румунія Вівторок, 12 Листопада 2024

Бакадемія. Атестат зрілості для всіх

Іспит на атестат зрілості 2024 року мав найвищий рівень успішності за останні 10...

Бакадемія. Атестат зрілості для всіх
Неповторна Румунія Вівторок, 05 Листопада 2024

Явище «Новий рік, який так і не настав»

На початку вересня фільм «Новий рік, який так і не настав» отримав головний приз...

Явище «Новий рік, який так і не настав»
Неповторна Румунія Вівторок, 29 Жовтня 2024

Питна вода з Дунаю

У 1897 році королева Нідерландів Вільгельміна профінансувала будівництво...

Питна вода з Дунаю

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company