Вічність знаходиться в селі

Вічність народилася в селі - казав Лучіан Блага (філософ, поет, драматург, який народився 9 травня 1895 року і відійшов у небуття 6 травня 1961 року).

Ana-Maria Cononovici, 08.03.2016, 11:53

Вічність
народилася в селі – казав Лучіан Блага (філософ, поет, драматург, який
народився 9 травня 1895 року і відійшов у небуття 6 травня 1961 року).
Наприкінці лютого у Бухарестському Музеї села ім. Дімітріє Густі пройшла церемонія
визначення культурних сіл Румунії. Представники сіл, які подали
свою кандидатуру для отримання цього звання, представилися з великим
ентузіазмом, принісши із собою представницькі зразки культури й специфіки
їхньої зони.

Чи говоримо про селян,
які використовують багатство спонтанної
флори своєї області, чи про хранителів давніх звичаїв, чи маємо на увазі села,
які намагаються краще використовувати досвід старших людей, пропонуючи собі
створити живі музеї румунської народної традиції в своїй зоні, всі присутні
горді грати свою роль в сільській громаді, до якої вони належать.

Представники 25 сіл
підтримали свою кандидатуру в Національному музеї села. Перед журі мери сіл розповіли про культурну та історичну традицію сіл, про
інвестиції в інфраструктуру та про організовані ними заходи. Селяни різного
віку, одягнені в традиційні народні костюми, взяли участь в заході, а частина
комун підготували і стенди з представницькими зразками.

Комуна Дрегуш
Брашовського повіту отримала найбільшу кількість балів на третьому випуску
конкурсу Культурних сіл Румунії. Сподіваюсь, що й надалі комуна Дрегуш
буде хранителем традицій та національного вбрання, – заявив тоді Георге
Сукачу, мер села Дрегуш. Наступними були класифіковані Синджорджіу де Муреш
(повіт Муреш) та Чоканешть (Сучава), причому остання була й переможницею
конкурсу у 2014 році.

Біля стенду Чокенешть
нас зустріла усміхнена Марілена Нікуліце, директор Національного музею
розписаних яєць із села Чокенешть, Буковина: Ми дуже раді, що всі
культурні події, які відбуваються у нас, дуже оцінені. Національний фестиваль
розписаних яєць дійде цього року до 13 випуску, як і Національний фестиваль
форелі. У конкурсі ми представили 11 культурних заходів: міра овець 29 травня,
коли худобу виганяють в гори, а ще в нас є фестиваль Проникнення в
заповідник рододендронів на горі Сухард, а ще ми маємо храмове свято
скиту Святого Петра й Павла, за яким проходитиме Тиждень
лісосплаву. Це за тиждень до фестивалю форелі, враховуючи те, що в нас
туристи мають можливість покататися на плотах по Бистриці.

І

ншими комунами, які
отримали цього року звання культурного села, є Мірослава (Ясси), Ворона
(Ботошань), Сісешть (Мехедінць), Шірія (Арад), Тулгеш (Гаргіта), Ваду Крішулуй
(Біхор), Ізвоареле (Прахова), Жідвей (Алба), Киндешть (Димбовіца), Бечія
(Хунедоара), Хорія (Констанца), Бонціда (Клуж), Руджіноаса (Ясси), Нові Дудешті
(Тіміш), Корнешть (Клуж), Костешть (Вранча), Векерень (Тульча), Прундень
(Вилча), Аркань (Горж).

Від села Ворона ми
поговорили зі Штефаном Аурелом, викладачем румунської й мером села: Наша комуна
має надзвичайно гарні й різноманітні традиції, і, звичайно ж, нашим обов’язком
є зберігати їх, використовувати й передавати майбутнім поколінням. Тому ми
залучаємо в культурні заходи дітей та вчителів. У нас є декілька надзвичайних масштабних заходів: храмовий день монастиря Ворона, 8 вересня, коли після
святкування зберігається традиція хори, організованої у дворі монастиря. Під
час індустріалізації, коли традиції хори втрачалися, одному мешканцю Ворони
прийшла ідея й він перейняв цю традицію у фестивалі пісні, танцю й народного
вбрання Святкування лісу. Тепер він дійшов до 42 випуску. Упродовж
років ми додали йому й компонент народних ремесел і сюди з’їжджаються ремісники
з усіх куточків країни.

І комуна Костешть
Вилчанського повіту має чим пишається, як розповіла нам Міхаела Сідя Мегуряну,
бібліотекар Громадської бібліотеки ім. генерала Ніколае Чобану: Ми маємо
Музей конкрецій, маємо Ущелини Бістріци та Костештів, маємо Національний парк Буіла Винтураріца. У Костешть є
художній відділ Вилчанського повітового музею, художній відділ імені Георге
Ангела, де виставлені роботи, подаровані одним із синів села, є монастирі,
монастир Бистриця. Я вважаю, що ми маємо чим пишатися, тому що в Костешть
відбуваються дуже гарні речі, у нас є багато подій, як із традицією, так і
нових. Зустріч витоків, До джерел – зустріч синів села,
де кожного разу ми відзначаємо одного з синів села, який зробив щось для
громади. Минулі роки ми святкували Ауреліана Сачердоцяну, який був істориком,
архівістом і директором Національного архіву. Ми маємо актора Васіле Ніцулеску,
який відомий із фільмів особливо за роль поміщика Мургулеца із Сільського
життя. І зараз ми будемо відзначати ще одного сина села – генерала Ніколае
Чобану, який пожертвував нашій бібліотеці в цілому близько 10 тисяч томів з
його особистої колекції. У нас є ансамбль танців і звичаїв Панянкиіз Костешть, якому вже понад 30 років, і до
складу цього ансамблю ще входять давні панянки. А тепер ми маємо й маленьких
панянок.

Використовуючи свої
традиції, села доводять, що й сьогодні вічності можна досягнути все в селі.