Інтерв’ю Посла України в Румунії Теофіла Бауера для ВСРР
Наближення України до європейської родини, вивчення досвіду Румунії в процесі євроінтеграції та поглиблення двосторонього співробітництва у всіх галузях є головними темами інтерв'ю Посла України в Румунії Теофіла Бауера Всесвітній службі «Радіо Румунія».
Василь Каптару, 17.10.2013, 05:32
Наближення України до європейської родини, вивчення досвіду Румунії в процесі євроінтеграції та поглиблення двосторонього співробітництва у всіх галузях є головними темами, порушеними Послом України в Румунії Теофілом Бауером в ексклюзивному інтерв’ю Всесвітній службі «Радіо Румунія».
– Шановний пане посол, у ході нещодавньої зустрічі в Бухаресті, глави румунського та українського зовнішньополітичних відомств обговорили весь спектр румунсько-українських відносин у спробі надати нового імпульсу двосторонній співпраці. Чи можна вже говорити про конкретні зрушення і, які галузі мають найбільший потенціал розвитку?
– Хотів би наголосити, що нещодавній офіційний візит міністра закордонних справ України, діючого голови ОБСЄ, пана Леоніда Кожари до Бухареста надав нового імпульсу нашим двостороннім відносинам і прикметними подіями, які мають відбутися найближчими днями є, в першу чергу те, що 22 жовтня ц.р. буде підписана Угода про взаємний захист інформації з обмеженим доступом між Службою Безпеки України та відповідним відомством Румунії. Ми очікуємо, що також в цьому місяці, або в наступному, відбудуться політичні консультації на рівні заступника міністра закордонних справ України, пана Малька, та державного секретаря МЗС Румунії, пана Богдана Ауреску. Наразі на експертному рівні відпрацьовуються питання, повязані з підписанням Угоди про місцевий прикордонний рух та відкриттям пунктів перетину кордону за спрощеною процедурою у Закарпатській та Івано-Франківській областях України, для того щоб громадяни, які мешкають у прикордонних регіонах наших країн мали можливість спілкуватися, мали можливість розвивати туризм та транскордонне співробітництво. Також ми відпрацьовуємо питання будівництва або спорудження поромної переправи у районі Ісакча-Орловка, що також дало би можливість розвивати цей регіон, який є туристично привабливим і де вже давно обєктивно назріла потреба у цьому пункті пропуску. Окрім цього ми прагнемо розвивати торговельно-економічне співробітництво між Україною і Румунією і саме з цією метою плануємо провести спільне засідання Змішаної міжурядової комісії з питань економічного, торговельного та промислово-технічного співробітництва, яке має відбутися в Бухаресті. Плануємо також провести презентацію туристичного потенціалу Чернівецької області тут на виставці в “Ромекспо”, яка має відбутися в листопаді ц.р. Тобто спектр питань, які ми плануємо зараз до обговорення, до підписання, до роботи, він різноманітний і ще раз хочу наголосити, що візит, який відбувся він мав досить змістовне навантаження і надав нового імпульсу у розвитку наших двосторонніх відносин.
– Румунія докладає значних дипломатичних зусиль для просування інтересів сусідніх Р.Молдова та України в Європейському Союзі, зокрема для підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом в листопаді у Вільнюсі на саміті «Східного партнерства», а також неодноразово висловлювала готовність поділитись своїм досвідом в євроінтеграційному процесі. Наскільки це є корисним для Києва?
