ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Програма-Чисті води

Дунай транспортує тонни пластику щодня, повідомляє Асоціація MaiMultVerde(більше зелені), яка запустила програму «Чисті води» для боротьби з пластичним забрудненням ріки та Чорного моря.

Програма-Чисті води
Програма-Чисті води

, 28.06.2019, 05:36

Дунай транспортує тонни пластику
щодня, повідомляє Асоціація MaiMultVerde(більше зелені), яка запустила програму «Чисті води»
для боротьби з пластичним забрудненням ріки та Чорного моря. Це заклик до участі
в освітніх і екологічних діях, спрямованих на членів громад та
державних органів придунайських населених пунктів. Щорічно мільйони тонн відходів
потрапляють у моря і океани світу. Основними видами відходів, знайдених у
морському середовищі, є пластикові. Планета знаходиться на межі
катастрофи через пластикові відходи, попереджає ООН. Європейська Комісія також
звертає увагу на той факт, що Чорне море містить, після
Середземного, найбільшу
кількість морських відходів у ЄС, і що 90% відходів – це пластик.




Дору Мітрана, голова асоціації MaiMultVerde каже,
що Дунай буде нести набагато більшу кількість пластикових відходів, адже з’являються і непередбачені явища, такі як повені, які приносять з собою в
ріки та Дунай і,
нарешті, в море велику
кількість додаткових відходів: Останнє дослідження показує, що
щодня по Дунаю до Чорного моря транспортується близько 4,4 тонн пластмаси (1533
т / рік). Це дослідження реалізоване Віденським університетом, і, починаючи з цих цифр і додаючи до них картини, які ми бачимо з водами, які приносять велику кількість
пластику, ми подумали,
що проблема насправді набагато серйозніша. Саме так виникла ідея цього проекту, який, по-перше, хоче бути
партнерством на спільне благо для спільної проблеми, і до
якої всі ми повинні бути причетними для її вирішення. Коли я кажу про партнерство, то я маю на увазі громадян,
компанії та державні органи, адже мова йде про Дунай з чистими водами та чисті води Румунії. Ми бачили, що пластик
приходить звідусіль, і, нарешті, прибуває до Дунаю, потім у дельту Дунаю, не має значення, що ми
кидаємо пластик в Молдові чи Трансільванії або на півдні країни. Вода пов’язує всіх нас і
все, що є пластиковим, збирається Дунаєм і потрапляє в Чорне море».


Ініціатори Програми «Чисті води» будуть співпрацювати з іншими придунайськими
країнами, звідки надходять великі обсяги відходів, а також з європейськими та
світовими інституціями, такими як Міжнародна комісія з охорони Дунаю, Організація Об’єднаних Націй та навколишнє
середовище ООН. Щоб зупинити руйнування морської екосистеми, Європейський Союз
хоче повністю скасувати пластичне забруднення своїх морів до 2030 року,
оголосили європейські чиновники з нагоди святкування Європейського дня моря в
Румунії.


Йдеться про заборону використання одноразових пластмасових
виробів, а також фінансування проектів
утилізації відходів у морському середовищі, таких як електронні локаційні
мережі або дрони, що виявляють відходи в морі. Крім того, на європейському рівні мається на увазі заохочення інновацій у морській сфері
через Європейську
програму досліджень Horizon Europe після 2020 року, сприяючи регіональному та
міжнародному співробітництву. Дору Мітрана: «Цей пластик також потрапляє
у дельту Дунаю, досягаючи районів особливого
біорізноманіття, де його вживають риби, птахи, і рано чи пізно він потрапляє у
нашу тарілку. Йдеться
про великий пластик,
який все ще можна забрати, але ми також говоримо про мікропластику,
яка вже знаходиться у воді і тварині, і тут, на жаль, ми не можемо втрутитися.
Тому важливо не додавати нові пластикові кількості. Інше дослідження показує, що якщо ми не змінимо речі, то в 2050 році дуже
ймовірно, що у нас буде більше пластику у воді, ніж риби. Це дуже тривожна статистика, тому
що води містять джерело їжі, але також є потенційним джерелом рекреації та інших економічних
заходів, які можуть призвести до місцевого та національного розвитку».


