ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Перші захисні лісонасадження

Необхідність захисних лісосмуг для захисту полів і доріг від снігу та вітру була відзначена ще в 1860 році відомим румунським агрономом Йоном Йонеску де ла Брад, який почав вирощувати на своїй фермі плантації дерев для “захисту від вітру.

Перші захисні лісонасадження
Перші захисні лісонасадження

, 28.11.2014, 02:55

Необхідність захисних лісосмуг для захисту полів і доріг від снігу та вітру була відзначена ще в 1860 році відомим румунським агрономом Йоном Йонеску де ла Брад, який почав вирощувати на своїй фермі плантації дерев для “захисту від вітру”. Потім на маєтках Яломіцького регіону зявилися перші посадки акації для збору снігу та захисту від вітру.



Важливу роль у розширенні лісосмуг мали насадження навколо особняків і прилеглих територій. У 1884 році держава почала зупиняти рух піску шляхом насадження рослин на півдні країни в Олтенії. Тут в період 1890-1895 рр. вперше в Румунії було створено посадкою близько 3000 га насаджень для захисту сільськогосподарських угідь, ґрунтів від снігу і вітру. Таким чином Румунія була однією з перших країн у світі, які прийняли таке рішення.



Якщо в Олтенії, багато століть тому, піщані ґрунти були стабілізовані, а переважна більшість сільськогосподарських угідь – захищена зеленими смугами лісів і пасовищ, з часом інтенсивне ведення сільського господарства і вирубування лісів призвели до виникнення піщаних бур.



Після проблем з урожаєм, викликаних спекою та посухою в 1929 і 1935 роках було прийняте одностайне рішення на користь лісосмуг… Спочатку полезахисні і стокорегулюючі лісосмуги садили розкидано, але після 1950 року виникли справжні мережі лісових насаджень, створених на території декількох сільськогосподарських дослідних станцій. Сільськогосподарська реформа 1945 року в Румунії створила понад 1000 гектарів полезахисних смуг, особливо в повітах Яломіца, Бузеу і Бреїла. Але в 1958 році, зявляються перші виступи проти цих робіт, зокрема з боку прихильників політики розширення сільськогосподарських площ. Таким чином було вирубано тисячі гектарів лісонасаджень, що захищали національні дороги та інфраструктуру залізниці від несприятливих погодних умов, в тому числі полезахисні мережі насаджень сільськогосподарських науково-дослідних станцій.



Розповідає генеральний директор “Ромсілва” Адам Кречунеску: “Як ми констатували упродовж часу, завжди взимку, особливо в низинах Берегану і навіть у західній та східній Румунії доводиться боротися зі сніговими заметами, у тому сенсі, що вітри, які дують зі сходу, викликають серйозні проблеми в роботі автодорожньої та залізничної інфраструктури країни. І тому було б добре створити захисні смуги лісів вздовж залізничних магістралей, ліній звязку та автомобільних доріг Румунії. Ці смуги захищають не тільки лінії звязку, залізниці, дороги і автостради, вони створенні і для захисту сільськогосподарських земель. У Румунії був амбітний план після 1906 року і до міжвоєнного періоду, коли була розроблена і реалізована національна програма зі створення лісосмуг. У низовині Береган була створена ціла система полезахисних лісосмуг та інших захисних лісонасаджень. На сьогодні вони залишилися лише в Добруджі, в районі де всі румунські фахівці та лісники садили і розвивали захисні лісосмуги.”



Цієї осені Національне управління лісів “Ромсілва” почало роботу над створенням першої захисної лісосмуги за останні 25 років, на сході повіту Яломіца, уздовж автостради А2 на ділянці завдовжки 11 км, загальною площею 24 га. Представники “Ромсілва” стверджують, що було розроблено техніко-економічне обґрунтування щодо необхідності насадження загалом 600 км лісозахисних смуг у всій країні, але багато чого залежить від власників земельних ділянок, чи погодяться вони віддати частину своєї землі під насадження лісозахисних смуг. Власникам земельних ділянок, що знаходяться вздовж національних доріг, котрі згодні приєднатися до цієї програми держава виплачує певну ренту.



