Радіотеатр у школах

Радіо Румунія разом з Бухарестським шкільним інспекторатом пропонують учням восьми столичних шкіл особливий урок - урок радіотеатру.

Ana-Maria Cononovici, 20.08.2019, 05:11

Дуже
популярний у 20-их роках минулого сторіччя, радіотеатр дещо втратив свою привабливість
після 1950-х років з появою і розвитком телебачення. У Румунії радіотеатру стільки
ж років, скільки й Румунському суспільному радіо. Через чотири місяці після
інавгурації громадської радіостанції (1 листопада 1928 року), 18 лютого 1929
року, вийшла в ефір перша радіоп’єса під назвою «Що знало село?» написана драматургом Йоном Александром Васілеску, відомим біліше під псевдонімом
Йон Вальжан, в якій головні ролі зіграли відомі актори Бухарестського Національного
театру Марія Філотті та Ромальд Бульфінській.

До 1948
року, коли на радіо почали використовувати магнітні стрічки радіовистави транслювалися
наживо. У 40-50-их роках окремі радіовистави записували на платівки під час прямого ефіру, так само й інші програми, особливо культурні
(конференції, інтерв’ю тощо). На жаль до наших днів збереглося дуже мало тогочасних
платівок із записом радіовистав, лише в архівах або в приватних колекціях.
Таким чином, найдавніша радіовистава, записана на магнітній стрічці, яка
зберігається в Фонотеці Румунського радіо, датується 1951 роком: це п’єса Барбу
Штефенеску-Делавранчі «Хаджи Тудосе» з Ніколаєм Белтецяну в головній ролі,
поставлена режисером Йоном Сахігяном (дата першого виходу в ефір: 25 березня
1951 р.).

А оскільки,
незважаючи на свій поважний вік радіотеатр зберігає свою молодість, редакція «Радіотеатр»
Румунського радіо оголошує про нове досягнення. Розповідає координатор
проекту Мануела Попеску: «Хочу сказати, що наша редакція має новий проект. Він
називається «Година радіотеатру в школах». Ми подумали залучити молоду
аудиторію, тому що наша редакція має ще один проект для старшокласників, який
називається «Radio Fiction Desk». Цього разу Година радіотетру у початкових школах
означає, що ми пропонуємо різноманітні вистави. Зокрема ми подумали почати з вистави
«Міфи і легенди. Олімпійські боги», сценарістки Санди Соколюк та режисера Василя
Манти. І кожен раз ми розповідаємо учням V, VI або VII класів
у залежності від школи, про те, як здійснюються радіовистави, що означає
мікрофон, що означає запис і у нас також є сюрприз для них – запрошуємо актора.
Першим був запрошений Мірча Константінеску, а в квітні Анне Марі Зіглер. Вони
розповіли, що значить бути актором, що припускає роль в радіовиставі, що
означає постійно перевтілюватися у свого героя і наскільки вони люблять радіотеатр, тому що ці актори вкладають всю свою душу та присвячують цьому частину
свого життя, проводячи багато часу в студіях радіотеатру.»

На запитання, чи чули діти про радіотеатр Мануела Попеску відповіла. «Ні,
відповідь, на жаль, є ні, саме тому ми вирішили йти в малі класи, щоб у
майбутньому у нас були слухачі з-поміж них. В цьому й суть проекту. Але, як не
дивно, більшість із них йдуть в театр, що дуже добре. Ми запропонували їм інший
вид театру, в якому можна посидіти півгодини спокійно, послухати, уявити собі
героїв. Кожна дитина може по-своєму уявити Зевса, Афіну, Прометея, Гермеса, уявити
історію про них разом з нами. Після цього ми підготували для них ще один
сюрприз, проводимо міні-конкурс запитань. І на наш превеликий подив абсолютно
всі хотіли відповідати.»

Проект,
проведений спільно з бухарестським шкільним інспекторатом, проводиться наразі в
сімох школах, де об’єднує два або три класи в залежності від приміщення, на
особливому уроці. Мануела Попеску: «Ми йдемо разом з одним актором, дискутуємо про історію радіотеатру, про виставу, яку
вони послухають, а потім звучить вистава, яка триває не більше півгодини, тому
що зазвичай діти не мають терпіння слухати більше часу. А наприкінці проводимо міні-конкурс.
Усе упродовж одного уроку.»

Ініціатива
була дуже добре прийнята дітьми, – каже Мануела Попеску: «Ми не могли повірити,
наскільки вони були зачаровані, а директорка сказала, що ніколи не бачила їх
такими слуханнями на уроці. Вони спокійно слухали і всі піднімали руки, щоб
відповісти на запитання міні-конкурсу.»

З
величезної радіопродукції у школах представили одну виставу. Розповідає Мануела
Попеску: «Ми пропонуємо у цьому році тільки «Міфи і легенди. Олімпійські боги»,
тому що вони включені до шкільної програми і ми прийшли на допомогу вчителям. І
до нашого подиву, перед слуханням нас запитували про легенди Олімпу і діти вже
читали їх, щось нам розповідали.»

Завдяки проекту
учні мають можливість ознайомитися зі специфікою театру адаптованого до умов радіо порівняно
з класичним театром на сцені. Тут спеціалізовані режисери та актори з
радіогенними голосами надають динаміку та колір п’єсі голосами та звуковим
оформленням у спеціальних студіях, обладнаних вікнами, дверима, сходами з
різних матеріалів, піском і т.д. для радіовистав.