Зізнання запеклого любителя кави
Георге Флореску є одним з найвідоміших торговців Бухареста, чудово заварює каву, і це не нещодавно, а вже більше 40 років.
România Internațional, 30.07.2013, 11:30
Георге Флореску є одним з найвідоміших торговців Бухареста, чудово заварює каву, і це не нещодавно, а вже більше 40 років. Для нього кава є еліксиром розуму, кохання, вона продовжує життя і освітлює розум. «Гадаю, що насолоджування чашечкою кави є найгарнішим моментом дня» — сказав він нам, коли ми зустріли його у своєму магазині кави в один сірий березневий ранок. Запах смаженої кави переповнив повітря у приміщенні.
Той запах, гарячий, незрівнянний, здатний пробудити тебе з найглибшого сну, переслідував Георге Флореску ще з дитинства: «Перший контакт з кавою у мене відбувся у 8 років у дворі сім’ї мого хрещеного батька Георге Джорджеску. У тому дворі, у них був магазин кави з виходом на вулицю. Це була сім’я вірменів. З цієї сім’ї походили найвідоміші вірмени світу. Одним з них є й Баруїр Нерсесян — відомий любитель і торговець кавою, який завоював серце Нью-Йорка своїми надзвичайними кав’ярнями. Я був біля кавового апарату, там я увійшов в контакт із власне ароматом кавових зерен, я брав заради цікавості кавове зерня, а вірмен казав: «Джікуца, бери з цукром». Мені подобалося без цукру, кава не здається мені гіркуватою, вона солодка, мов кохання. Коли я був маленьким, було багато вірменів, які торгували кавою. Після війни було принаймні 40 торговців кавою, а між двома світовими війнами їх залишилося, мабуть, близько 10».
Можливо, ви запитаєте, що означає бути запеклим любителем кави? «Запеклий любитель кави є дегустатором кави, він її й готує. Він фахівець у приготуванні та подачі кави. Потрібно знати що ти п’єш, між різними сортами кави є відмінності. Є краща кава, рідкісна кава, особлива та божественна кава».
Ремесла приготування кави він навчився від одного вірмена знавця Аведіса Карабелаяна, одного з небагатьох, хто ще проживав у Бухаресті наприкінці ’60-их років. Майстер передав йому естафету магазину кави та делікатесів на вулиці Христо Ботев 10, де скуплялися великі Бухарестські літератори, актори чи лікарі, а також важливі особистості із колишньої політичної поліції Секурітате чи Міліції та інші особи, привілейовані комуністичним режимом. Аведіс передав йому у розпорядження не тільки управління магазином, а й свої рецепти та мистецтво зберігати своїх клієнтів. «У мене вже був рекорд по Бухаресту, я був найвідомішим, мав найкращу каву. Тоді ми могли дозволити собі це поєднання. Зараз у нашому розпорядженні цілий світ. В ті часи я мав каву з Колумбії, Гватемали, Сальвадору, Нікарагуа і навіть з Мексики. Ці сорти кави змішував я. В ті часи було багато ласих, які продавали неякісну каву, нехтуючи споживачем. Мені пан Карабелаян порадив: «Залишайся на своєму місці. Поки ти будеш смажити каву, як я, ти матимеш своїх клієнтів». І я маю їх і до теперішнього дня».
Флореску «Вірмен», як його називали, є сьогодні одним зі свідків того, як жили румуни в комунізмі. Він був одним з тих, хто пускав у обіг товари, які сьогодні здаються нам банальними, але тоді це була сильна валюта: кава, вишукані алкогольні напої, західні сигарети та будь-які інші вироби імпорту: все, що бракувало з ринку і являло собою в ті часи заборонене для мас задоволення, дозволене небагатьом привілейованим. Він успішно оволодів механізмами, за якими діяло те суспільство: знайомства, змова, підкуп. Його історія та історія його магазину кави перехрещується з історією Румунії ’60-70-80-их років, історія, написана ще живими героями. В середині ’80-их років він знайомиться із вязницею пізнього періоду диктатури.
«У зміні генералів гинуть солдати» — каже він, стинаючи плечима. У 1988 році його помилували і він знову відновив свою діяльність після 1990 року. На спонукання кількох своїх відомих клієнтів та зі значним внеском своєї доньки Валі він написав «Зізнання запеклого любителя кави» — книгу спогадів, у якій він здуває пил із зображень епохи, яку багато хто з нас поспішив забути. «Моя донька хотіла зняти фільм і сказала мені: «Тато, візьмися й напиши». Я написав книгу «Зізнання запеклого любителя кави» для неї, щоб вона стала документальним матеріалом для фільму. Я старався бути якомога яснішим, точнішим, і щоб не було помилок, тому що так ти зразу притягаєш критику. Але я зовсім не отримав критики, навіть від тих, яких я трішки ганьбив, навпаки, вони б’ються, щоб отримати книгу з автографом. Нарешті після того, як вони втратили владу, хтось звертає на них увагу. У 2009 році тільки в діаспорі було продано 20 тисяч примірників. Діаспора дуже бажає знати, що сталося, особлива стара діаспора, ті, хто виїхав до того, як прийшов до влади Чаушеску, і хочуть знати, що сталося тут у Румунії. Ця книга дуже чітко пояснює, що сталося в той період».
Презентація книги відбулася 22 листопада 2008 року. Георге Флореску розповідає, що за зібрані з продажу гроші йому вдалося здійснити мрію свого життя: відновити свій магазин кави. «На даний момент це сімейний бізнес, з кількома працівниками і трьома пунктами продажу, а ще я відкрив кав’ярню. Гадаю, що ніде у світі ви не знайдете каву, яку можете випити в Бенясі, це найкраща у світі кава».
Сьогодні Георге Флореску смажить каву у невеличкому магазині в центрі Бухареста. Він доставляє в Румунію екзотичні сорти, біо-каву, добру каву, божественну каву. Проста, чемна людина, володар рецептів великого Карабелаяна, він постійно радіє гостям, навіть якщо не всі, хто переступає його поріг, купує пакетик кави чи шоколаду вищого сорту.
