«Жива планета – 2014»
За останні 40 років в світі зникло більше половини диких тварин, повідомляється в доповіді Всесвітнього фонду дикої природи (WWF) «Жива планета - 2014». Водночас ми живемо і споживаємо ресурси так, ніби маємо в розпорядженні ще одну планету.
România Internațional, 31.10.2014, 01:40
За останні 40 років в світі зникло більше половини диких тварин, повідомляється в доповіді Всесвітнього фонду дикої природи (WWF) «Жива планета – 2014». Водночас ми живемо і споживаємо ресурси так, ніби маємо в розпорядженні ще одну планету. На світовому рівні потреби людей на 50% перевищили регенеративну здатність Землі.
Дослідження показує, що найбільшою загрозою для біорізноманіття є комбінований вплив втрати і деградації природних біотопів. До цього треба ще додати рибальство і полювання, а також кліматичні зміни. Могор Чібі, директор румунської філії Фонду дикої природи розповідає: «На жаль, в останні 40 років, як випливає з доповіді «Жива планета» біорозмаїття на нашій планеті постійно зменшилося. Водночас наш відбиток на планеті стає все глибшим. Щоденно зростає споживання і нічого не робиться для оздоровлення планети. За останні 40 років чисельність ссавців, птахів, рептилій, амфібій і риб скоротилася в середньому на 52%, тобто більше половини живих істот нашої планети були знищені протягом цих років. Причому серед прісноводних видів цей показник ще вище – 76%, тобто три чверті всіх цих видів були втрачені протягом останніх 40 років. Це жахливо, особливо якщо подивитися на нашу споживчу тенденцію, можна подумати, що ми живемо на цій планеті так, нібито маємо ще половину планети, тобто ми споживаємо стільки, скільки здатна генерувати півтори планети.»
У доповіді «Жива планета» зазначається, що природоохоронні території можуть підтримати дику природу. Прикладом може бути збільшення популяції непальських тигрів, занесених до Червоної книги Міжнародного союзу охорони природи і природних ресурсів. Загалом у заповідниках зникають удвічі менше видів живих істот, ніж в незахищених територіях. У документі наголошується на тому, що людина знищує популяції тварин скрізь, у тому числі в світовому океані. З 1970 по 2010 роки морські популяції втратили майже 40% своїх представників, причому особливо постраждали такі види як морська черепаха, багато видів акул, і деякі перелітні птахи, такі як альбатроси. У доповіді також показано, що найбільше біорізноманіття скорочується в тропічних регіонах.
Розповідає Могор Чібі: «Найбільші втрати понесли ті регіони, які перебувають під економічним тиском, тобто області де спостерігається стрімкий промисловий розвиток, зокрема в Південній Америці, Африці і Південно-Східній Азії. Але ми не повинні приймати ці втрати або ці показники, як абсолютні цифри, тому що якщо подивитися на останні 40 років, можна побачити, що й в Європі був високий рівень промислової експлуатації. Проте сьогодні в Європі спостерігається незначне відновлення біорізноманіття. Однак слід наголосити, що Європа, в тому числі наша країна, чинить тиск на інші континенти, на Південну Америку, Африку і Південно-Східну Азію, використовує тамтешні ресурси.»
Якщо подивитися на наш екологічний відбиток, тобто на тиск, який людство чинить на екосистему, спостерігається величезний розрив між країнами. Деякі країни споживають набагато більше ресурсів, ніж може забезпечити планета, наприклад арабські країни і високорозвинені держави (США, Швеція, Бельгія, Данія). Є однак і країни, які не споживають і половини того, скільки може надати їм Земля.
Румунія має невеликий екологічний відбиток через провал промисловості, каже Могор Чібі: «У Румунії цей показник трохи нижче середнього, тобто, якби всі люди на планеті жили так само як румуни, використали б для своїх потреб еквівалент 1,4 планет. Це найменший вуглецевий відбиток в ЄС, але, на жаль, це не завдячується якійсь стратегії сталого розвитку, а скоріше розвалу промисловості після 1989 року. Промисловість так і не оговталася, і в цей час немає виразної стратегії, щоб забезпечити сталий розвиток у всіх галузях, таких як транспорт, будівництво тощо.»
У доповіді «Жива планета – 2014», зазначається, що понад 200 вододілів, які забезпечують водою більше 2,5 мільярдів осіб відчувають брак води, принаймні один місяць на рік. Автори доповіді придумали і запропонували наступні рішення: розширення площі природоохоронних територій, збереження та відновлення лісів, належне управління водними ресурсами, забезпечення захисту різних видів живих істот та реконструкції водно-болотних угідь. Досягнення глобальної угоди, яка б утверджувала економіку, засновану на скороченні викидів вуглецю має вирішальне значення, – кажуть експерти, – враховуючи те, що використання викопного палива в даний час є найбільшим фактором забруднення нашої планети
