Глобальні кліматичні наслідки війни Росії в Україні
Війна Росії в Україні призвела до споживання мільярдів літрів пального для військової техніки, спалення майже мільйона гектарів полів і лісів, підриву сотень об'єктів нафтогазової інфраструктури, а також використання величезної кількості сталі та цементу для укріплення сотень кілометрів лінії фронту.
Єуджен Корояну and Христина Манта, 28.06.2024, 08:10
Війна Росії в Україні призвела до споживання мільярдів літрів пального для військової техніки, спалення майже мільйона гектарів полів і лісів, підриву сотень об’єктів нафтогазової інфраструктури, а також використання величезної кількості сталі та цементу для укріплення сотень кілометрів лінії фронту. Згідно з найповнішим на сьогодні дослідженням такого роду, викиди під час дворічного російського вторгнення в Україну склали близько 175 мільйонів тонн вуглекислого газу.
Ці викиди еквівалентні річному використанню 90 мільйонів автомобілів. Загалом, конфлікт завдає чистої шкоди клімату, оскільки скорочення викидів через ослаблення української економіки було більш ніж компенсовано викидами, спричиненими конфліктом, переміщенням людей і виробництва в інші країни та збільшенням світових військових витрат, зазначають автори звіту IGGAW (Ініціатива з обліку парникових газів у воєнний час).
Дослідник Влад Замфіра підсумовує результати дослідження на сайті румунської організації Infoclima і пояснює їх: “Пожежі, атаки на енергетичну інфраструктуру, тисячі кілометрів, які облетіла авіація, – все це має ціну для клімату. Мільярди спалених літрів палива, теперішня і майбутня потреба в горах свіжої сталі і бетону для укріплень по обидва боки лінії фронту, а також процес відновлення України, сотні ударів по енергетичних системах – все це малює похмуру кліматичну картину, яка може призвести до того, що Росія понесе відповідальність за мільярди євро збитків. Окрім руйнівного впливу на соціальну та економічну інфраструктуру і пов’язаних з цим людських жертв, війни та надмірна мілітаризація є основним джерелом забруднення. Через навмисне чи ненавмисне знищення природних ресурсів – лісів, вододілів – глобальна військова машина є одним з найбільших забруднювачів у світі. Які основні джерела викидів від війни в Україні? Супутникові знімки показують, що близько 27 000 пожеж випалили майже мільйон гектарів землі. Майже три чверті з них припадає на прифронтові території, де інфраструктура управління пожежами майже покинута, а умови для реагування майже неможливі. Але по всій країні спостерігаються пожежі більшої інтенсивності, оскільки лісівники, пожежні команди та обладнання були мобілізовані або переведені до міст, що сповільнило час реагування. Енергетична інфраструктура стала мішенню з серйозними кліматичними наслідками. У перші тижні війни Росія завдала потужних ударів по українських родовищах викопного палива, але кліматична ціна цих ударів затьмарюється руйнуванням трубопроводів “Північного потоку”, що призвело до тижневого підводного виверження метану, яке мало руйнівний кліматичний вплив. Вважається, що внаслідок багатомісячної неконтрольованої пожежі на буровій платформі в Чорному морі згоріло понад 150 мільйонів кубометрів природного газу”.
Один з незвичайних наслідків був спричинений найпотужнішим парниковим газом – гексафторидом сірки (SF6), який під час конфлікту вивільнився у незвично великій кількості. Використовуваний для ізоляції електричних вимикачів, він має потенціал потепління майже в 23 тисячі разів більший, ніж вуглекислий газ. Вважається, що близько 40 тонн SF6, що еквівалентно приблизно одному мільйону тонн CO2, витекло в атмосферу після того, як понад тисяча російських ударів пошкодили близько половини високовольтних електромереж України.
З іншого боку, обмеження або обережність значною мірою очистили небо над 18 мільйонами квадратних кілометрів України і Росії, додавши години до подорожей між Європою та Азією, які витрачають додаткове паливо. За межами України, російське вторгнення спричинило різке зростання військових витрат, особливо в Європі, що підвищило попит на вибухівку, сталь та інші високовуглецеві матеріали. У 2023 році загальні світові військові витрати сягнули 2.400 млрд доларів США, що на 6,8% більше в реальному вираженні, ніж у 2022 році, і є найстрімкішим річним зростанням з 2009 року.
Крім виробництва, до викидів призводять також поставки важкого озброєння на великі відстані, повідомляє Infoclima. У звіті підраховано, що якби ми зараз вели мирні переговори, Російська Федерація була б змушена сплатити 32 мільярди доларів на відновлення клімату за перші 24 місяці війни, згідно з методологією визначення вартості за тонну викинутого вуглецю. “Росія завдає шкоди Україні, а також нашому клімату. Цей конфлікт є значним і буде відчутним у глобальному масштабі через викиди вуглецю.
Російська Федерація повинна заплатити за це – борг, який вона має перед Україною та країнами глобального півдня, які найбільше постраждають від кліматичної шкоди”, – каже Леннард де Клерк, провідний автор IGGAW. Загальний обсяг викидів можна було б різко скоротити, якби війна закінчилася швидко.
