ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Городяни з гібридним життям

Уродженець села Октав'ян Віорел вирішив переселитися в село, через пандемію коронавірусу, де почав розгортати проєкт «Деякі городяни».

Городяни з гібридним життям
Городяни з гібридним життям

, 27.10.2020, 07:55

Уродженець села Октав’ян Віорел вирішив переселитися в село, через пандемію коронавірсу. Крім спокою та патріархального життя, він дав собі справи, що йому потрібне спілкування з людьми, які, так само як він, мешкали у місті, тому він ініціював проєкт нового поселення села, до якого вже долучилося кілька сімей.

Октав’ян Віорел розповів більше про цей проєкт, символічно названий «Деякі городяни»: «Ідея проєкту виникла в самому селі. Я житель міста, який втік від пандемії коронавірусу в село моїх дідусів, Слетіоара Вилчанського повіту, де, крім всіх переваг життя на селі, я замітив окремий недолік стосовно структури громади, тобто відсутність таких людей, з якими я б міг обмінюватися думками та проводити вільний час. І тоді я вирішив, разом з моїм другом, мешканцем села, але теж городянин, звернутися до мерії, щоб побачити наскільки мерія зацікавлена просуванням цього села, з метою заохочення жителів міст переселитися тут. Я почав шукати фінансування та знайшов. Ми створили робочу групу, яка досліджує село, враховуючи мотиви, задля яких люди хотіли б переселитися з міста до села.»

І оскільки однією з скарг людей у ​​Румунії є пов’язаною з поганою інфраструктурою сіл, Октав’ян Віорел шукав недоліків, які б могли виникати при переселенні з міста в село: «Я констатував, з одного боку, величезну потребу людей бути на ​​природі, що пропонує село. З іншого боку, у селі, де я зараз живу, Слетіоара, я знайшов сучасну європейську інфраструктуру з асфальтованими вулицями, питною водою, високошвидкісним Інтернетом, кур’єрським зв’язком та місцевими жителями, які раді новим сусідам. На даний момент, я бачу лише позитивні точки цього кроку. Недоліком може бути старіння населення села.»


Оскільки пандемія коронавірусу примусила нас більше часу проводити у власних будинках, все більше городян, які живуть у багатоповерхових будинках, почали мріяти про життя на свіжому повітрі. Цей аспект спостеріг при розробці проєкту й Октав’ян Віорел: «Тенденція є загальною, ми лише зробили певні висновки. Все більше людей відвідують наше село, цікавлячись хатами або земельними ділянками, на яких вони могли б збудувати помешкання. Ми обговорили з мером села про наступні кроки, яких нам слід зробити, щоб посприяти зацікавленим особам отримати необхідну інформацію.»

Яким є дезидератом ініціаторів проєкту, а також які переваги приносить для села, ми дізналися теж від Октав’яна Віорела: «Село з приходом нових мешканців буде рости. З одного боку, середній вік мешканців зменшиться, а це означає, що буде більша кількість активних людей. Люди, що приїжджають із міста, зі ідеями та навичками, отриманими в міському середовищі, розвиватимуть в селі, на нашу думку, малі бізнеси, які залучатимуть людські ресурси регіону, а це допоможе селу розвиватися. Таким чином, нові жителі стануть двигуном села в найближчі роки.»

Не йде мова про заохочення людей покидати місто і оселитися в село, а скоріше про повідомлення про те, що якщо вони зажадають переселитися, ми їх підтримуємо і чекаємо на них, ствердив Октав’ян Віорел, який разом зі своєю сім’єю має гібридне життя: «На даний момент ми розділені між містом і селом. Цей стиль життя ми рекомендуємо тим, хто зажадає переїхати на село. Життя в селі відрізняється від життя в місті, припускає більше фізичної праці, дотримання певної програми, можливо, менш залежної від часу, а більше від природи та пори року. Отож, ми пропонуємо тим, хто хоче зробити цей крок, спробувати місяць або два жити в селі. Я наприклад – уродженець села, я провів у селі свої канікули та значну частину мого дитинства, тому звик до цього стилю життя і знаю, що це означає. З іншого боку, мій батько, будучи пенсіонером, веде такий самий гібридний спосіб життя місто-село, він розповів мені як господарювати.»

Фото: facebook.com/sapunulcheia/
Неповторна Румунія Вівторок, 17 Грудня 2024

Сторічна історія мила «Кея»

Історія мила Cheia повертає нас у минуле, до 3 березня 1886 року, коли Ліппа Брунштейн...

Сторічна історія мила «Кея»
Foto: RRI (Ștefan Baciu)
Неповторна Румунія Вівторок, 10 Грудня 2024

Беїле Геркулане — колекційна туристична принада!

Двохтисячоліття історія Беїле Геркулане починається з його першої...

Беїле Геркулане — колекційна туристична принада!
Кроки для того, щоб зробити спадщину доступною
Неповторна Румунія Вівторок, 03 Грудня 2024

Кроки для того, щоб зробити спадщину доступною

З метою висвітлення культурної спадщини нашої країни Асоціація Designers, Thinkers, Makers...

Кроки для того, щоб зробити спадщину доступною
Фото: pixabay.com
Неповторна Румунія Вівторок, 26 Листопада 2024

День ненасильницького спілкування – в Яссах

Цієї осені Ясси відзначили Міжнародний день ненасильства, заснований...

День ненасильницького спілкування – в Яссах
Неповторна Румунія Вівторок, 19 Листопада 2024

Колір та креативність у стилі Баугауз у Бухаресті

У 1919 році в Німеччині зародився рух Баугауз, що походить від німецьких слів bau –...

Колір та креативність у стилі Баугауз у Бухаресті
Неповторна Румунія Вівторок, 12 Листопада 2024

Бакадемія. Атестат зрілості для всіх

Іспит на атестат зрілості 2024 року мав найвищий рівень успішності за останні 10...

Бакадемія. Атестат зрілості для всіх
Неповторна Румунія Вівторок, 05 Листопада 2024

Явище «Новий рік, який так і не настав»

На початку вересня фільм «Новий рік, який так і не настав» отримав головний приз...

Явище «Новий рік, який так і не настав»
Неповторна Румунія Вівторок, 29 Жовтня 2024

Питна вода з Дунаю

У 1897 році королева Нідерландів Вільгельміна профінансувала будівництво...

Питна вода з Дунаю

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company