Віртуальний ярмарок, справжній ярмарок

Пандемія змусила нас більше часу проводити у помешканні, найчастіше бо нема куди піти. Проте в умовах коли одні заходи були скасовані, а інші відкладені на певний час, традиційні ярмарки знайшли спосіб вижити.

Ana-Maria Cononovici, 09.03.2021, 07:14

Пандемія змусила нас більше часу проводити у
помешканні, найчастіше бо нема куди піти. Проте в умовах коли одні заходи були
скасовані, а інші відкладені на певний час,
традиційні ярмарки знайшли спосіб вижити. Отже, є ярмарки, які перейшли у
віртуальне середовище, наприклад, Національний ярмарок туризму, тоді як інші, як
наприклад Ярмарок «Мерцішор», надалі спокушають своїх шанувальників як і в попередні роки, з дотриманням, однак, низки санітарно-гігієнічних та протиепідемічних вимог.

Консультант з питань туризму Траян Бедулеску,
розповів нам про цьогорічний онлайн-ярмарок туризму, наголосивши, що пандемія
змусила нас усвідомити, наскільки важливим є онлайн-сегмент. «Цьогорічний туристичний
ярмарок Румунії, який щойно закінчився, є абсолютною прем’єрою. Це перший туристичний
ярмарок, організований у Румунії на віртуальній платформі, тобто виключно в
Інтернеті. Це було великим викликом для туристичної сфери. Організатори
намагалися зробити цей захід успішним, навіть якщо в ньому брало участь небагато
туристичних агентств. Однак програмне забезпечення платформи було якісним, воно
справді дуже добре відтворювало типову для туристичного ярмарку атмосферу. У
ньому взяли участь як румунські, так і іноземні компанії, брали участь також населені
пункти, туристичні регіони, асоціації, туристичні організації. Я вважаю, що
хоча ми всі сподіваємось, що якнайшвидше зможемо знову зустрітися фізично,
віч-на-віч, а не віртуально, на жаль, пандемія змусила нас провести цей ярмарок
в онлайн режимі. Так само як майже всі ярмарки у світі протягом останнього року,
включаючи Всесвітній туристичний ярмарок у Лондоні, Ярмарок ділового туризму в
Барселоні тощо. Я кажу, що варто було б зберегти певні віртуальні компоненти в
майбутньому, навіть якщо ярмарок проводитиметься в очному форматі. Я би
продовжив інкамінг, популяризацію Румунії. І думаю, що важче запросити всі найбільші
туристичні агенції до Румунії, залучити багато туристичних організацій, але
завдяки онлайн-конференціям та онлайн-заходам це можна вирішити. І крім інкамінгу,
я б також організував більше онлайн-бізнес зустрічей. Я вважаю, що цей
компонент варто зберігати меншою мірою. Я сподіваюся, що Туристичний ярмарок Румунії повернеться до Ромекспо, в приміщення, до якого ми звикли, але,
в той же час, завдяки онлайн-компоненту, я вважаю, що ярмарок можна набагато
краще просувати за кордоном.»

І найдавніший та найулюбленіший в Румунії книжковий
ярмарок «Гаудеамус-Радіо Румунія» відбувається з 1 по 31 березня, вдруге в онлайн-форматі.

А Ліла Пассіма, координатор відділу музейної освіти столичного
Музею румунського селянина, розповіла про традицію, яку неможливо порушити: Ярмарок
«Мерцішор»: «Є дві основні причини. Одне тому, що міські традиції набули тієї ж
цінності, що і традиції селянського світу. Ось так протягом 15 років,
перетворений та реконтекстуалізований міським всесвітом, на території Музею
румунського селянина на початку весни відбувається цей ярмарок. Як відомо, цей звичай
має глибоке коріння, він походить із селянського аграрного календаря, який насправді
святкував настання нового року. Цей звичай відновлення, разом з Бабою Евдокією та
Драгобете є весняними святами селянського світу, і, хоча етнологи з початку ХХ
століття не давали йому шансів на тривале життя, цей звичай зберігається й
сьогодні, реконтекстуалізований міською культурою. Наш ярмарок є, в дійсності, культурним
актом, починаючи з цього предмету, який приносить здоров’я, удачу та багатство,
яким селяни оберігали навіть свою худобу, прив’язуючи цю білу і червону
нитку до рогів тварин. Цей предмет – біло-червону нить прив’язану до монети з діркою,
містяни перетворили на чудовий сувенір.»

Ліла Пассіма розповіла про міжвоєнну рекламу в
Бухаресті, де продавали «вишуканий мерцішор для елегантних панянок»: «Цієї
весни, ми зустріли пандемію з тим самим почуттям гумору, з традиційною
креативністю та інноваційним духом, а також попросили наших постійних учасників
запропонувати не менш багату пропозицію ніж
в минулі роки. Цей милий предмет набув безлічі художніх форм і виразів -
від срібної монети з біло-червоною ниткою та героїв селянської міфології, дідів,
баб, героїв народних казок до героїв міської культури, від аніме або коміксів,
героїв технологій до фантастичних істот з комп’ютерних клавіш. Є також елегантні
керамічні та порцелянові мерцішори, наприклад, з позолотою. Ми раді, що і цього
року, хоча протиепідемічні вимоги дуже суворі і нам довелося різко зменшити
кількість учасників та забезпечити дистанцію, наші учасники не опустили рук і продовжують
святкувати прихід весни, з великою фантазією, почуттям гумору і, звичайно,
художньою якістю.»

Це вже справжній бренд, значимість якого підтверджується щороку
участю людей з різних сфер з унікальними експонатами, – сказала Ліла
Пассіма: «Він вже увійшов у підсвідомість бухарестської публіки, адже щороку ми
маємо понад 10 тисяч відвідувачів і для нас дуже важливо. Ми отримали пропозицію
взяти участь у ярмарку від акторів, які є членами асоціації Griviţa 53,
президенткою якої є Кріс Сіміон, котрі ініціювали кампанію «Мерцішор на
будівництво театру». Це чудова ідея підтримати незалежний театр, який, як відомо,
переживає дуже важкі часи. Ідея наскільки проста, настільки гарна та потужна.»

Трохи сумніший, ніж всі ми його пам’ятаємо через набагато
меншу кількість учасників, справжній ярмарок все ще дає нам відчуття, що іноді ми
можемо собі дозволити пожити так, як до пандемії.