Переможці конкурсу “10 років разом на хвилях радіо” (2004 р.)
До 10-ї річниці українського мовлення ВСРР провела конкурс Головний приз якого полягав у 7-миденній відпустці в Румунії. Переможцем став В.Пивоваров з Боярки, Київської області.
Переможці конкурсу “10 років разом на хвилях радіо” (2004 р.)
25 вересня 2004 року Українська редакція Всесвітньої служби Радіо Румунія відзначила 10-ту річницю існування. З цієї нагоди був організований конкурс, Головний приз якого полягав у 7-миденній відпустці у місті Кимпулунг Молдовенеск, Сучавського повіту. Шляхом жеребкування переможцем став Володимир Пивоваров з Боярки, Київської області, який приїхав до Румунії разом із дружиною Наталією та дочкою Анастасією. Екскурсії до відомих монастирів на півночі Молдови, румунська традиційна кухня, румунські вина й гостинність, зачарували наших гостей з України. Краса буковинських краєвидів та румунських сіл і можливість побачити монастирі цієї зони, справжні алмази на короні країни, залишаться багато часу в памяті сімї Пивоварових. Пропонуємо Вам в продовженні враження Володимира Пивоварова про поїздку до Південної Буковини:
“По-перше, хочу подякувати Українській редакції ВСРР за прекрасну відпустку в Румунії. Перші дні цієї відпустки були присвячені місту Кимпулунг Молдовенеск та його околицям. Таким чином, саме першого вечора після нашого прибуття до готелю “Зімбру” ми мали нагоду побачити фольклорний вечір, організований для іноземних туристів поселених у цьому готелі. Місцевий молодіжний ансамбль представив танці й пісні з майже всіх зон Румунії. На другий день ми відвідали Музей “Мистецтво дерева”, колекцію деревяних ложок та Етнографічну колекцію “Йон Гремаде”. Ці туристичні обєкти ввели нас у світ народного мистецтва цієї зони. Інший день був присвячений Мерії міста Кимпулунг Молдовенеск, де нас тепло прийняв молодий мер цього міста, який організував для нас поїздку до села Бряза.
Це село дуже вразило нас, тут живуть українці, які не забули українську культуру, звичаї, пісні. Нам пощастило, що під час нашої відпустки в Кимпулунг Молдовенеск, у місті була присутня і відома співачка народної музики з цієї зони – Софія Віковянка, яка презентувала свою книжку прози та поезії під заголовком “Серце на долоні”. Погода була прекрасною, ми відвідали монастирі на півночі Молдови.
Першу зупинку ми зробили в монастирі Воронец, де нас вразили фрески, що збереглися кілька сторіч. Звідти ми відправились до монастиря Гумор, але по дорозі, проїжджаючи через місто Гура Гуморулуй, ми дізнались, що в цьому місті народилась відома українська письменниця Ольга Кобилянська. Зрозуміло ми зупинились тут і відвідали погруддя письменниці. Нам було дуже цікаво виявити, що в цих краях шанується память О. Кобилянської. У монастирі Гумор, крім надзвичайних картин, мою дружину та донечку привабила оборонна вежа, безсумнівно, ми були спокушені піднятись на цю вежу і помилуватись казковим пейзажем. Іншого дня ми відправились на північ і відвідали монастирі Сучевіца, Молдовіца та Путна. У монастирі Молдовіца ми мали нагоду побачити “Золоте Яблуко”, премію надану Міжнародною Федерацією Журналістів, які пишуть про туризм розписаним монастирям Буковини. У Путні, монастир, зовнішні стіни якого не розписані, ми побачили могилу Штефана Великого, Музей, в якому знаходяться численні експонати з часів господаря Молдови.
Безсумнівно ми відвідали і колишню столицю Молдови в Сучаві, Сучавський історичний музей, де нас дуже вразили воскові фігури. Іншим цікавим туристичним пунктом був Центр чорної кераміки в селі Марджіня, де ми мали нагоду побачити спосіб, у який виробляється глиняний посуд, який унаслідок спеціального процесу горіння стають чорними. Тут ми дізнались, що цей центр є єдиним у Європі.
Так само ми відвідали і село на Мараморощені, ми проїхали повз три гори і мали нагоду побачити прекрасні краєвиди. Моя дружина Наталія і донечка Анастасія завжди були поряд зі мною й ми разом побачили всі ці надзвичайні місця і зараз, можу сказати, що нам краще відома історія Румунії ніж історія власної країни. Ці дві історії подібні одна на одну, наші народи живуть разом, ми разом виросли, наша культура, так само, цікава й відмінна, але й подібна до румунської культури.
Коли наша відпустка наблизилась до кінця, Анастасія сказала, що не хоче повертатися до дому, в Україну, вона хотіла поїхати разом із Василиною в Бухарест. Сподіваюсь, що ця її мрія сповниться і ми матимемо нагоду відвідати і столицю цієї прекрасної країни – Румунії. Ще раз дякую Вам за шанс прибути в Кимпулунг Молдовенеск і мати можливість побачити дорогоцінні обєкти цього краю – монастирі, розташовані на півночі Молдови.”
