Домашня сторінка » Панорамний огляд Румунії » Зелена Планета » Програма «Зелені простори 2020»

Програма «Зелені простори 2020»

România Internațional, 29.05.2020, 02:48

MOL Румунія та Фонд партнерства
продовжують ів 2020 році програму Зелені
простори, яка фінансує екологічні проекти. Програма
призначена для неурядових організацій у партнерстві з навчальними закладами чи
державними установами міст Румунії. Можна вимагати кошти на створення та відновлення громадських парків, ігрових
майданчиків, шкільних парків, дитячих садків із залученням громад для громадського
використання.

Програма, що була започаткована у
2006 році, спрямована на зелені міські простори, але з 2009 року вона має
новий компонент:
Захищені природні території, метою якого є просування та популяризація охоронних територій Румунії. До 20 лютого
природоохоронні організації вже зареєструвались для фінансування в рамках
одного з двох компонентів програми: міських зелених зон та заповідних природних
територій. З 2018
року надається фінансування
також для проектів на тему Європейський
тиждень мобільності (який проходить у вересні), які передбачають діяльність та акції з
високим рівнем залучення громад. Ласло Потоцькі, директор Фонду партнерства
зазначив: На 2020
рік ми зберегли два компоненти і, побачивши успіх програми до цього часу, ми
збільшили загальну суму програми майже до 800 тис. леїв. Ще однією новизною є
той факт, що зросла максимальна сума, яку
можна запросити в рамках проекту, а це означає, що для проектів міських зелених
просторів можна вимагати 11 тис. леїв, а також для проектів, що
стосуються охоронних територій Румунії. максимальна сума складає
26 тис. леїв ».

Бухарест – одне з найбільш
забруднених міст, стверджують екологічні активісти, забруднення, спричинене автомобільним рухом, будівельними майданчиками, які не контролюються належним
чином,електростанціями та квартирними станціями. Ще один фактор, що сприяє збільшенню
забруднення в Бухаресті, є відсутність зелених просторів. За даними мерії столиці, в Бухаресті на даний момент є не більше 23 квадратних метрів зелених насаджень на
одного жителя, за умови, коли законодавство, як європейське, так і національне, передбачає
мінімум 26 квадратних метрів. Інші цифри, надані Рахунковою палатою показують, що у нас буде лише 9, 86 кв.м зеленої площі для
кожного бухарестського жителя. Ласло Потоцькі: «У міській зоні, починаючи з перших років нового тисячоліття, було досить
багато статей, що розповідали про недостатню кількість зелених насаджень або
про стан, в якому вони перебувають, про інтенсивну урбанізацію наших міст.Багато будується, і часто ці будівельні
роботи здійснюються на
шкоду існуючим зеленим насадженням, які тоді були недостатніми. Були також
деякі порівняння між Бухарестом та іншими столицями, і вони показали нам, що ми
дуже бідні в цьому напрямку. Тому я сказав, що варто почати з такої програми, за
допомогою якої ми
намагаємось зберегти або покращити те, що ми маємо, і створити нові простори,
де це можливо. Отже, щодо складової Міські зелені простори я можу вам сказати, що після 14 років
у нас є вражаючі цифри. Завдяки фінансованим проектам було створено та
відновлено понад 550 000 квадратних метрів зелених насаджень.
Мені здається багато, якщо говорити про невеликі проекти, які на той момент
становили 7000 леїв, а тепер вони досягли 11000 леїв. Також було посаджено понад
80 000 дерев, понад 85 000 чагарників, не кажучи про освітню сторону».

Ця програма також спрямована
на виховання молоді шляхом неформальної
екологічної діяльності, яка проводиться в дитячих садках, школах або в широкій
громаді, в якій здійснюється відповідний проект. Таким чином, крім участі в цих
проектах,учням , студентам та волонтерам також забезпечуються різні навчальні заходи, пов’язані із
захистом лісів, вод, поводженням з відходами, екосистемами, моніторингом
біорізноманіття, правилами поведінки на захищених природних територіях тощо. Ласло Потоцькі: Мені часто подобається
нагадувати, що якщо є
одна сфера, в якій
Румунія займає провідне місце в ЄС, це біорізноманіття, яке ми ще маємо. Отже, ми найкращі в цій галузі в Європі. Але, на жаль, кошти, надані румунською державою на
охорону природи чи охорону природних зон майже нульові. І тоді у нас є інші програми, що
підтримують захист біорізноманіття, і, як результат, ми можемо говорити про
сотні проектів з корисними втручаннями в різних заповідних територіях, від
національних парків до менших місцевих охоронних територій. Ось кілька прикладів: 141
табір для молодих рейнджерів, кілька днів, коли діти вчаться поводитися на
природі, що означає заповідна територія, захищені рослини, як ставитися до них. Також понад 100 тематичних маршрутів
різних типів у цих заповідних зонах влаштовано тими, хто реалізував проекти.
Загалом було проведено понад 1270 позакласних заходів з екологічної освіти за
двома компонентами».

За 14 років існування програми
«Зелені простори» було профінансовано загалом 620 проектів, в яких взяли участь
понад 235 000 людей, особливо дітей та молоді. Минулого року через велику
кількість проектів, реалізованих у межах компонента Міські зелені
простори, фінансисти
вирішили нагородити два проекти. «Квітковий годинник» від Національного коледжу імені
Петру Рареша, проект, впроваджений
в місті
П’ятра-Нямць Асоціацією батьків – Петру Рареш з П’ятра-Нямць, та проект «Гра та радість,надворі гармонія», реалізований Асоціацією Piticot в місті
Деж. В рамках цього
проекту на подвір’ї дитячого садка було висаджено сенсорну алею, лабіринт та
сад з ароматними рослинами, через засадження майже 150 квітів. Одночасно огорожа дитячого
садка була пофарбована життєрадісними кольорами, облаштовано дитячий майданчик,
відремонтовано наявні меблі надворі та посаджено понад 200 дерев та кущів.