Захист лісів у країнах Карпатського регіону
У середині жовтня на угорському курорті Ліллафюред відбулася п'ята Конференція сторін Конвенції про захист та сталий розвиток Карпат.
România Internațional, 27.10.2017, 06:52
Карпатські гори
простягаються на 1500 км на території восьми держав та займають друге місце по
величині в Європі, після Альп. Карпати – це унікальний природний ресурс з
високою біологічною цінністю, важливим середовищем існування та притулком для
багатьох видів рослин та тварин, що знаходяться під загрозою зникнення, а також
має найбільшу в Європі площу пралісів.
У цих горах
знаходяться більше 300 тис. га незайманих лісів, невелика частина лісової
площі, яка колись покривала Європу. До них належать понад 100 тис. гектарів
букових лісів у Східній Словаччині та Західній Україні, що є частиною спадщини
ЮНЕСКО, а також одна з небагатьох ділянок незайманих лісових ландшафтів в
Європі, що знаходяться в Південних Карпатах Румунії. Слід підкреслити, що в
цьому році до Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО було включено понад 24 тис.
га букових лісів Румунії. Проте Карпати продовжують перебувати під загрозою
людського втручання шляхом фрагментації біотопів, зникнення багатьох видів
рослин і тварин, зміни та антропогенізації природних ландшафтів або знищення
гірських річок.
Для боротьби з
цими явищами країни Карпатського регіону 14 років тому вирішили налагодити
співпрацю для захисту та сталого розвитку Карпат, заклавши основи Карпатської
конвенції.
У середині жовтня на угорському курорті Ліллафюред відбулася п’ята
Конференція сторін Конвенції про захист та сталий розвиток Карпат. У ній взяла участь й Аліна Сас, громадський менеджер в Брашовській повітовій раді.
«Карпатська конвенція була ратифікована Румунією в 2006 році. Це домовленість, укладена між країнами, котрі
перетинають Карпатські гори: Україною, Словаччиною, Угорщиною, Сербією, Польщєю
та Румунією і має на меті налагодити єдиний підхід до Карпат як до єдиного
цілого, без конкуренції та кордонів. Сторони намагаються забезпечити належне
управління культурними та природними ресурсами, можливості для створення
робочих місць, передусім для тих, хто проживає в Карпатських горах. Конвенція
сама по собі має вісім тематичних робочих груп: стале збереження
біорізноманіття, просторовий розвиток, сільське господарство і розвиток
сільських районів, збалансоване управління лісами, промисловістю, транспортом
та інфраструктурою, сталий туризм, культура й традиції та адаптація до
кліматичних змін. На додаток до цих восьми робочих груп, Конвенція має чотири
протоколи: протокол про стале використання та збереження біологічного
різноманіття, протокол про стале управління лісами, протокол про сталий
розвиток туризму і протокол про сталий розвиток транспорту. В основному під час зустрічі Сторін, яка проводиться раз на 3 роки, було взято кожен протокол
окремо, кожна стаття Конвенції, і представлено позитивні аспекти, вжиті кроки і
що має бути зроблено надалі. Кожна країна представляє зроблене на своїй
території.»
Починаючи з цього року на території Румунії запрацювало Бюро Платформи з
питань співпраці в сфері сталого
туризму в рамках Карпатської конвенції, перше на національному рівні і третє в
регіоні після України та Польщі. Тут буде проведено ряд заходів, спрямованих на
використання величезного потенціалу Карпат та визначення оптимальних шляхів
співпраці у сфері туризму між усіма зацікавленими сторонами, які розгортають
свою діяльність в гірській місцевості Румунії. Розповідає Аліна Сас: «Ми
презентували в Угорщині, Ліллафюреді, план роботи, яку плануємо здійснити
з 2017 по 2020 роки, що має п’ять
загальних цілей, серед яких і створення
та управління базою даних, до якої буде постійно внесено інформацію про
проекти, що розробляються або здійснюються в гірській місцевості, наявні джерела фінансування тощо. Таким чином, всі адміністративно-територіальні
одиниці, всі НУО на рівні Румунії та уздовж
всієї карпатської дуги матимуть доступ до інформації про проекти, які
були здійснені у гірській місцевості, з тим щоб уникнути дублювання, а також
мати позитивні приклади. На додаток до цих п’яти загальних завдань, ми
визначили 15 з 27 видів діяльності, які були включені до Плану національних дій
та 9 з 24 заходів, включених до Плану спільних дій країн-учасниць. Ці два плани
дій (національний та спільний), в дійсності є стрижнем стратегії сталого
розвитку туризму. Ця стратегія створює загальні рамки, визначає заходи, які
мають бути вжиті в Карпатських горах і кожна країна, в залежності від ступеня
розвитку, має встановити що потрібно зробити. Таким чином, ми хочемо досягти
однакового рівня розвитку.»
Важливий внесок у
впровадження Карпатської конвенції зробила й румунська філія міжнародної
організації «Всесвітній фонд дикої природи» (WWF), яка розробила та впровадила численні проекти, про які
розповідає Крістіан Пап координатор регіонального проекту «Природоохоронні
території» WWF-Румунія: «Ми мали проект, впроваджений на території всього
Карпатського екорегіону, в рамках якого обговорили питання сталого
використання природних ресурсів. Мова йде про ліси, різні види рослин і тварин,
воду тощо. У даний час ми маємо проект, спрямований на сталий розвиток
інфраструктури на рівні Карпат. У ньому нашими стратегічними партнерами є Міністерство
навколишнього середовища та Міністерство транспорту, і ми прагнемо, наприклад,
будівництва автострад з урахуванням в тому числі й руху великих
тварин в районах з високим рівнем біорізноманіття. Ми маємо на увазі так-вані екодуки
(тунелі, що дозволяють тваринам безпечно перетинати автомобільні дороги) або
інші заходи, спрямовані на зменшення впливу автотрас на життя великих хижаків.
З іншого боку були зроблені важливі кроки до ідентифікації незайманих лісів та
їх захисту. Ми також активно працюємо над наслідками зміни клімату. Два тижні тому
в Угорщині, наприклад, була прийнята
нова редакція Конвенції, що включає нову статтю, в якій Сторони визнають уразливість
Карпат до зміни клімату. Ця стаття зобов’язує Сторони Конвенції вжити заходів
для пом’якшення наслідків зміни клімату, таких як, наприклад, скорочення
викидів парникових газів. У той же час, вона зобов’язує Сторони вживати заходів
для адаптації до наслідків зміни клімату, з якими ми вже стикаємося.»
Представники семи держав, присутні на
зустрічі в Угорщині зійшлись на необхідності продовження співпраці та докладання
спільних зусиль для вирішення нових викликів у Карпатському регіоні. Шоста
Конференція Сторін Карпатської конвенції відбудеться в 2020 році у Польщі.
