Домашня сторінка » Панорамний огляд Румунії » Неповторна Румунія » Музей та виставка іграшок

Музей та виставка іграшок

Сьогодні ми представимо вам історію іграшок різного віку, які були зібрані людьми, котрі зрозуміли, що емоції, які викликають іграшки не повинні бути марно втрачені.

Ana-Maria Cononovici, 09.05.2017, 06:59

Отож результатом зусиль цих осіб, точніше членів
асоціації Музей іграшок та працівників брашовського музею Будинок родини
Мурешенів стала унікальна виставка Музей іграшок. Інженер Думітру Крістіан,
який є головним ініціатором створення музею іграшок розповів як виникла ця ідея: Усе почалося, фактично, з моєї колекції. Я, як будь-яка дитина 60-70 років
мусив дуже уважно гратися зі своїми іграшками, оскільки знав, що якщо поламаю -
іншу не отримаю. Отож я був дуже уважним зі своїми іграшками, потім зібрав
іграшки моїх братів і, мало-по-малу, у 80-х роках у мене зібралася невеличка
колекція іграшок, звичайно, тих, що можна було знайти тоді в магазинах.
Хто жив в ті часи знає, що була обмежена кількість іграшок, які можна було
купити в магазині. У кращому випадку, якийсь знайомий, який працював
далекобійником або моряком на торговельному судні, який міг принести японську іграшку з-закордону. Отже, з часом, упродовж 20 років, моя колекція збільшилася і я подумав, що настав
час зробити щось більш серйозне. Але раптом я усвідомив, що то була колекція
іграшок для хлопчиків: літаки, поїзди, кораблі, автомобілі, у ній не було
жодної ляльки, жодного героя специфічного дівчатам, і я вирішив усунути цей
недолік. І так вже близько 20 років я весь час доповнюю свою колекцію.

Думітру Крістан хотів, щоб ця колекція стала
розповіддю про румунське дитинство в комуністичні роки: У цьому полягала суть
моєї ідеї: зібрати іграшки, з якими гралися румунські діти. Зараз це дуже легко
зробити, з нинішніми можливостями, Інтернетом, можна створити музей іграшок за
кілька місяців. Можна було шукати в Інтернеті, але я вирішив зібрати їх на
ярмарках, ринках, від літніх осіб, хотів, щоб близько 95% іграшок були
румунського виробництва або іграшками, з якими гралися колись діти в Румунії.
Цю колекцію не можна віднести до цінних, які оцінюється в тисячі євро, але це
особлива колекція, більш сентиментальна, оскільки розповідає про колишнє
румунське дитинство. Я зумів вже зібрати близько 14.000 іграшок, вже втратив
лік: автомобілі, поїзди, ляльки, ігри, іграшки для малюків, брязкальця, гумові
іграшки, шкільні ігри, в тому числі кілька десятків пеналів та кілька сотень
точил для олівців. Так ми намагаємося сформувати єдине ціле, яке б представляло
румунське дитинство, в тому числі книги, зошити та шкільні анкети дівчат з 1900
по 1980 роки. Так само глобуси та інші шкільні приладдя, що використовувалися
колись в румунській освіті.

В останні роки ця незвичайна колекція
користується все більшим визнанням і час від часу, з нагоди, наприклад,
Міжнародного дня захисту дітей або Різдва, асоціація Музей іграшок отримує
запрошення організувати виставку. Побачивши, що вони користуються великим
успіхом, різні музеї висловили готовність виставити в себе колекцію іграшок і в
інші періоди, як це відбувається зараз, коли вона виставлена у Брашові.
Розповідає Думітру Крістіан. Час від часу ми вибираємо кілька сотень іграшок,
які виставляємо в якомусь музеї або презентуємо в якійсь установі. Дуже
представницькі іграшки, які ми відреставрували, близько 30% нашої колекції
уперше представлені в Будинку-музеї родини Мурешенів у Брашові, що знаходиться
в самому центрі міста, на площі Сфатулуй. З цим музеєм ми маємо відмінне
співробітництво. Виставка відкрилася 6 квітня і буде працювати до 26 травня.
Потім колекція буде представлена в Араді, у менш відомому Музеї препаранді.
Сподіваюся, що вона сподобається і тамтешній публіці, надіюсь на той самий
успіх, що й в Брашові.

Ми
запитали Думітру Крістіана кому адресується ця колекція: Усі, хто запросив нас
до цих пір були переконані, що ця виставка адресована передусім дітям і це
дійсно так. Однак ми із задоволенням констатували, що й батьки або дідусі, які
приходять на виставку з дітьми, знаходять в цій колекції частину свого
дитинства. І дійсно, дуже цікаво провести кілька годин на такій виставці,
послухати, як батьки розповідають про своє дитинство дітям. Водночас дітям
дуже цікаво побачити іграшку 30-40
річної давності, дехто з них каже, що побачили подібну іграшку у бабусі в селі. Дуже
цікавою є й реакція дорослих, яка, відверто кажучи, дещо заспокоїла нас на
початку, коли ми вперше представили
колекцію іграшок 30-40 річної давності, наприклад, чотирирічним дітям,
які мали в руках планшети, адже важко конкурувати з сучасними технологіями.

Але,
як розповів наш співрозмовник, ця колекція здалася дуже цікавою навіть і дітям з планшетами: Вони дуже
радіють, це втеча з їх повсякденного життя і, можливо, дуже корисна втеча.
Майже всі покоління вважають, що все було винайдено, коли вони
народилися. Так само й сучасні діти, вони і не уявляли собі, що коли були
дітьми їхні батьки або дідусі мали такі цікаві і складні іграшки.

Наш співрозмовник подякував
усім, хто вніс свій внесок в цю колекцію, особам, які віддали свої іграшки і,
таким чином, підвищили їх шанси на довге життя.