Геопарк Плато Мехедінць
Геопарк Плато Мехедінць розташований у південно-західній частині Румунії. Ця зона охороняється законом та має важливе національне значення
România Internațional, 29.06.2016, 10:10
Геопарк Плато Мехедінць розташований у південно-західній частині Румунії. Ця зона охороняється законом та має важливе національне значення. Геопарк, який був заснований десять років тому на площі обсягом у 106 тисяч гектарів, призначений захищати й зберегти заповідники й природні оселища, які характеризуються біорізноманітністю. Чарівність пейзажу й туристичний потенціал регіону завдячуються дивовижному контрасту між плато з широкими панорамами, відкритими до навколишніх гір та глибокими міжгір’ями, що губляться у вапняках, утворюючи великі печери.
Закоханий у гори, Валентин Жужа, член Служби гірських рятувальників «Салвамонт» повітів Мехедінці, Караш-Северін та Геопарку Плато Мехедінць описує цю зону: Що стосується Плато Мехедінць можна розповісти чимало цікавого. Чудовим тут є поєднання геології, клімату та людини, що сприяло створенню специфічних умов для існування життя, тобто оселищ та мікрооселищ. Важлива роль належить помірно-континентальному клімату з його середземними впливами та різноманітному рельєфу. Вапняк створив умови, що сприяли появі досить рідкісних видів рослин, які фігурують у Червоній книзі флори Румунії. Ці види флори та ботанічної цінності, існуючі в 17-ти природних заповідниках, що охороняються законом. Крім цих природних цінностей не лише турист, а й вчений та звичайний любитель природи знайде тут, як культурні, так й історичні атракції, традиції та звичаї, вироби народних митців. Слід відмітити, що тут ще працюють ковалі, гончарі й ткачі. Міжгір’я має добре визначену гідрографічну мережу. Річки спрямовують свої води із заходу на схід або на південь. Ця гідрографічна мережа створила численні печери та провалля, які, у свою чергу, мають надзвичайну мікрофауну. Добре відомі вапнякові комплекси місцевості Поноари, що охоплюють такі озера, як Великий Затон та Малий Затон, Печеру Поноари та недалеко від неї у північному напрямі знаходиться печера Бульба та вапняковий комплекс Топольниця Єпуран. Вапняковий комплекс Поноари межує на півдні з природним заповідником під назвою «Поноарський бузковий ліс», де бузок охороняється законом. У свою чергу, бузок співїснує з іншими видами дубів. На цьому плато, біля Бузештів була знайдена м’ясоїдна рослина. Тут мешкає також черепаха. З-поміж інших рідкісних рослин згадуємо орхідею. Я власне недавно знайшов на сіножаті, біля місцевості Корнетул Чербоаней, новий вид орхідеї. Досі вважалося, що ці орхідеї там не ростуть.
Слід відмітити, що печера Топольниця є спелеологічним заповідником, який вважається пам’ятником природи. Ця печера є однією з найкращих печер в Румунії, структура породи якої є унікальною у світі. Печера, що простягається на 11 тисяч метрів, є за обсягом другою в нашій країні й 17-ою у світі. Підземні галергії розташовані п’ятиповерхово, з-поміж яких галерія Раковіце є найбільш вражаючою спелеологічною структурою Карпат. Вона була названа на честь румунського вченого-біолога та спелеолога.
Знову біля мікрофону Валентин Жужа: Існують 17 заповідників, але найбільш репрезентативними є Корнетул Обиршіей та заповідники Корнетеле Чербоаней та Корнетеле Бабей. У Дрегічанському лісі зустрічаємо турецьку ліщину й каштан. У напрямі півдня на кордоні з улоговиною Северіну, біля Пеунештів, знаходимо ліс чорної сосни. Крім рослин, ця зона славиться плазунами. Тут водяться рогаті гадюки, звичайні гадюки, скорпіони. Існує чимало комах. Отже – це справжній трофічний ланцюг, витвір вапняку, який сприяв появі унікальних форм рельєфу. На перший погляд, зовні здається, що це перетятий рельєф, глибокі долини, заплави, що переcікають плато зі сходу на захід. Одночасно, вражають й долини з півночі на південь, де знаходяться людські оселі. Не природа, а люди зуміли пристосуватися до цього середовища не порушуючи його. Жителі цих місцевостей шанують свої села, свою землю й будівлі, не відчужують земельні ділянки, не руйнують нічого.
На плато Мехедінць розгортається європейський проект розвитку обсягом у 300 тисяч Євро. У рамках цього проекту буде розроблений план менеджменту для геопарку та необхідне дослідження для підтримки стратегії щодо захисту природного середовища. Проект застосовується у всіх 17-ти природних заповідниках, у яких розпочалось офіційне визнання та створення 11-ти тисячних маршрутів та місць відпочинку. Був здійснений також перелік пам’ятників природи, культури та історичних пам’ятників, які існують в селищах, розташованих на території геопарку. Завдяки реалізації цих грошових вкладень місцева влада має на меті включити Геопарк Мехедінць до міжнародного туристичного маршруту, а також забезпечити захист окремих видів, які знаходяться у червоному Списку Міжнародної спілки охорони природи та природних ресурсів, в якому фігурують види тварин та рослин, що охороняються на національному та міжнародному рівнях.
