ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Захист лісів у Карпатах

Фегерашcькі гори, що займають 198.000 га з унікальними ландшафтами рідкісної краси, з незайманими лісами та багатим біорізноманіттям, були оголошені природоохоронною територією Природна 2000.

Захист лісів у Карпатах
Захист лісів у Карпатах

, 26.02.2016, 09:29

Фегерашcькі гори, що займають 198.000 га з унікальними ландшафтами рідкісної краси, з незайманими лісами та багатим біорізноманіттям, були оголошені природоохоронною територією Природна 2000. На жаль, в останні роки, ці гори стали лисими через вирубку лісів. До речі, у повіті Арджеш було зареєстровано найбільшу кількість незаконних вирубок лісу, у період 2009-2011 рр, коли органи влади ідентифікували 6458 випадків, але їх кількість збільшилася в наступні роки. Найбільш схильні до вирубки є ліси, що знаходяться у приватній власності і для яких власники не уклали договори з охорони лісу, хоча це є обов’язковим.

Подібні ситуації зустрічаються по всій країні і є дуже великою загрозою для виживання великих лісів у Карпатах, які є найбільш цінними лісами в Європі. Проте, протягом декількох років, Фонд Conservation Carpathia розгортає проект, який врятовує ліси від вирубок. Користуючись фондами з міжнародних пожертвувань, Фонд купує ліси, які продаються в регіоні Фегерашських гір та відновлює їх шляхом кампаній з лісонасаджень, охороняє їх, але також проводить акції з відновлення деградованих районів.

Міхай Зотта є технічним директором цього Фонду. Він пояснить, як все це почалося: Проект рушив з ідеї періоду 2005 – 2006 рр, коли на території Національного парку П’ятра Краюлуй почалися незаконні вирубки лісів, в результаті явища реституції лісів. У ті часи, група філантропів, зацікавлених у захисті природи була запрошена Крістофом Промбергером, нашим виконавчим директором, відвідати район і після деяких розмов, ці люди прийшли до висновку, що існує можливість збереження лісів під загрозою вирубки, але це не припускало боротьбу проти вирубки лісу. Ці люди прийшли до висновку, що найкращим шансом для врятування лісів було б придбати їх, а потім зберегти і захистити. Це була нова і дивна ідея для того часу. І тепер люди задаються питанням, чи є якась прихована мета в цьому. У всякому разі, у 2007 році були придбані перші лісові території в районі Національного парку П’ятра Краюлуй. Потому, оскільки завершилися вирубки лісу на території національного парку, їх перемістили в регіон Долини ріки Димбовіца, у новостворену природоохоронну територію Природна 2000 у Фегерашських горах. Тут, у період між 2004-2010 рр, налічувалося близько 2000 га незаконно вирубаних лісів. Тому була продовжена акція придбання лісових територій в цій області… Повільно, повільно все були куплені лісові ділянки, укладено більше 600 договорів купівлі-продажу. Ніхто не подумав, що почавши з перших 3 га Фонд дійде до понад 16 тисяч гектарів лісу.

Для управління придбаними лісами, Фонд створив власне Лісове господарство, а також Асоціацію мисливців, першу в країні, члени якої не займаються полюванням. Фонд має три розсадники, які виробляють рослини для ділянок, озеленення, відновлення лісових масивів, такими якими були вони 100 років тому, тобто цінні породи дерев. На думку фахівців фонду Conservation Carpathia (Охорона Карпат), дуже важливо зберегти природний склад лісів. В долині ріки Димбовіца, в регіоні Рукер, у період між 2005 і 2011 рр, були вирізані незаконно понад 2.500 га лісу. Насадження не робилося взагалі.

Фонд придбав 400 гектарів їз тих 2500 знищених в регіоні Рукер, і вже почав регенерувати їх, зазначив Міхай Зотта: Спочатку були придбані всі ліси, яких можна було врятувати від вирубки. Потому, особливо після 2012 року, ми почали серію проектів з екологічного відновлення, найбільший з яких фінансується спільно з Європейською комісією. Це проект Life Natura (Природа Життя). Було придбано 400 га вирізаного лісу з тих 2000 га регіону, де ми робимо екологічне відновлення. В принципі, ефективна діяльність з екологічного відновлення є співфінансування, яке приходить з боку ЄК, а ліси були придбані Фондом з його джерел. Ми маємо три невеликі розсадники, де виробляємо саджанці необхідні для наших акцій залізнення. Про це можу розповісти цілу історію. 100 років тому, територія розташована в Долині верхньої Димбовіца була вкрита буковими та хвойними лісами. Тут були ліси багаті видами ялиці, бука, ялини, клена, в’яза, потім верхня гірська зона була вкрита горобиною і багатьма іншими видами. У комуністичний період, разом із вирубкою лісу в цій області, тогочасна лісова політика передбачала замінити цінні змішані ліси на хвойні, тому що вони ростуть швидше, а деревина є більш цінною для будівельних або меблевих заводів. Ми повинні повернутися зараз до основного природного типу лісу.

