Човник продовжує свою подорож світом
ВСРР та Радіо Антена Сателор вирішили нагородити трьох своїх вірних слухачів однотижневим перебуванням у Трансільванії, переможців конкурсу Ткацький човник баби Руце.
România Internațional, 17.09.2015, 15:54
Тиждень в Трансільванії є подарунком, якого хотіли би всі. Трансільванія стала, колись, магнітом туризму, що приваблює численних шукачів красивого з цілого світу. У Трансільванії турист може відвідати середньовічну фортецю Сігішоара або замок Бран, що став знаменитим від легенди графа Дракули з роману Брема Стокера, замок Пелеш – розкішна королівська резиденція, чи євангельські укріплені церкви у підніжжі румунських Карпат, деякі з них були внесені до надбання ЮНЕСКО.
Існує, водночас, варіант глибокого знання Трансільванії, подорожуючи, щоправда більше днів, сільськими місцевостями та проживаючи у гостинних будинках румунських селян. ВСРР та Антена Сателор вирішили нагородити трьох своїх вірних слухачів однотижневим перебуванням у Трансільванії, вибравши обидва варіанти ознайомлення з цим регіоном. Джаміля Беккай з Марокко, Жілберт Дюпо з Франції та Анка Балабан з Румунії були щасливими переможцями конкурсу Ткацький човник баби Руци. На початку цього місяця вони справді відвідали хатину баби Руци, яка заповіла своїм онукам носити по світу її човник, разом із розповідями про румунське село Миндра, якого баба Руци не покинула все своє життя. Унікальний човник, який до тепер промандрував понад мільйон кілометрів навкруг Землі. Що вразило наших гостей? Почнемо з Джаміли Бекка з Марокко: Мені сподобалися люди, природа, спонтанність тих, кого я зустріла і, хочу вам сказати, що вони дуже приємні. Мені сподобалася, також, архітектура. Мене вразила церковна архітектура; у нас, особливо там, де я живу, є тільки кілька церков, одна чи дві … справді, архітектура церков є чарівною.
Тиждень у Трансільванії, протягом якого наші вірні три радіослухачі подорожували не тільки по селу Миндра у повіті Брашов, де жінки вдягли весільний одяг баби Руци, або по селу Шона, видатного художника Штефана Келція, або по Бухарестському та Сібіуському Національних музеях села, але також по Фегерашу, де вони відвідали середньовічну фортецю, яка під час комуністичного періоду стала в’язницею для політичних в’язнів, по Брашову на площі Сфатулуй, на шосе Транфегерешану та у Бринковянському монастирі Симбета де Сус. Повсюди на них чекала гостинність румунів, зізнався Жілберт Дюпон з Франції: Ця поїздка була надзвичайно розумно організована ВСРР, це дозволило нам відвідати як дуже відомі туристичні атракції, так і поникнути у душу Румунії, у місця, які пересічний турист не може бачити без допомоги місцевого жителя.
Семиденне перебування у Трансільванії. Незважаючи на те що, захоплювалися історичними та архітектурними пам’ятками європейської культурної столиці 2007 року, Сібіу, гості нашої радіостанції були однаково здивовані прийомом мешканців села Сібієл, де вони провели в гостинному будинку сім’ї Лука і взяли активну участь у реконструкції селянського весілля, в якому саме вони були молодим та молодою, батьками та хрещеними батьками. Інтерактивний характер візитів було збережено і в майстернях народних промислів, де наші слухачі ткали килими та малювали на склі, за допомогою майстрів і художників, які допомогли їм краще зрозуміти традиційну техніку обробки місцевого матеріалу.
Якщо слухачка Анка Балабан з деякими місцями була ознайомлена, з іншими познайомилася вперше: Я хочу подякувати, у першу чергу, за можливість відвідати нові місця. Я все побачила в іншому світлі, і мала, можливо, інший спосіб мислення … деякі місця я знову виявила для себе. Вечори, проведені в селі Сібієл, селянське весілля і традиційні звичаї краю Мерджінімя Сібіулуй відкрили мені апетит до детальної інформації про історію та традиції румунського народу.
Останній день цієї поїздки був прямо-таки дивним. Він почався з візиту до традиційної овечої отари в зоні Фегераш, де слухачі взяли участь у процесі доїння овець. Пізніше, відвідання замків Пелеш і Пелішор, в самому серці румунської королівської родини, Сіная, були останніми туристичними атракціями, які відвідали наші слухачі в Румунії. Упродовж 7 днів перебування у нашій країні, гостей супроводив, символічно, човник Баби Руце з фегерашського села Миндра. Повернувшись додому з поїздки в Балі, човник надихнув переможців цієї вікторини. Вони побажали бути носіями човника у своїй країні, у майбутній поїздці, в якій би вони мали можливість розповісти іншим людям про румунські міста та села, про звичайних і красивих людей, про їхні легенди і фольклорні традиції. Невтомний човник баби Руце із села Миндра готовий йти далі.