Програма «Чиста вода» включає заходи
з дезінфекції берегів Дунаю,чим займуться волонтери та члени дунайських спільнот у партнерстві з місцевими
органами влади та Повітовими шкільними інспекціями, а восени відбудеться етап впровадження ідентифікованих
рішень стверджує Дору Мітрана: «Ми плануємо знайти рішення для Румунії, і тому
ми почали з очищення в дельті Дунаю, в травні. Тоді 100 волонтерів зібрали близько 5 тонн пластикових відходів з
острова Сакалін. Проект триває в 10 містах Дунаю, містах Румунії, де ми
працюємо в партнерстві з іншими місцевими НУО та Бухареста. Вони допомагають нам створити
ініціативні групи з зацікавленими людьми, які хочуть взяти участь у вирішенні цієї проблеми. Навіть 29 червня, в День Дунаю, ми
хочемо мати перші дії в цих громадах, працювати разом, спочатку для очищення берегів Дунаю, а потім визначити рішення, щоб пластик у майбутньому
більше не доходив у води.
Коли я кажу про рішення, я думаю про окреме збирання пластмас, утилізації, озеленення на Дунаї, де
відходи не залишаються на берегах, а збираються і спрямовуються на утилізацію».


Щорічно, 29 червня, відзначається
Міжнародний день Дунаю. Цього дня було підписано Конвенцію щодо співробітництва по охороні та сталому використанню ріки Дунаю, подія, яка відбулася 29 червня 1994 року в
Софії, Болгарія. Цього року темою, запропонованою Міжнародною комісією з
охорони ріки Дунай, є Будьте активними для безпечнішого Дунаю! (Get active for a safer
Danube!), утверджуючи солідарність між народами, які поділяють цей спільний ресурс.
Заходи, присвячені цьому дню, відбуваються у всіх 14 дунайських державах з
метою прийняття спільних заходів та стратегій для захисту європейської ріки від
різних загроз, таких як екстремальні явища (посуха або повені) або випадкового забруднення.





Наслідки зміни клімату
Зелена Планета П’ятниця, 29 Листопада 2024

Зміни клімату та їх вплив на Румунію

На тлі прискорення кліматичних змін літо 2024 року принесло новий набір тривожних...

Зміни клімату та їх вплив на Румунію
Глобальні кліматичні наслідки війни Росії в Україні
Зелена Планета П’ятниця, 28 Червня 2024

Глобальні кліматичні наслідки війни Росії в Україні

Війна Росії в Україні призвела до споживання мільярдів літрів пального для...

Глобальні кліматичні наслідки війни Росії в Україні
Zgomot (Foto: chairulfajar / unsplash.com)
Зелена Планета П’ятниця, 26 Квітня 2024

Шумове забруднення в Румунії

Шум стає все більшим викликом для сучасного суспільства і може спричинити...

Шумове забруднення в Румунії
«Від забруднених вод до чистих – у Махмудії в дельті Дунаю»
Зелена Планета П’ятниця, 30 Вересня 2022

«Від забруднених вод до чистих – у Махмудії в дельті Дунаю»

У 2016 році в селі Махмудія було завершено впровадження першого проєкту...

«Від забруднених вод до чистих – у Махмудії в дельті Дунаю»
Зелена Планета П’ятниця, 25 Лютого 2022

Деревина, ресурс для скорочення викидів вуглецю

Румунія має всі ресурси - ліси, деревину, переробні потужності, спеціалістів та...

Деревина, ресурс для скорочення викидів вуглецю
Зелена Планета П’ятниця, 28 Січня 2022

Ведмідь, вовк і рись – не проблема, а скарб

Міжнародна програма Life - Euro Large Carnivores/Життя великим хижакам Європи, яка частково...

Ведмідь, вовк і рись – не проблема, а скарб
Зелена Планета П’ятниця, 31 Грудня 2021

Інвазивні рослини, виявлені в Румунії

В останні роки інвазивні чужорідні види стали зростаючою глобальною проблемою....

Інвазивні рослини, виявлені в Румунії
Зелена Планета П’ятниця, 26 Листопада 2021

Кліматичний пакт Глазго

Листопад приніс людству ще один крок уперед у боротьбі зі зміною клімату. На...

Кліматичний пакт Глазго

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company