– Я неодноразово заявляв, що досвід Румунії для нас є неоціненним, тому що Румунія пройшла непростий шлях до підписання угоди про вступ в Європейський Союз і безумовно цей шлях є корисним з точки зору досвіду для України. Ми тут, Посольство України в Румунії, докладаємо усіх зусиль для того, аби вивчити ті позитивні приклади, які могли би бути застосовані Україною для пришвидшення подолання цього непростого шляху. Румунії було простіше, бо Румунія все-таки була державою, а ми 70 років були республікою і наше законодавство сьогодні практично перейшло нам у спадщину, а ті реформи, які започатковані президентом Віктором Януковичем, вони реалізовуються, але, на жаль, не так швидко як би хотілося і, на жаль, їх результати будуть очевиднішими значно пізніше. Але сьогодні Україна, як на мою думку, успішно виконує ті критерії і ті умови, які були нам висловлені Європейським Союзом щодо підписання Угоди про асоціацію. Щодо досвіду Румунії, то нас цікавлять питання, які повязані з екологічною проблематикою, нас цікавлять питання адаптації судочинства до вимог європейських стандартів, нас цікавлять питання демократизації суспільства, свободи журналістики, преси і все це для нас є абсолютно корисним на сьогодні. Хочу сказати, що Україна продемонструвала, що може бути добрим і гарним учнем і ми ніколи не цураємося добрих прикладів своїх сусідів, зокрема і Румунії. Хочу сказати, що в Україні проведено великий масив роботи щодо того, аби підписання Угоди про асоціацію у Вільнюсі наприкінці листопада ц.р. відбулося і Україна приєдналася до дружньої сімї європейських народів.
– Україна прагне підписати угоду з ЄС на вільнюському саміті, Євросоюз однак каже, що офіційний Київ має вирішити «питання Юлії Тимошенко». Чи встигне українська влада знайти рішення до листопада?
– Останні події, які відбуваються і зустрічі нашого президента, пана Януковича, і з представником Єврокомісії, паном Стефаном Фюле, і з представниками дуету Кваснєвського-Кокса щодо справи Тимошенко, вони демонструють відкритість української сторони і налаштованість до остаточного вирішення проблеми Тимошенко. Хочу відмітити, що українська сторона наполягає лише не одному: вирішення справи Тимошенко має відбуватися у відповідності до вимог чинного законодавства України, а не всупереч їм. В цьому, якраз, і є головна проблема, оскільки сьогодні законодавство України не має тих стандартів, які мають європейські країни щодо таких осіб, до яких відноситься пані Тимошенко. Але я переконаний, що справа і питання Тимошенко буде розвязано в спосіб, який не суперечить українському законодавству, а навпаки, в такий, що прискорить наш вступ до ЄС.
– Як ви розоцінюєте критичну позицію Росії щодо прагнень України наблизитися до ЄС, зокрема активізацію торговельної війни?
– Ви знаєте, торговельні війни між Росією та Україною спалахували в той чи інший спосіб в різні періоди наших двосторонніх відносин і не хотілося б сьогодні їх коментувати, оскільки я переконаний, що наші сторони знайдуть між собою порозуміння у реалізації і поглибленні наших двосторонніх торговельно-економічних відносин. Найкращим прикладом в цьому є те, що під час візиту до Росії вчора наш премєр-міністр заявив, що ми, незважаючи на те, що прагнемо і підпишемо Угоду про асоціацію з Європейським Союзом, ми не згортаємо співробітництво з нашим партнером Росією і прагнемо до його поглиблення, а наша інтеграція з Європою, навпаки, сприятиме поглибленню співробітництва з Росією.
– 1 листопада Румунське радіо відзначає ювілейну 85-ту річницю з моменту виходу в ефір першої програми. Як Ви оцінюєте роль Всесвітньої служби «Радіо Румунія» і, зокрема Української редакції, в поширенні інформації та в зближенні румунського та українського народів?
– Мені навіть важко підібрати такі гарні слова, аби передати ту роль і значення, які ви відіграєте сьогодні у комунікації між органами і представниками влади, між дипломатичним корпусом і суспільством, оскільки у час глобалізації і поширення інформаційних технологій сьогодні важко чимось здивувати, але все-таки ви знаходите на протязі такого тривалого періоду часу ті аспекти, які дають можливість вас з цікавістю слухати і ми в Посольстві завжди цікавимось тим, яку інформацію ви подаєте для слухача. І скажу вам, що це відіграє важливу роль, бо сьогодні донести думку можна тільки через засоби масової інформації, без них я не уявляю собі як можна би було це зробити. Тому я щиро вдячний вам за щиру роботу. Також хочу висловити вдячність від себе особисто, від співробітників Посольства, за ту співпрацю, яку ми маємо сьогодні з вами і, яка дає нам можливість тут, в Румунії, висвітлювати позицію нашої держави щодо її євроінтеграційних прагнень, щодо поглиблення двостороннього співробітництва, це, повірте, дає нам досить серйозну допомогу у роботі і сприянні. Тому я вам вдячний за це.
