Огляд найцікавіших життєвих історій 2024 року
Як завжди, починаємо рік з огляду найцікавіших тем 2024 року. Ми відвідали майстерні хранителів традицій, представили громадські акції, а також культурні події з громадянським та екологічним впливом, людей, які не бояться слідувати своїм пристрастям та багато інших проявів румунської креативності та спонтанності, якими так славиться наша країна.
Ана-Марія Кононовіч and Христина Штірбець, 07.01.2025, 09:33
Як завжди, починаємо рік з огляду найцікавіших тем 2024 року. Ми відвідали майстерні хранителів традицій, представили громадські акції, а також культурні події з громадянським та екологічним впливом, людей, які не бояться слідувати своїм пристрастям та багато інших проявів румунської креативності та спонтанності, якими так славиться наша країна.
У березні ми дізналися, як мерцішори стають гарним приводом для хранителів традицій. З 2017 року традиція “Мерціщора” була внесена до Списку нематеріальної спадщини ЮНЕСКО на запит Румунії, Болгарії, Македонії та Республіки Молдова – країн, де зберігається вона. Про це розповів Теодор Адріан Негойца з міста Барлогені, Мехедінці, з яким ми познайомилися на столичному ярмарку і який розповів нам про свої роботи: «Мерцішори у формі мініатурної ложки, з румунськими народними мотивами і надписом румунською мовою, тому що дуже приємно пам’ятати нашу мову перед іншими мовами, якими ми розмовляємо, приємно розмовляти румунською, і я подумав, що це має бути сувенір з нагоди свята Мерцішора: і традиційні мотиви, і надпис румунською мовою. Друга модель – це мініатюрні постоли, також із надписом румунською мовою і кількома способами прикріплення. Вони зроблені від руки, все прикріплено вручну, а потім загорнуті в конверт для подарунка. І третя модель, третій мій проєкт – це хрестик з посланням, на якому є назва хрестика, пояснення про нього, в основному це ознайомлення з традиційним румунським мистецтвом і сільською культурою. Традиція, її збереження залежить від нас, тому кожен з нас повинен робити те, що від нього залежить, це правильний жест повернення до витоків. Наприклад, у моєму мерцішорі немає ніякої системи кріплення, так робили раніше. Навіть літні наші клієнти кажуть: “Моя бабуся так робила! Їх не пришивали або приколювали до одягу.»
У травні ми представили подробиці про форми винних пляшок, про те, що форма і колір пляшок мають особливе значення, про що ми дізналися від Джордже Ігната, відомого у світі фахівців як Джордж Вайн, викладача румунської філії Вищої школи сомельє, члена Асоціації любителів вина Румунії: «Коли ми опиняємося в ресторані або, ще краще, у винному відділі магазину, нас оточує безліч пляшок, різних кольорів, форм, з етикетками, які візуально нас захоплюють. За кольором пляшки охоплюють широкий спектр, найпоширенішими є білі, прозорі пляшки, які найчастіше використовуються для білих і рожевих вин, коричневі пляшки, які використовуються переважно для червоних вин, і зелені пляшки, які використовуються як для білих, так і для червоних вин. Останнім часом, з маркетингових міркувань, для вина також використовують сині або інші нетрадиційні відтінки. Що стосується розміру пляшки, то тут все ще цікавіше. Вона буває стандартного розміру 750 мл. Я спробую перерахувати основні типи пляшок дещо нетипового об’єму і трохи розповісти про кожну з них. У нас є менша пляшка. Насправді їх декілька, але я хочу згадати лише про 375 мл, тобто вдвічі меншу від стандартного розміру, яка використовується для солодких десертних вин у регіоні Сотер. Чому? Якщо вихід нормального вина становить 65%, то в цих солодких винах, через методи виробництва, вихід становить 12%, це дуже низький вихід, тому був прийнятий саме такий тип пляшки. Стандартна пляшка, як я вже казав, 750 мл, але зазвичай вона має вміст 770 мл. Чому? Через корок і кисневий простір між рідиною та корком». Слід уточнити що Румунія посідає 13 місце у світі за споживанням вина на душу населення, трохи більше 23 літрів на рік, 30 пляшок на рік, 2,5 пляшки на місяць, а Португалія очолює рейтинг, за нею йдуть Франція та Італія.
Ми переходимо до іншої теми: зробити спадщину доступною. З метою висвітлення культурної спадщини нашої країни Асоціація Designers, Thinkers, Makers (дизайнерів, мислителів, творців) створила програму “Culture and Cultures” (Культура і культури), яка спрямована на відродження культури, з наголосом на популяризацію об’єктів ЮНЕСКО та місцевих цінностей, часто невідомих широкому загалу. Александра Міхайлчук, архітекторка та координаторка культурних програм Асоціації, розповідає про етапи реалізації програми: «Ця програма “Культура і культури” була задумана як своєрідна програма культурного відновлення, яку ми створили для того, щоб захистити і максимально використати спадщину Румунії. Вона говорить про культуру, про різні етнічні культури, але також про культуру в первинному розумінні, пов’язану з землею, тобто територіями навколо будинку, садиби, села. Це означає, що йдеться як про турботу про близьке, так і про далеке, адже вони нерозривно пов’язані між собою. Метою цієї програми є, власне, використання якомога більшої кількості засобів для створення доброго клімату, сприятливого для культури, але, зрештою, і для якості життя. І одним із важливих компонентів цієї програми є освіта у сфері спадщини. Ми зрозуміли, що вона важлива для всіх соціальних груп і всіх вікових категорій. І я без вагань можу сказати, що, на нашу думку, це одна з нагальних потреб суспільства в Румунії. Ми дуже часто бачимо навколо себе, як багато руйнується, як мало спадщини беруть на себе громади, як мало її люблять і розуміють, як мало її використовують. Ця програма містить кілька культурних проєктів. Проєкт, який ми робили цього року, «Heritage Lab. Connecting the Dots» (Лабораторія спадщини. Поєднуючи точки) – це лише один з проєктів цієї програми, яка також має три напрямки: освіта, дослідження та дизайн».
Ми пропонуємо вам залишитися з нами і в цьому році, щоб почути ще більше захоплюючих історій!
