Разом для охорони здоров’я в сільських місцевостях
Бухарестське товариство студентів-лікарів у партнерстві з Колегією лікарів Румунії та Університетом медицини й фармацевтики Карол Давіла організовує щомісяця каравани здоровя в бідні сільські зони.
România Internațional, 06.08.2013, 01:32
Бухарестське товариство студентів-лікарів у партнерстві з Колегією лікарів Румунії та Університетом медицини й фармацевтики “Карол Давіла” організовує щомісяця каравани здоров’я в бідні сільські зони. 12 студентів-лікарів разом з лікарями та резидентами* роблять клінічні обстеження, ультразвукове дослідження та аналізи сільському населенню.
Елена Сбурлан, член Товариства студентів-медиків з Бухареста та координатор проекту під назвою “Разом для охорони здоров’я у сільських населених пунктах” розповідає про те, як все розпочалося: “Разом для охорони здоров’я у сільських місцевостях” — це громадський проект у сфері охорони здоровя, започаткований у квітні 2011 року. Відтоді було проведено 18 випусків, ми проконсультували приблизно 2.500 дорослих пацієнтів та 1.000 дітей. Впродовж цих караван ми почали поступово рости. Зараз ми обстежуємо приблизно 200-250 пацієнтів кожного разу. Спочатку ми організовували каравани рідше, а зараз почали організовувати по 1 або 2 рази на місяць, кожен караван триває від 2 до 5 днів. Ми рушаємо зазвичай у вихідні, тому що тоді лікарі вільні. Найчастіше їдемо вранці й триває до вечора, консультуємо близько 100 пацієнтів за день, а наступного ранку починаємо все спочатку”.
На початку Асоціація комун Румунії вказувала студентам-волонтерам соціально-вразливі місця. А зараз інформація встановлена відповідно з даними, які вони отримують від мерій та сімейних лікарів сіл, куди не часто потрапляють спеціалізовані лікарі. “Є сімейні лікарі, які піклуються про 3-4 села, вони знаходяться в 10 км від того села і потрапляють туди 1-2 рази на місяць. Це важко. Ми зв’язуємося з мером, він займається програмуванням. Коли ми приїздимо туди, то вже маємо списки, куди люди записалися за 2-3 тижні раніше, і, починаючи з 8 ранку, ми кличемо їх і вони заходять на консультацію”.
Спочатку береться кров для аналізів, потім починається клінічне обстеження, яке проводиться студентами, як пояснила нам Елена Сбурлан: “У нас є бланки спостереження, яких ми дотримуємося, і в залежності від виявленої патології ми направляємо пацієнтів до лікарів різних спеціальностей, які їх чекають: гінекологія, дерматологія, ультразвукове дослідження, кардіологічна консультація. Нам потрібні лікарі-ревматологи. Лише один раз нам вдалося приїхати з лікарями-ревматологами. Кардіологія супроводжує нас щоразу. Ми маємо УЗД в кардіології, робимо УЗД всім пацієнтам у двох примірниках. Один залишається в пацієнта. УЗД здійснюється лікарями з компетенцією в УЗД, навіть якщо є лікарі різних спеціальностей. В дерматології та гінекології нас супроводжують лікарі-резиденти. За підтримкою військового госпіталю робиться безкоштовно Пап-тест. Результати надходять в мерію. Що дуже вражає особисто мене — це те, що ми вже знайшли жінок з диспластичними ураженнями і для яких з допомогою місцевих мерій було забезпечене лікування “.
50 лікарів та 100 волонтерів забезпечують по черзі функціональність караванів. Фармацевтична компанія спонсорує проект грішми для різних потреб — майже 80 мільйонів для одного виїзду з Бухареста. Ми запитали Елену, як вона почувалася в її першому каравані: “Я закохалася. Мені дуже сподобалося. Я побачила, що означає допомагати, можна допомогти, якщо ти хочеш цього. Як мало ми можемо — але важливо, що можемо. Я побачила доброту людей і що означає для них консультація. Є люди, які не були на консультації 10-20 років, люди, які знають, що мають проблеми зі здоров’ям, але не їдуть в місто, щоб обстежитися. Я побачила багато речей, які мене вразили. Останній раз на одному звичайному УЗД я побачила, як рухаються двоє рученят. Майбутня мама не знала, що вагітна, це був сюрприз як для неї, так і для нас. Це важко, але не є неможливим. Це гарно, наприкінці дня ми навіть не усвідомлюємо, як збіг час. Настає третя година, і після неї — восьма, ми залишаємося з даними пацієнтів, маємо базу даних, куди вводимо всі дані, результати аналізів та констатування консультації. Вони залишаються з лікарським листом та направленням до спеціалістів. Це те, що ми можемо зробити, щоб вони мали, звідки почати. Ми говоримо з ним и по телефону, але не повертаємося до них всією командою”.
Аделіна Тома, заступник голови Товариства студентів-медиків з Бухареста, каже, що найбільш вражаючим місцем зі всіх побачених нею в каравані, була Дельта Дунаю. Там люди повинні йти 7 годин, щоб потрапити до найближчої лікарні. “Включно й ми з караваном потрапили туди, подолавши частину Дунаю човном. Можете собі уявити, що там немає поняття швидкої допомоги. Якщо Дунай замерзає, люди залишаються блоковані, доступ до медичних послуг надзвичайно важкий”.
Студенти, які організовують караван, хочуть придбати постійний апарат УЗД, яким можна буде здійснювати УЗД молочної та щитовидної залози. І вони готові попрацювати для цього апарату, як розповідає Елена Сбурлан: “Зараз ми робимо УЗД черевної порожнини, але медична консультація, з нашої точки зору, була б надзвичайною, якби ми змогли дістати апарат УЗД. І ми попрацюємо для цього. Ми хочемо провести збір коштів, надсилаємо електронні листи, шукаємо спонсорів, людей, які б нас почули. Один апарат УЗД коштує приблизно 15.000 євро. Впродовж часу нам допомагали фармацевтичні компанії, фізичні особи, але ніколи в достатній мірі, щоб ми змогли сповнити це бажання”.
Студенти кажуть, що від однієї людини не потрібне дуже велике пожертвування. Якщо велика кількість людей пожертвує небагато, можна було б зібрати достатньо, щоб організувати такі каравани частіше та придбати апарат УЗД, який так необхідний тим, хто проживає в малорозвинутих регіонах. Ми переконані, що їм вдасться зробити те, що вони запланували. Можливо, навіть з вашою допомогою.
*резиденти — лікарі, які вже мають фах, але ще не можуть працювати за вузькою спеціалізацією, на зразок українських лікарів- інтернів.
