«Від забруднених вод до чистих – у Махмудії в дельті Дунаю»

У 2016 році в селі Махмудія було завершено впровадження першого проєкту екологічної реконструкції дельти Дунаю. Його ініціаторами були представники місцевої громади, селищної ради Махмудія, Адміністрації біосферного заповідника Дельта Дунаю ...

Eugen Coroianu, 30.09.2022, 06:38

У 2016 році в селі Махмудія (Карасухат) було
завершено впровадження першого проєкту екологічної реконструкції дельти Дунаю.
Його ініціаторами були представники місцевої громади, селищної ради Махмудія, Адміністрації
біосферного заповідника Дельта Дунаю та Всесвітнього фонду дикої природи -
Румунія. Фінансування проєкту було здійснене коштами з європейських фондів. Фактично
в результаті цієї ініціативи майже тисяча гектарів сільськогосподарських угідь
було реінтегровано в природне середовище регіону.

У 1985-1989 роках тут діяло сільськогосподарське
господарство Карасухат, але в 1990 році усі роботи були припинені. Таким чином,
десь на 70% воно навіть не працювало відповідно до мети, для досягнення якої було
створене, але й не було повернуто до природного режиму. Проте проведені
осушувальні роботи призвели до зникнення природних біотопів і перетворення їх
на антропогенні біотопи. У даний час ділянка частково передана в концесію, але
територія площею 924 га, що належить Махмудійській селищній раді,
використовувалася як громадське пасовище. Ця ділянка не представляла собою консервативного
інтересу, тому виявилася ідеальною для екологічної реконструкції. Румунська
філія Всесвітнього фонду дикої природи взялася за моніторинг цієї території,
щоб побачити наслідки її повернення до природного стану.

Остання перевірка була проведена цього року, а про
її результати розповіла менеджер відділу прісної води Камелія Йонеску: «Ми
хотіли побачити, що станеться після здійснення подібного проєкту, фактично перетворення
сільськогосподарської ділянки у дунайській дельті на природне водно-болотне угіддя.
Подивитися, як природа повертається і яку користь отримають люди, тутешня громада.
Результати дуже приємні. З точки зору біорізноманіття, те що сталося там у
Карасухаті на реконструйованій площі в приблизно 1000 га є вражаючим. Практично
відразу після того, як земля була затоплена, заповнена водою, за кілька місяців
ми побачили зграю птахів. У квітні територія з’єдналася з Георгіївським гирлом,
а в червні, коли ми здійснили перший моніторинг, там було повно птахів. Через 6
років ми констатували, що все стало ще краще. Під час останнього моніторингу ми
нарахували до 7000 птахів різних видів, приблизно 55 видів за одну поїздку
цього літа. Окрім птахів, ми також хотіли з’ясувати, як нашу ініціативу сприйняли
жителі Махмудії, тому що навіть якщо основною метою проєкту було покращити
умови для фауни, для охоронюваних середовищ існування, ми провели дослідження,
щоб подивіться, що думають про це мешканці. І констатували, що близько 60% з
них вважають, що економічна діяльність і особливо туризм зросли і це також
сталося завдяки цим природо-відновлювальним роботам. В основному приїжджають
більше туристів, місцеві жителі мають можливість показати туристам дельту набагато
ближче від своїх домівок, від місця розміщення гостей. І це дійсно тішить і дає
нам певну надію на те, що це також сприятиме подальшому розвитку та реалізації аналогічних
проєктів у дунайській дельті.»

Цей підхід є альтернативою місцевому розвитку, з
одного боку, для відновлення водно-болотних угідь, покращення якості води,
зберігання або пом’якшення паводкових хвиль, а з іншого боку, щодо можливостей,
що пропонуються місцевим громадам для розвитку екологічного туризму, рибальства
та традиційного сільського господарства. Камелія Йонеску також розповіла про інші
подібні проекти: «До грудневої революції 1989 року 30% дельти було перетворено
на сільськогосподарські угіддя й є дуже великі сільськогосподарські території,
які виглядають як справжні рани на карті дельти Дунаю. Ці території, очевидно,
можна відновити повністю або частково, або їх можна облаштувати таким чином,
щоб вирощувати рибу, якої теж чомусь не вистачає. І жителі дельти, і туристи-рибалки
кажуть, що риби, як раніше, більше немає. В основному, ці території, які мають
сільськогосподарське призначення, де проводять більш класичне сільське
господарство, можуть бути затоплені для вирощування риби. На жаль, останніми
роками були прийняті рішення на рівні дельти, про перетворення рибних ферм,
колишніх рибних господарств площею близько 5500 га на сільськогосподарські
угіддя. Тож практично замість вирощування
риби вирощують різні сільськогосподарські культури, що не є нормою для дельти.»

Природо-відновлювальні роботи мали на меті сприяти відновленню природних
процесів та умов розвитку біотопів, що сприяють природному відтворенню популяції
риби, росту очерету, лісів та заплав. Навіть якщо головною метою проєкту є
покращення біорізноманіття, зрештою це біологічне різноманіття сприяє тому, що місцеві
жителі та туристи мають рибу на своїх тарілках. З огляду на це відновлення
водно-болотних угідь має бути продовжене як у дельті Дунаю, так і вище за
течією, у районі суббасейну Нижнього Дунаю», – ствердив Крістіан Тетеля, експерт
з екологічної реконструкції біотопів Всесвітнього фонду дикої природи – Румунія.