Землі високої природної цінності
У Румунії досі збереглися найбільші в Європі сільськогосподарські землі та землі високої природної цінності. Вони становлять 30% сільськогосподарських земель країни, відповідно 5 мільйонів га, а обробляють їх переважно міні-ферми сімейного типу...
România Internațional, 25.03.2016, 08:23
У Румунії досі збереглися найбільші в Європі сільськогосподарські
землі та землі високої природної цінності. Вони розташовані в сільській
місцевості у Трансільванії, Марамуреші, Прикарпатті та південному заході країни,
де традиційні методи ведення сільського господарства, раціональний випас худоби
і незастосування мінеральних добрив сприяли збереженню багатьох надзвичайних видів спонтанної флори і
фауни. Вони становлять 30% сільськогосподарських земель країни, відповідно
5 мільйонів гектарів, а обробляють їх переважно невеликі ферми, як правило сімейного
типу. Значна частина території Трансільвані в районі знаменитих саксонських сіл
вкрита сухими луками, що є результатом кількасотрічного неінтенсивного сільського
господарства, багатими пасовищами, що є ідеальним місцем для існування багатьох
видів рослин і тварин, котрі давно зникли в інших частинах Європи.
Говорить Бен Мехедін, представник Фонду АдептТрансільванія. «Це землі, де сільське господарство характеризується невеликими масштабами з
мінімальним впливом на навколишнє середовище, завдяки чому до наших днів збереглося
надзвичайне природне багатство, різноманітність рослин, тварин, комах і
метеликів. І це тому, що способи обробки землі та вирощування тварин дозволив
як одержання продовольства, необхідного людині для харчування, так і гармонійне
співіснування людини з дикою природою. За фінансової підтримки Програми
швейцарсько-румунського співробітництва ми здійснили пілотний проект у шістьох
регіонах, що розташовані по той бік Карпат, у Трансільванії. Ці райони знаходяться
в горах Харгіти, Сігішоара-Тирнава Маре, Тирнава Mica-М’єркурія Ніражулуй, у
горах Заранд, а також в долині річки Баркеу. У проекті ми поставили перед собою
декілька цілей, але передусім, показати справжню природну цінність цих земель,
а також розповісти іншим про тутешніх жителів та їхню продукцію.»
Таким чином в рамках, проекту, що впроваджувався Фондом
АдептТрансільванія з 2013 по 2016 роки, особливий наголос був поставлений на збереженні
цих лугів і наданні допомоги й маркетингових ідей місцевим фермерам, – розповів
Бен Мехедін: «У цьому проекті були три основні складові. Перша – стосувалася сільськогосподарських
політик, тобто можливостей отримання державних коштів для підтримки цих
областей, тому вони мають особливе значення для суспільства. Ці території, на
яких сільське господарство має низький вплив на навколишнє середовище, надають суспільні
блага, які не завжди набувають форму конкретного продукту. Зокрема, мова йде про
чисте повітря, чисту воду, запилення, агробіорізноманіття, біорізноманіття,
стійкість до зміни клімату. Іншою складовою нашого проекту було вивчення ринку
і спроба визначення кращого позиціонування на ринку виробленої тут продукції, яка
є екологічно чистою, здоровішою і смачнішою. А третя складова стосувалася підготовки
комунікаторів, які б пояснили іншим важливість збереження цих традицій, як можна
отримати вигоду від реалізації цих продуктів: джемів, чаю, меду, сирів, м’ясних
продуктів. Населення цих районів як правило займалося змішаним сільським
господарством. Найчастіше люди вирощували, як і в будь-якому домашньому
господарстві 1-2-3 великі рогаті худоби. Важливим аспектом є заготівля сіна для
великої рогатої худоби. Люди косять траву принаймні один раз в рік а сіно зберігають
у стайнях з великою рогатою худобою. Завдяки цьому ці луги зберегли надзвичайне
багатство флори, на відміну від інших регіонів країни де ведеться інтенсивне
сільське господарство.»
Незважаючи на їх особливе значення для сільських громад і
суспільства загалом, більшість цих пасовищ та напів-природних лугів, де зараз ведеться
екстенсивне сільське господарство, знаходиться під зростаючим тиском через занедбаність
земель, інтенсифікацію сільськогосподарської діяльності та зміни способів
обробки земельних ділянок. Тому ініціатори зазначеного проекту спробували знайти
рішення для підтримки і заохочення традиційних методів ведення сільського
господарства, не тільки для збереження традиційних сільських громад і
забезпечення здорового харчування для населення, а й для захисту природи.
Говорить Бен Мехедін: «Ми хочемо створити здорову, міцну основу визнання
справжньої цінності цієї продукції, забезпечити достатній попит з тим, щоб ці
виробники змогли продовжити цей спосіб життя власними силами, без грандів і
субсидій, як робили це протягом сотень років. У принципі, здорове суспільство спирається
на середньому класі. Ми прагнемо створити сильний середній клас працівників в
сільському господарстві. Якщо ці дрібні виробники не одержать необхідну підтримку,
вони можуть зникнути. Однак саме вони є хранителями цих земель. Вони
наражаються на небезпеку в умовах сучасної глобальної економіки, де не завжди
приймаються справедливі рішення. Ці землі забезпечують продовольчу безпеку,
забезпечують здоров’я ґрунту на майбутнє. З точки зору сільськогосподарського
виробництва, ці землі виробляють більше, ніж землі, на яких ведеться інтенсивне
сільське господарство, враховуючи вартість одержаної сільгосппродукції і витрати
на вирощування.»
Фонд АдептТрансільванія, спільно з Всесвітнім фондом
дикої природи в Румунії та Фондом ПроПарк недавно організував загальноєвропейську конференцію,
щоб пояснити трансільванську модель сільського господарства і знайти шляхи
вирішення проблем, які загрожують виживанню цих чудових краєвидів і місцевих
громад.
