ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Національний парк Гори Родней

Національний парк «Гори Родней» - найбільша охоронювана територія на півночі Східних Карпат. Це другий за величиною національний парк Румунії, після парку Домоглед - Валя Черней, площею 54.000 га...

Національний парк Гори Родней
Національний парк Гори Родней

, 25.10.2019, 02:25


Національний парк «Гори Родней» – найбільша охоронювана територія на
півночі Східних Карпат. Це другий за величиною національний парк Румунії, після
парку Домоглед – Валя Черней, площею 54.000 га. Національний парк «Гори Родней»
був створений у 1932 році на території площею 183 га, а в 2007 році парк був
оголошений частиною мережі природоохоронних територій Природа 2000.
Тут ми знаходимо кілька природоохоронних районів з важливим науковим,
геологічним, ландшафтним, флористичним, фауністичним та спелеологічним
значеннями, багато типів cсередовищ
проживання: чагарники, бореальні та альпійські луки, гірські луки,
болота, торф’яні болота, а також ефектний і добре збережений льодовиковий
рельєф.

Ліси, луки та скелі цього природного парку є середовищами проживання багатої
та різноманітної флори та фауни, із численними рідкісними та ендемічними прикарпатськими
видами, як розповідає нам Лучія Міхаєла Полл, директор Управління Національного
парку «Гори Родней»: «У нас росте унікальний у світі «ліхніс гір Родней»
(Lychnis nivalis) з маленькою рожевою квіткою, а також понад 2.000 видів вищих
рослин, види льодовикових реліквій, захищених видів, таких як тирлич, дягель
лікарський (Angelicaarchangelica),
гірська півонія або рододендрон карпатський (Rhododendronkotschyi), тис ягідний (Taxus baccata) та сосна кедрова європейська
(Pinus cembra). Гори Родней є місцем проживання понад 600 видів метеликів, 12
видів люмбрицидів, а також багатьох видів птахів, серед яких тетерук (Tetrao
tetrix), глушець (Tetrao urogallus) та беркут (Aquila chrysaetos) тощо. У
гірських водах водяться лосось дунайський, форель або харіус європейський. Якщо
говорити про ссавців, то у нас є багато козиць звичайних, їх кількість значно
зросла в останні роки. Водяться у нашому парку і сім’ї бабаків, карпатських
оленів, ведмедів, вовків, рисів, диких кішок. Хоча на території Національного
парку «Гори Родней» є приблизно 10 мисливських фондів, у нас є численні
популяції ведмедів (понад 100 особин ведмедів), але вони не нападають на людей
або на отари овець, яких у нас понад 110.»


Козиця звичайна (Rupicaprarupicapra) є
емблематичним видом для високих районів Карпат, з 1933 року будучи оголошена
«пам’яткою природи». Це тварина, що охороняються Законом про захист природи, і
є одним з найцінніших видів фауни Румунії. Козиці звичайні, беркути, карпатські
олені та орли оживлюють дикий пейзаж на альпійських хребтах гір Родней. Хоча
вона не становить жодної прямої чи опосередкованої небезпеки для людини і не
заподіює ніякої шкоди, козиця звичайна нещодавно була включена до списку
мисливських тварин. Екологи обурені цим рішенням і вимагають їх захисту. Міхайла
Полл: «До 1918 року в горах Родней було від 120 до 160 особин козиці звичайної.
Під час Другої світової війни вони були винищені, потім у 1964 році її знову
заселили в парку. У 1967 році було випущено в парк 10 примірників козенят,
привезених з гір Бучедж та Ретезат. У 1990 році ми нарахували близько 320 особин,
а в 2004 році, з моменту створення Управнілля національного парку «Гори Родней»,
навесні було нараховано 36 особин, а восени – 61. Потім ми почали знов заселяти
їх. У 2004 році було привезено 8 особин із гір Бучедж та Ретезат. Навесні 2019
року ми нарахували понад 120 козиць звичайних, осіннє оцінювання пройде через тиждень.
Тут, на території Національному парку, полювання на них заборонено, бо козиця
звичайна вважається пам’яткою природи і ми намагаємось її захистити. Утім у нас
є проблеми з браконьєрством. Так само відомо, що ця тварина помирає від серця,
якщо злякається. Мало хто це знає.»