А якщо землевласники не згодні, держава вдасться до відчуження земельних ділянок для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності. Розповідає Адам Кречунеску: “Держава здійснила реституцію земель не врахувавши цю проблему, і, таким чином, після 90-х років ми прокинулися, що не маємо захисних смуг. Парламент Румунії схвалив закон про лісозахисні смуги, але цього недостатньо, тому що, в даний час, у нас немає землі для насадження лісозахисних смуг. У районі міста Фетешнь Національне управління лісів “Ромсілва” отримало 23,9 га від Управління державного майна і на сьогодні ми здійснюємо насадження першої ділянки захисних лісосмуг вздовж автостради A2.”



Якщо здійснити послідовну 10-річну програму можна буде створити необхідні Румунії лісозахисні смуги, – стверджує голова “Ромсілва”, який сказав, що ідея не нова, але цього року, уперше з 2002 року, коли був прийнятий закон про лісозахисні смуги, з бюджету було виділено на це кошти. Йдеться про 30 мільйонів леїв, але фахівці “Ромсілва” стверджують, що в 2015 році буде потрібно удвічі більше: “На національному рівні необхідно близько 1720 км лісосмуг для захисту доріг і ґрунту. У рамках цього проекту було складено техніко-економічне обґрунтування, ми вже знаємо де мають бути розміщені захисні смуги, але виникає проблема з землевласниками, які не згодні віддати землю під заліснення. Тому, відповідно до закону, після переговорів із землевласниками фахівці Національного управління лісів проведуть відчуження земельних ділянок, необхідних для лісозахисних смуг. По-перше, це буде здійснено вздовж швидкісної автомагістралі А2 та вздовж автодоріг національного та повітового значення на півдні та сході Румунії, з тим щоб забезпечити безпеку руху в зимовий період на цих дорогах.”



В даний час Румунія має всього близько 2000 га лісозахисних смуг, що складає лише близько 10% загальних потреб.

Глобальні кліматичні наслідки війни Росії в Україні
Зелена Планета П’ятниця, 28 Червня 2024

Глобальні кліматичні наслідки війни Росії в Україні

Війна Росії в Україні призвела до споживання мільярдів літрів пального для...

Глобальні кліматичні наслідки війни Росії в Україні
Zgomot (Foto: chairulfajar / unsplash.com)
Зелена Планета П’ятниця, 26 Квітня 2024

Шумове забруднення в Румунії

Шум стає все більшим викликом для сучасного суспільства і може спричинити...

Шумове забруднення в Румунії
«Від забруднених вод до чистих – у Махмудії в дельті Дунаю»
Зелена Планета П’ятниця, 30 Вересня 2022

«Від забруднених вод до чистих – у Махмудії в дельті Дунаю»

У 2016 році в селі Махмудія було завершено впровадження першого проєкту...

«Від забруднених вод до чистих – у Махмудії в дельті Дунаю»
Деревина, ресурс для скорочення викидів вуглецю
Зелена Планета П’ятниця, 25 Лютого 2022

Деревина, ресурс для скорочення викидів вуглецю

Румунія має всі ресурси - ліси, деревину, переробні потужності, спеціалістів та...

Деревина, ресурс для скорочення викидів вуглецю
Зелена Планета П’ятниця, 28 Січня 2022

Ведмідь, вовк і рись – не проблема, а скарб

Міжнародна програма Life - Euro Large Carnivores/Життя великим хижакам Європи, яка частково...

Ведмідь, вовк і рись – не проблема, а скарб
Зелена Планета П’ятниця, 31 Грудня 2021

Інвазивні рослини, виявлені в Румунії

В останні роки інвазивні чужорідні види стали зростаючою глобальною проблемою....

Інвазивні рослини, виявлені в Румунії
Зелена Планета П’ятниця, 26 Листопада 2021

Кліматичний пакт Глазго

Листопад приніс людству ще один крок уперед у боротьбі зі зміною клімату. На...

Кліматичний пакт Глазго
Зелена Планета П’ятниця, 29 Жовтня 2021

Європейська петиція про порятунок бджіл

Бджоли, а також інші запилювачі є незамінними для збереження екосистем і...

Європейська петиція про порятунок бджіл

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company