Крім відновлення плантації дерев, що колись існували в лісах Фегерашського регіону, передбачається відновлення вільхових лугів, що існували вздовж ріки Димбовіца та її приток. Згодом будуть придбані нові лісові території і, нарешті, Фонд створить природоохоронну зону світового рівня в південних румунських Карпатах, де вирубка дерев і полювання буде повністю заборонена. Міхай Зотта: Ми хочемо, щоб Фегерашські гори або частина з них, а це значить незаймані ліси, ліси які розташовані на висоті, райони, куди не ступала нога людини, стали Національним парком. Фегерашські гори повинні бути першим національним парком Румунії, але це не сталося до тепер через різні соціо-економічні інтереси. У зв’язку з цим, ми намагаємося слідувати іншим шляхом. Ми хочемо ініціювати у всіх громадах, що проживають в горах Фегераш, проект по визначенню ряд стійких бізнесів, які сприяють місцевим громадам, є дружніми по відношенню до природи та допомагають зберегти природу. Таким чином, через 5-10-20 років, ці місцеві громади зрозуміють, що найбільш важливим активом області є гори Фегераш. Ми зробили кілька кроків на цьому шляху. У нас є проект, в якому були розроблені соціально-економічні дослідження і бізнес-плани. Це перший крок, який ми повинні зробити для подальшого оголошення національним парком.

Фонд Conservation Carpathia пожертвує румунській державі природоохоронні території, які він заснує при умові, щоб держава перейняла управління ними і гарантувала режим їх охорони.

Глобальні кліматичні наслідки війни Росії в Україні
Зелена Планета П’ятниця, 28 Червня 2024

Глобальні кліматичні наслідки війни Росії в Україні

Війна Росії в Україні призвела до споживання мільярдів літрів пального для...

Глобальні кліматичні наслідки війни Росії в Україні
Zgomot (Foto: chairulfajar / unsplash.com)
Зелена Планета П’ятниця, 26 Квітня 2024

Шумове забруднення в Румунії

Шум стає все більшим викликом для сучасного суспільства і може спричинити...

Шумове забруднення в Румунії
«Від забруднених вод до чистих – у Махмудії в дельті Дунаю»
Зелена Планета П’ятниця, 30 Вересня 2022

«Від забруднених вод до чистих – у Махмудії в дельті Дунаю»

У 2016 році в селі Махмудія було завершено впровадження першого проєкту...

«Від забруднених вод до чистих – у Махмудії в дельті Дунаю»
Деревина, ресурс для скорочення викидів вуглецю
Зелена Планета П’ятниця, 25 Лютого 2022

Деревина, ресурс для скорочення викидів вуглецю

Румунія має всі ресурси - ліси, деревину, переробні потужності, спеціалістів та...

Деревина, ресурс для скорочення викидів вуглецю
Зелена Планета П’ятниця, 28 Січня 2022

Ведмідь, вовк і рись – не проблема, а скарб

Міжнародна програма Life - Euro Large Carnivores/Життя великим хижакам Європи, яка частково...

Ведмідь, вовк і рись – не проблема, а скарб
Зелена Планета П’ятниця, 31 Грудня 2021

Інвазивні рослини, виявлені в Румунії

В останні роки інвазивні чужорідні види стали зростаючою глобальною проблемою....

Інвазивні рослини, виявлені в Румунії
Зелена Планета П’ятниця, 26 Листопада 2021

Кліматичний пакт Глазго

Листопад приніс людству ще один крок уперед у боротьбі зі зміною клімату. На...

Кліматичний пакт Глазго
Зелена Планета П’ятниця, 29 Жовтня 2021

Європейська петиція про порятунок бджіл

Бджоли, а також інші запилювачі є незамінними для збереження екосистем і...

Європейська петиція про порятунок бджіл

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company