«Літовому» 68 мільйонів років!

Міжнародна команда дослідників під керівництвом Жольтана Чікі-Сави, професора Факультету гології та геофізики Бухарестського університету, виявила та описала новий вид доісторичного ссавця, який був сучасником карликових динозаврів Трансільванії.

Ana-Maria Cononovici, 14.08.2018, 06:45

«Геопарк динозаврів», що знаходиться на заході Румунії (у районі Хацег) та входить
до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, нещодавно вкотре підтвердив своє значення для палеонтологічних
досліджень у світі. Міжнародна команда дослідників під керівництвом Жольтана Чікі-Сави,
професора Факультету геології та геофізики Бухарестського університету, виявила та
описала новий вид доісторичного ссавця, який був сучасником карликових динозаврів
Трансільванії.

Ссавець отримав назву «Літовой». Ми запросили до нашої студії професора Жольтана Чікі-Саву, який розповів про своє
відкриття: ««Літовой» – це доісторична тварина, доісторичний ссавець, наш предок,
наш дуже далекий родич, частини скелету якого чотири роки тому були виявлені в
районі Хацег, точніше на території, яку ми, геологи, називаємо Хацегським
басейном. Ці скелетні залишки були досліджені протягом останніх років і ми
прийшли до висновку, що йдеться про нову тварину, новий вид, нову родину, і на честь
одного з перших воєвод в історії Румунії ми вирішили дати цій тварині назву «Літовой».»

Нове відкриття принесло нову інформацію про життя на колишньому острові
Хацег приблизно 70 мільйонів років тому. Розповідає професор Жольтан Чікі-Сава:
«Ця нововиявлена тварина з Хацегського басейну є ссавцем, тому вона споріднена
з нами, але входить до ряду ссавців, яких сьогодні більше не існує, які вимерли,
але котрі протягом Мезозойського періоду, тобто в епоху динозаврів, були домінуючими
у фауні ссавців і мешкали на всіх континентах, від Північної Америки до Азії.
Отже «Літовой» належить до ряду багатогорбкуватих, це ссавці схожі на сучасних гризунів. Фактично те, що ми знайшли, є своєрідною білкою або мишею Крейдового
періоду.»

Тварин, споріднених з «Літовим» не було знайдено ніде в Європі, – каже професор
Жольтан Чікі-Сава. «По-перше слід сказати, що багатогорбкуваті, цей ряд ссавців
був широко поширений під час Крейдового періоду на північних континентах, але якнедивно,
коли карликові динозаври жили в Хацегу, тобто наприкінці Крейдового періоду, ці
ссавці водилися тільки в районі Хацегу та на суміжних територіях, тобто на площі,
яку ми називаємо островом Трансільванії. Вони невідомі в Угорщині, Франції або
Іспанії. Крім того багатогорбкуваті з інших континентів, з Північної Америки
або Азії, є лише віддаленими родичами «Літового». Таким чином, він був
практично частиною групи ссавців, які водилися лише в цій частині
Трансильванського регіону. Але це не найцікавіший факт про «Літового», тому що в
районі Хацега було багато інших багатогорбкуватих. Особливо цікавим у цьому
випадку є те, що нам вдалося відновити весь череп «Літового».»

А завдяки цьому вчені зрозуміли, що мозок «Літового» був значно меншим ніж
можна було очікувати з огляду на його розміри, що дозволило відкрити нову лінію
дослідження. ««Літовой» дуже схожий на таких ссавців як бегемоти або дикі кози
і навіть на доісторичних людей, які жили на островах десь 5-6-10 мільйонів
років тому, в той час як «Літовой» мешкав на цих територіях приблизно 68
мільйонів років тому. Ці ссавці, що жили на острові були змушені якось перерозподілити
споживання енергії, тобто перерозподілити зусилля, які вони докладали для індивідуального
розвитку і замість того, щоб розвивати мозок, вони просто спрямували ресурси
енергії на інше, наприклад на репродукцію, що була значно важливішою для виживання.
Тоді «Літовой» зробив те саме, що пізніше зробили інші ссавці, але зробив це абсолютно
по-іншому, ніж те, що ми знали раніше. Він трохи зменшив розмір мозку, але водночас розвинув деякі центри головного мозку, які контролюють слух, нюх, контролюють рух очей. Фактично ця тварина мала дуже гострі почуття, які були важливі для його виживання, для пошуку їжі, для уникнення хижаків.»

Досліджуючи відновлений череп, науковці дійшли висновку, що вони стикаються з цілком новим еволюційним шляхом, яким багатогорбкозубі досягли результатів, які ми бачимо у бегемотів та інших сучасних тварин.

Наостанок слід сказати, що до складу міжнародної науково-дослідної групи увійшли відомі палеонтологи: Матіас Времір від Трансильванського музею в Клуж-Напоці, Стівен Брусаті від Единбурзького університету Великобританії, Мень Дзінь та Марк Норрель від Американського музею природознавства в Нью-Йорку.