На території Національного парку Гори Родней є багато природних заповідників. На північному схилі розташований
один з найвидовищніших водоспадів Румунії – «Каскада КаїлорВодоспад коней», на
висоті 1.300 метрів. Також в районі Борша знаходиться озеро Ієзер, якого також
називають бездонним озером. Розташований він на висоті 1.825 м., у
підніжжі гірського піку П’єтросул. Це льодовикове озеро, оточене дикими і незалісеними
гірськими вершинами, є частиною наукового заповідника П’єтросул
Маре. Одне з найбільших льодовикових озер Румунії – озеро Лала-Маре, на
висоті 1.815 м, заселене фореллю і оточене гірськими півоніями, рослиною,
захищеною законом. На довколишніх заболочених місцях зустрічаємо такі льодовикові
реліквії, як едельвейс і тирлич жовтий. У будь-який сезон, гори Родней
пропонують чудові краєвиди, каже Міхаєла Полл: «Поляна нарцисів
розташована на висоті 1.600 метрів на рівнем моря. З 2007 року вона перебуває під нашим уважним моніторингом, і від кількох
сотень метрів ми сягнули минулого року майже 6 гектарів. Багато туристів приїжджають
у травні місяці, щоб милуватися ними. У науковому заповіднику П’єтросул Маре у
нас є кілька унікальних у світі льодовикових озер. П’єтросу – найвищий пік
Східних Карпат (2.303 м), тут водяться всілякі види фауни та флори, багато колоній
бабаків, дуже багата рослинність … Ми також знаходимо тут карстові джерела,
долини, вапнякові скелі, луки, пасовища, хвойні, листяні та мішані ліси. Краєвиди,
що відкриваються перед очима в цьому масиві, принаймні зараз, восени, затомлюють
подих. Кожен сезон має свою красу».



Приблизно
2.300 гектарів Національного парку «Гори Родней» були оголошені суворо-охоронюваною
територією, через ландшафти наукового значення, до яких належать дикі
території, де втручання людини було вкрай низьким. Понад 800 га столітніх лісів
мають бути внесені до Національного каталогу пралісів, квазіпралісів та
природних лісів.

Наслідки зміни клімату
Зелена Планета П’ятниця, 29 Листопада 2024

Зміни клімату та їх вплив на Румунію

На тлі прискорення кліматичних змін літо 2024 року принесло новий набір тривожних...

Зміни клімату та їх вплив на Румунію
Глобальні кліматичні наслідки війни Росії в Україні
Зелена Планета П’ятниця, 28 Червня 2024

Глобальні кліматичні наслідки війни Росії в Україні

Війна Росії в Україні призвела до споживання мільярдів літрів пального для...

Глобальні кліматичні наслідки війни Росії в Україні
Zgomot (Foto: chairulfajar / unsplash.com)
Зелена Планета П’ятниця, 26 Квітня 2024

Шумове забруднення в Румунії

Шум стає все більшим викликом для сучасного суспільства і може спричинити...

Шумове забруднення в Румунії
«Від забруднених вод до чистих – у Махмудії в дельті Дунаю»
Зелена Планета П’ятниця, 30 Вересня 2022

«Від забруднених вод до чистих – у Махмудії в дельті Дунаю»

У 2016 році в селі Махмудія було завершено впровадження першого проєкту...

«Від забруднених вод до чистих – у Махмудії в дельті Дунаю»
Зелена Планета П’ятниця, 25 Лютого 2022

Деревина, ресурс для скорочення викидів вуглецю

Румунія має всі ресурси - ліси, деревину, переробні потужності, спеціалістів та...

Деревина, ресурс для скорочення викидів вуглецю
Зелена Планета П’ятниця, 28 Січня 2022

Ведмідь, вовк і рись – не проблема, а скарб

Міжнародна програма Life - Euro Large Carnivores/Життя великим хижакам Європи, яка частково...

Ведмідь, вовк і рись – не проблема, а скарб
Зелена Планета П’ятниця, 31 Грудня 2021

Інвазивні рослини, виявлені в Румунії

В останні роки інвазивні чужорідні види стали зростаючою глобальною проблемою....

Інвазивні рослини, виявлені в Румунії
Зелена Планета П’ятниця, 26 Листопада 2021

Кліматичний пакт Глазго

Листопад приніс людству ще один крок уперед у боротьбі зі зміною клімату. На...

Кліматичний пакт Глазго

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company