Зубри повернулися!
Харизматична тварина великих розмірів, широко поширена в румунській історії та культурі, зубр кілька століть завмер в імлі часу. Однак мало-помалу ситуація змінилася...
Ana-Maria Cononovici, 08.12.2015, 07:01
Харизматична
тварина великих розмірів, широко поширена в румунській історії та
культурі, зубр кілька століть завмер в імлі часу. Однак мало-помалу був
створений перший заповідник зубрів у Румунії в районі Хацег (центр Румунії),
потім другий – у місцеовсті Винеторь, повіту Нямц (схід), де зубрів можна
побачити у напівсвободі. З 2012 року їх можна побачити там й на свободі.
Інші
заповідники зубрів були створені в Нягра Букшань (південь, повіт Димбовіца), у
Вама Бузеулуй (центр, повіт Брашов), а нещодавно ще один був відкритий в районі
Плопу, села Арменіш у Караш-Северінському повіті (південний захід), де
незабаром зубрів буде випущено на свободу.
Про
долю румунських зубрів сьогодні нам розкажуть Адріан Хегетіш та Александру
Булаку, відповідальні за програму Дунай-Карпати Всесвітнього фонду дикої
природи.
Александр
Булаку, координатор представництва Всесвітнього фонду дикої природи в Румунії
розповів про традицію зубрів на румунських землях та про спроби повернути цю символічну тварини на її батьківщину: Є дуже багато топонімів як MeguraZimbrului (Височина зубра) чи AvenulZimbrului (Урочище зубра), які свідчать про те, що зубр був у Румунії завжди і ми
намагаємось повернути цих тварин у Румунію після їх зникнення понад 200 років тому.
Ідея реїнтродукції зубра виникла понад 15 років тому, багато фахівців працювало
над програмою повернення зубрів в їхнє природне середовище. Проект, який ми
впроваджуємо зараз фактично припускає пошук інших місць та збільшення кількості
зубрів, реїнтегрованих в природне середовище. Таким чином ми вже маємо 29
зубрів в повіті Караш-Северін, в районі Плопу, які незабаром будуть випущені у
природне середовище.
Від
Адріана Хегетіша, менеджера Всесвітнього фонду дикої природи-Румунія, ми
дізналися про етапи впровадження проекту заселення зубрів в румунських лісах:
У Польщі було багато програм, особливо в 60-70-тих роках, спрямованих на
повернення популяції зубрів до рівня життєздатності. Вони створили багато
заповідників і розпочали процес випуску тварин в природне середовище. Окрім
цього, у Польщі діє Європейський центр захисту зубрів, де ведуться записи всіх
зразків зубрів, з допомогою яких були зроблені спроби схрещення з генетичної
точки зору, щоб уникнути інбридингу, бо ризик був дуже великим. Це відбувається
і в інших заповідниках Європи, в тому числі й у вже відомих заповідниках
Румунії – Хацег та Нягра Букшань, де спостерігається це явище інбридингу.
Звичайно, що такий проект повернення видів у природне середовище має дуже
багато змінних, які ми намагаємося врахувати. Йдеться не лише про випуск тварин
на свободу, а й про відтворення природного явища, тому що популяція зубрів
потребує великих територій, диких природних ареалів, з низьким людським тиском,
що є дуже великою проблемою в Європі. У Румунії є загроза фрагментації біотопів
зубрів, фрагментації екологічних коридорів, які потрібні великим ссавцям. І не
тільки зубрам, а й іншим видам місцевої фауни. Над цією проблемою ми працюємо
зараз. Так само ми працюємо зараз у двох районах, де плануємо випустити
зубрів на волю: в горах Царку та, з
наступного року в горах Пояна Руске. Ми намагаємося створити невеликі
популяції, які б могли мігрувати, хочемо створити засади для природного
генетичного обміну. Ми хочемо у певний момент припинити наше втручання,
прагнемо справжньої реадаптації зубрів. Намагаємося створити функціональну
систему управління зубрами.
Стрес,
який відчувають тварини з моменту тимчасового усипляння та під час
кількаденного перевезення, є дуже великим. До цього додається інтеграція в нове
середовище. З подробицями Адріан Хегетіш: У нас є програма, основана на
поступовій реїнтеграції. Наша система основана на загонах, трьох видах загонів:
загін ветеринарного контролю, який ми використовуємо для перевірки стану здоров’я зубрів, привезених із різних країн
Європи. Ми уникаємо інбридингу, так що ми повинні доставляти різні екземпляри з
різними генами із заповідників чи зоопарків зі всього континенту. Привезені
зубри повинні пройти період акліматизації, який триває один місяць у великому загоні,
а потім їх випускають у ще більший загін,
у напівдике середовище, загін площею в понад 100 гектарів, де вони,
практично, адаптуються до нового природного середовища.
Ми
запитали Александра Булаку, які проблеми можуть виникнути після того, як зубр потрапить
на свободу: Я не думаю, що ця тварина може створювати проблеми. Звичайно,
багато людей бояться такої великої тварини, але ми повинні мати на увазі те, що
це травоїдна тварина, і, як будь-яка дика тварина, уникає контакту з людьми.
Звичайно, існує ризик того, що зубр може спуститися до населених пунктів,
особливо в зимовий період, коли їжу знайти важче, але у нас є проекти для
зменшення такого типу ймовірного конфлікту.
Ініціатори
проекту з реїтеграції зубрів сподіваються, що в наступні 20 років в Румунії
будуть на волі близько 500 екземплярів, які знайдуть дорогу одне до одного.
