Що криється за словосполученням «молдавська» мова?

Питання про те чи існує або ні молдавська мова, є дедалі актуальним як в Р.Молдова, де тривають суперечки навколо назви державної мови, так і в Україні де проживають чимало осіб, яких називають, або які називають себе молдованами.

Василь Каптару, 10.02.2012, 20:59

Питання про те чи існує або ні молдавська мова, є дедалі актуальним як в Р.Молдова, де тривають суперечки навколо назви державної мови, так і в Україні де проживають чимало осіб, яких називають, або які називають себе молдованами. Безумовно мова відіграє дуже важливе значення для усвідомлення окремішності народу і питання про зміст словосполучення молдавська мова залишається злободенним не лише для романської, а й для української лінгвістики.

Критерії розмежування мови від діалекту доволі різноманітні: лінгвістичні, географічні, політичні, психо-культорологічні тощо. Через те, зараз, коли існує дві незалежні румуномовні держави – Румунія і Р. Молдова – це питання знову набуло своєї актуальності. Що криється за поняттям молдавська мова? – запитали ми Сергія Мирославовича Лучканина, кандидата філологічних наук, доцента кафедри загального мовознавства і класичної філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка: Це словосполучення було винайдене для найменування так-званої молдавської мови, як окремішньої від румунської у радянській лінгвістиці у 1930 – 1950-тих роках. Хоча і Румунія після другої світової війни стала вже соціалістичною країною, але, як відомо, її партійні керманичі Гьорге Гьоргіу-Деж та Ніколає Чашуеску іноді дозволяли собі проводити такі собі ухили в будівництві соціалізму, вони не вважалися надійним союзником, і через це, для створення політичного тиску на Румунію, і в Радянському Союзі постійно підтримувалася теза про окремішність так-званої молдавської мови. До того ж було впроваджене російське письмо, проголошене більш адекватним для молдавської мови ніж латиниця, яка нібито була нав’язана молдованам румунськими окупантами.

Але прибічники тези про те, що молдовани є окремою від румунів нацією, а молдавська мова не має нічого спільного з румунською нагадують, що таким поняттям користувалися відомі хроністи, такі як Мірон Костін, Йон Некулче, Дімітріє Кантемір. Сергій Лучканин пояснює це наступним чином: Тоді, у XVII-XVIII століттях, наукова діалектологія, ще не сформувалася в окремішню лінгвістичну дисципліну і оперувати поняттями тогочасної курторології у ХХІ столітті неетично. І українську мову тривалий час за Середньовіччя називали то роксоланією, роксоланською, рутенською, малоруською мовою, словено-руською, простою мовою і.т.д., але це ж не означає, що ми повинні дотримуватися отих найменувань української мови, які існували за доби Середньовіччя, чи за доби царської окупації. Так само і щодо румунської мови. З погляду ось лінгвістики, між тим варіантом мови, який використовується як державний у Р.Молдова і тим варіантом, який є державним у Румунії – румунська мова, не існує жодних відмінностей в двох основних моментах – це основний словниковий склад і граматична структура. Якщо морфологія тотожна, граматика тотожна, то треба говорити про одну й ту саму мову, так само як і основний лексичний фонд.

У 1991 році Р.Молдова прийняла нову Конституцію, відповідно до якої державною мовою в країні стала румунська мова, а в 1994 році населення вирішило повернутися до словосполучення молдавська мова. Проте всупереч тому, що чинна Конституція Молдови називає офіційною мовою держави «молдавську», все більше представників молдовської еліти заявляють, що «молдавська та румунська – це однай й та сама мова», а в навчальних закладах країни викладаються предмети під назвою румунська мова та румунська література. Знову біля мікрофону Сергій Лучканин: Важливим чинником, безумовно, є державна окремішність, самостійність, яка іноді перекриває мовний фактор. З погляду лінгвістики можу ствердити абсолютно однозначно, що ніяких суттєвих відмінностей, щоб визнавати варіант державної мови в Р. Молдова, як окремішній молдавський не має. Можна говорити лише про розмовну мову молдавських говірок, яка включає діалектну мову окремих звуків. Отже можна говорити про говірковий молдавський акцент, як закарпатський, полтавський акценти в українській мові, можна погодитися і допускати вживання словосполучення молдавська мова тільки з таким значенням, хоча б точніше було б висловлюватися і говорити, що це молдавська говірка, діалект румунської мови. Отже, вельмишановні слухачі, це питання політичне і тільки політика зумовлює його актуальність, оскільки є певне побоювання, що втрата назви молдавської державної мови Р.Молдова може призвести до втрати держави. Але ж ми не говоримо про окремішній австрійський варіант німецької мови, чи навіть говорячи про американський варіант англійської мови ніхто ж не говорить в Сполучених Штатах на офіційному державному рівні, що є якась окремішня американська мова, хоча, безумовно, на діалектному рівні різновиди відчуваються.

Сергій Лучканин каже, що нам краще зосередити свою увагу на вивченні того, що нас об’єднує, треба більше вивчати румунсько-українські літературні, мовні зв’язки, показувати красу перекладів класиків румунської літератури українською мовою і навпаки. Ось на цьому треба зосереджувати свою увагу.