Спогади про минулі Різдвяні свята

Атмосферу свят з колядками, традиційними продуктами та запахом печі щороку відтворюють у Національному музеї села Дімітріє Густі в Бухаресті. А оскільки в румунській столиці випав сніг, зимовий декор запрошує до святкування.

Христина Манта і Ana-Maria Cononovici, 19.12.2023, 06:45

Атмосферу свят з колядками, традиційними
продуктами та запахом печі щороку
відтворюють у Національному музеї села
Дімітріє Густі в Бухаресті. А
оскільки в румунській столиці випав
сніг, зимовий декор запрошує до
святкування.

Про те, як цього року Музей
села підготувався до зимових
свят, ми дізнаємося від
музеєзнавця Єуджена
Іон: Ми підготували фестиваль
Обряди та звичаї,
який відбувається щороку. Цього року
він проходив 9-10 грудня, нас
відвідали групи колядників, звісно,
вони не могли бути відсутніми. У неділю
у нас був парад колядників, що
проходив алеями музею і, звичайно,
ярмарок народних умільців, який також
присутній на всіх заходах, які ми
проводимо в музеї.

Ми запитали Єуджена
Іон, звідки цього року приїхали колядники:
Вони прибули
з кількох районів, колядники з міст
Фокшань, Сучава,
Бістріца-Несеуд, Сігетул Мармацієй,
Муреш, Телеорман, з багатьох куточків
країни. Кожна група колядників приїжджає
зі своїм реквізитом. Наприклад, Ведмеді
з Преутешть,
Сучава, приїжджають зі
своїми костюмами
ведмедів, колядники з Долгешть, також
з Сучави, приїжджають в більш особливих
костюмах, що нагадують про
колядників минулих років,
колектив Віночок
з Бістріца-Несеуд приїздив
в традиційних костюмах, як
і інші колядницькі групи
з інших регіонів країни. Тут ми практично
відтворюємо місцеві
звичаї тих
районів, де ще зберіглися
традиції. На наш фестиваль
приходить дуже багато
людей, а зараз ми очікуємо ще більше,
тому що випав сніг і пейзажі дійсно
казкові.

Колектив
Віночок
з села Ілва Маре, повіт Бістріца-Несеуд,
представив, згідно зі звичаєм, момент
народного театру: Танець кози.
Історія починається з головного звичаю
цієї місцевості – вівчарства. Напередодні
Різдва групи колядників
ходять по домівках і тішать людей
цим давнім звичаєм. Персонажами цієї
народної вистави є пастух,
який керує всім цим дійством і охороняє
кіз, потім з’являється ведмідь, який
хоче напасти на кіз, але їх захищає
пастух. Також є виконавець на сопілці
та кларнеті. Ми також дізналися, що
колектив
Віночок
налічує 20 учасників, всі вони гарно
вдягнені народними
костюмами. З Тулчі прибуває колектив Мошоає,
який колядує на
ритмах, позначених шумом дзвоників,
підстрибуючими кроками колядників,
замаскованих головами з розмальованих
гарбузів, що мають відганяти злих духів.
А оскільки в цьому районі проживає
багато турків і татар, на свято Мошоаєлор,
кажуть, що турки вітають колядників
у своїх домівках,
а румуни готують пахлаву,
типовий турецький десерт.

У
буковинських селах є звичай, щоб колядники
ходили гуртами,
які об’єднують
персонажів у масках: ведмедя, козу,
коників,
оленя, чортів,
красунь,
лікарів і т.д. Ведмежа хода зустрічається
тільки в Молдові, на Новий рік. Ведмедя
представляє молодий хлопець, який
носить хутро тварини на
голові та плечах, прикрашене
червоними китицями. Ведмедем
керує ватажок
у супроводі музикантів і цілою когортою
персонажів (з-поміж яких
може бути й дитина
в ролі ведмежати). Під удари
барабанів або мелодію сопілки
і за допомогою палиці
маска бурчить та імітує розгойдування
і ривки ведмедя, що сильно б’є лапами об землю.
Значення – очищення і запліднення ґрунту
в новому році. Існує гіпотеза, що цей
звичай походить ще від
трако-гетів.

Цього
року в Національному музеї села Дімітрія
Густі також відбувається
Майстерня колядок. Єуджен
Іон розповість про це:
Йдеться про
майстер-клас з колядок, який організувала
Наомі Гуттман, координатор майстер-класу.
Вона є випускницею Університету
театрального та кіномистецтва в Бухаресті
та захоплюється музикою. У
цій майстерні діти будуть
вчитися співати колядки на народних музичних
інструментах. Є дві вікові групи: 7-11 та
12-15 років.

Ми
запитали музеєзнавця Єуджена
Іон, чому важливо розповідати дітям про
традиційні румунські колядки: Вони
представляють суть румунської культури.
Це дуже давні традиції, навіть давніші,
ніж прихід християнства на наші землі.
Вони, по суті, є сутністю румунського
народу, і дуже важливо нести цю сутність
вперед. Зараз ми також проводимо акцію
зі збору подарунків для дітей у спеціальних
центрах під назвою Відкриймо книгу
добрих справ, яка триватиме до 20
грудня. Ті, хто хоче подарувати нові
іграшки та одяг, можуть прийти до музею,
у нас тут є спеціальний простір для
пожертв.

Напередодні
Нового року в традиційних домогосподарствах,
а також у містах зберігається звичай
ходіння колядників
від хати до хати, відповідно, вулицями,
дотримуючись давніх звичаїв. Соркова,
Плугушор,
танець Кози
чи Ведмедя – це лише деякі з найкрасивіших
звичаїв, що зберіглися з плином часу

У
перший день Нового року з новорічним віншуванням ходять посівальники
та щедрувальники –
це звичаї,
які закликають процвітання та достаток
у родині того, хто їх
приймає. Кажуть, хто не
приймає посівальників
та щедрувальників під
час свят, того чекає в наступному році
біда та злидні.