Чорноморська порохова діжка

Владімір Сокор: Кремль у відчаї через незворотній процес розриву України з Росією і відмежовування України від російського світу...

Василь Каптару, 13.12.2018, 06:16

Останнім часом ми
спостерігаємо за новим етапом напруження відносин між Україною та Росією,
всього за кілька сотень кілометрів від кордонів Румунії, відповідно східного
флангу НАТО. Росія захопила три українські військові судна та моряків поблизу
Керченської протоки в Чорному морі, а Україна, у відповідь, оголосила воєнний
стан на частині своєї території та розірвала Договір про дружбу з Російською
Федерацією. І все це відбувається після анексії Москвою Кримського півострова в
2014 році та його стрімкої мілітаризації.

Таким чином у безпосередній
близькості від Румунії знаходиться надзвичайно потужний російський флот, що
складається з десятка кораблів і підводних човнів з крилатими ракетами
морського базування «Калібр», берегові протикорабельні ракетні комплекси «Бастіон»
та «Бал», більше сотні літаків, кілька десятків тисяч військовослужбовців, системи
протиповітряної оборони С-300 та С-400, ракетні комплекси «Іскандер», зенітна
ракетна система «Тріумф» і перелік можна продовжити.

У цьому контексті постають
запитання: як має реагувати Румунія на зростаючу загрозу в Чорноморському
регіоні, що має і може зробити офіційний Бухарест в цьому контексті? Відповідь
на це запитання спробував дати румунський аналітик, виконавчий президент фонду «Eurisc»
Лівіу Мурешан: «Це нова реальність, яка стосується не тільки війкових кіл, а всього
нашого суспільства в цілому. Політикум мусить приділяти все більшу увагу питанню
національної безпеки, позиції Румунії в цьому дуже комплексному безпековому
середовищі на додаток до обов’язків, які ми матимемо під час головування в Раді
ЄС, має полишити внутрішні чвари і зосередитися на реаліях навколо нас. Ми
знаходимося в зоні досяжності ракет, розміщених або, які розміщуються в Криму.»
Лівіу Мурешан зауважує, що Путін, в результаті багаторічних зусиль, зумів
створити геополітичну вісь «Каспійське-Чорне-Середземне моря», яка продовжує викликати стурбованість. Аналітик вважає, що Румунія не тільки може, а й зобов’язана відігравати
важливу стабілізуючу роль у цьому регіоні, зокрема під час свого піврічного
головування в Раді ЄС. Це великий шанс, каже експерт, яким Бухарест повинен скористатися.
Він додав, що Бухарест може спробувати залучити Туреччину, яка може стати
посередником між Україною та Російською Федерацією.

Коментуючи ситуацію довкола Керченської протоки, американський аналітик румунського походження,
експерт Джеймстаунского фонду Владімір Сокор сказав, що Москва переслідує політичні, економічні та, особливо, військові цілі: «По-перше йдеться про спробу розширити анексію
Кримського півострова, додати Азовське море до анексованих територій. Таким
чином процес анексії розширюється від суходолу до моря, до Азову. Росія намагається
забезпечити собі свободу військових дій в Азовському морі, хоче створити
можливість флангового оточення української території, можливість висадки
морського десанту в тилу українського фронту на суходолі. З цією метою Росія збільшила
чисельність своїх військово-морських сил в Азовському морі, які раніше не були
розгорнуті в Азовському морі, а входили до складу Чорноморського флоту та Каспійської
флотилії. Існує важлива військова мета: якщо Росії вдасться висадитися на
північному узбережжі Азовського моря, вона намагатиметься створити наземний
коридор зв’язку між контрольованою нею територією на сході України і Кримом. І
цей коридор Росія прагне продовжити до Придністров’я. Цю мету Росія поставила
перед собою в 2014 році і ми маємо підстави вважати, що вона намагається
відновити цей проект.»

Говорячи про інші цілі Російської Федерації в Україні
Владімір Сокор сказав: «Росія намагається тиснути психологічно та політично на українське
суспільство, намагаючись створити своєрідний «фронт миру» в Україні, на базі проросійських
сил, котрі в даний час складають меншість в Україні, з використанням так званих
пацифістських сил, які є значно чисельнішими ніж проросійські сили. Росія хоче
створити в Україні те, що український оглядач Віталій Портников назвав «вічною,
незламною коаліцією корисних проросійських ідіотів». Проросійські сили очевидно
є незначними, але корисних ідіотів набагато більше і вони вимагатимуть миру за
будь-яку ціну. На це робить ставку Росія. Я не кажу, що це станеться, але на це робиться
ставка.»

Американський оглядач румунського походження Владімір
Сокор каже, що сьогодні Кремль у відчаї через незворотній процес розриву України
з Росією і відмежовування України від російського світу. «Росія не може зупинити
цей процес. Саме тому Росія намагається асиметрично протистояти цьому,
наприклад, провокуючи військові зіткнення, погрожуючи можливою ескалацією або
розширенням агресії, намагаючись перешкоджати українській владі та українському
суспільству продовжити незворотній шлях відокремлення від Росії. На цьому тлі
мали місце події у Чорному морі, Азовському морі та Керченській протоці.»

Криза у відносинах між
Україною і Росією, викликана захопленням трьох українських суден біля Керченської
протоки стала однією з головних тем засідання Ради міністрів ОБСЄ 6-7 грудня у
Мілані. Представник Румунії на цьому зібранні державний секретар Дан Нєкулеєску
висловив стурбованість у зв’язку з погіршенням безпекового клімату в Європі і
підтвердив тверду підтримку Бухареста зусиль з врегулювання кризи в Україні, в
тому числі шляхом активної участі в Спеціальній моніторинговій місії ОБСЄ. «Однією з наших цілей на цій
зустрічі було підкреслити, що, дійсно, безпекова ситуація в Європі, зокрема в
розширеному Чорноморському регіоні, погіршилася і, що інциденти в районі
Керченської протоки, отже в Чорному морі сприяли цьому погіршенню безпекової ситуації.
Румунія вважає дуже важливим беззастережне дотримання норм міжнародного права. По-друге, ми вважаємо
важливим наголосити на тому, що українські моряки мають бути негайно звільнені,
а кораблі повернуті. І по-третє: ми наголосили на необхідності пошуку рішень щодо деескалації безпекової ситуації.» Румунський дипломат ще раз підтвердив
непохитну підтримку Бухарестом територіальної цілісності і суверенітету України