Україна в закордонній політиці Румунії

Глава МЗС Румунії: У двосторонніх відносинах з Україною ми працювали над поверненням до функціональних стосунків, ми прагнемо справжнього партнерства з нею. Румунія була і залишається щирим прихильником територіальної цілісності сусідньої держави...

Василь Каптару, 10.09.2015, 06:52

Міністерство
закордонних справ Румунії організувало в період з 1 по 4 вересня
ц.р. Щорічну зустріч румунської дипломатії, яка цього року мала тему «Румунія і виклики
безпеки на кордоні європейського й євроатлантичного просторів. Ризики,
можливості та дипломатичні дії».

Проведений за
традицією з нагоди Дня румунської дипломатії – 1 вересня, захід об’єднав
керівників постійних дипломатичних місій – послів, генеральних консулів,
директорів закордонних філій Румунського інституту культури – і став нагодою
для підбиття підсумків роботи румунських дипломатів та окреслення загальних
пріоритетів на наступний період.

На церемонії
офіційного відкриття зустрічі був присутній і прем’єр-міністр Віктор Понта,
який виступив з прагматичною промовою, в якій підкреслив важливість збереження
активної та послідовної закордонної політики та закликав дипломатів просувати
за кордоном економічні інтереси Румунії.

Міністр
закордонних справ Румунії Богдан Ауреску зосередив свою промову на трьох
основних напрямах: огляд основних подій в регіоні та у світі, з усіма
витікаючими з цього проблемами; дипломатичні зусилля, докладені в останні роки
для захисту і просування інтересів Румунії; і середньострокові та довгострокові
дипломатичні пріоритети та внутрішня реформа МЗС, для підвищення ефективності
роботи відомства.

З самого
початку глава МЗС Румунії підкреслив актуальність теми цьогорічної зустрічі
румунських дипломатів, що відображає складний контекст безпеки, окреслений в
останні два роки. «2014 рік приніс багато проблем з геостратегічної точки зору
в розширеному сусідстві Румунії, як держави-члена ЄС і НАТО, особливо на сході,
в стратегічному Чорноморському регіоні. У 2015 році ми стали свідками
продовження, а іноді посилення чи укладення цих викликів, доповнених новими
загрозам із півдня. Ми не можемо проігнорувати той факт, що поблизу двох
організацій, до яких ми належимо, утворилася справжня смуга нестабільності, з
багатьма гарячими точками (від агресії Російської Федерації в Україні та зміни
балансу в Чорноморському регіоні після окупації Криму на сході, до зростаючої
загрози тероризму, проблеми нелегальної міграції, різних криз і державної
нестабільності на півдні). А Румунія, яка є східним кордоном і перебуває в
безпосередній близькості з південним сусідством, в розширеному Чорноморському
регіоні, зобов’язана надати суттєву допомогу в зусиллях щодо забезпечення
стабільності, демократії та процвітання.»

Богдан
Ауреску заявив, що протягом цього року румунська дипломатія зуміла досягти
особливої динаміки дій шляхом інтенсифікації
політико-дипломатичного діалогу з різними країнами, про що свідчить
безліч зустрічей з міністрами закордонних справ з різних країн. Особливо важливим напрямком діяльності був розвиток
відносин з сусідніми державами, в тому числі з Україною: «У двосторонніх
відносинах з Україною ми працювали над поверненням до функціональних стосунків,
ми прагнемо справжнього партнерства з нею. Румунія була і залишається щирим
прихильником територіальної цілісності сусідньої держави та її зближення з ЄС і
НАТО, що правда шляхом докладання значних зусиль у здійсненні реформ. Ми
першими ратифікували Угоду про асоціацію України з ЄС, ми управляємо трастовим
фондом НАТО з питань кібербезпеки України. Лютневий візит міністра Клімкіна був
дуже важливим. Ми зберегли прямий і постійний зв’язок з моїм колегою, з
відчутними наслідками: секретарі Спільної комісії у справах національних меншин
вже зустрілися в Києві для підготовки зустрічі співголів і засідання комісії до
кінця року, Угода про малий прикордонний рух вступила в силу 14 травня, вже були
вручені перші дозволи прикордонного руху і разом ми працюємо над вирішенням
довготривалої суперечки довкола каналу Дунай – Чорне море через гирло Бистре. І
я запевняю вас що ми будемо продовжувати в тому ж дусі і далі.»

Говорячи про
плани на майбутнє, глава МЗС Румунії заявив, що румунська дипломатія буде
докладати зусиль для того, щоб протидіяти будь-яким спробам переокреслення в
односторонньому порядку, зловживаючи своїм становищем, європейської архітектури
безпеки або переписування у своїх вузьких інтересах основоположних принципів
міжнародного права. «Той факт, що один актор порушує цю архітектуру і принципи,
не повинен вести до прийняття поспішних висновків, що вони більше не дійсні або
мають бути змінені, для їх пристосування до протиправної поведінки. Навпаки,
має генерувати заходи щодо зміцнення системи забезпечення міжнародного
правопорядку, у тому числі за допомогою санкцій, які мають бути запроваджені
більш рішуче і більш оперативно. Тому ми надалі підтримуємо продовження режиму
санкцій, запровадженого ЄС у зв’язку з ситуацією в Україні до повного виконання
Мінських угод. Ми працюватимемо над проведенням до кінця року зустрічей на
рівні міністра закордонних справ і оборони в стратегічному діалозі між Румунією
та Польщею, а також будемо працювати над проведенням першого засідання
міністрів закордонних справ Румунії, Польщі, України та Республіки
Молдова, відповідно над проведенням
першої тристоронньої зустрічі Румунія-Р.Молдова-Україна.»

Богдан Ауреску
заявив, що дипломатичні місії Румунії надалі просуватимуть румунський приклад
діалогу в міжетнічних відносинах, який, за його словами, може бути перейнятий з
позитивними наслідками на регіональному рівні. Глава румунського зовнішньополітичного відомства
висловив сподівання, що і держави, де компактно проживають етнічні румунські громади вжиють аналогічних заходів захисту румунської меншини, підкресливши водночас, що покращення якості консульських послуг залишатиметься пріоритетом. «Ми відновимо наші зусилля щодо проведення, після
майже десятирічної перерви, нового засідання Спільної румунсько-української
комісії у справах національних меншин до кінця року, відповідно до домовленості з моїм колегою,
досягнутої у лютому. А щоб краще задовольнити потреби румунів за кордоном, ми вже ініціювали процедуру відкриття нових
консульських установ, враховуючи,
передусім, проблеми румунських громад. Таким чином, ми
отримали фінансові ресурси і збільшення кількості персоналу для відкриття цього року
консульства в Солотвині, що абсолютно необхідно
для належної
реалізації положень Угоди про малий прикордонний рух з Україною.»

У свою чергу, Президент Клаус Йоханніс на зустрічі з представниками
румунського дипломатичного корпусу заявив, що Румунія продовжить підтримувати
зусилля Молдови, Грузії та України у проведенні реформ для успіху цих країн на європейському
шляху. Він знову наголосив, що Бухарест підтримує територіальну цілісність і
суверенітет України та вважає
неприйнятним порушення міжнародного права анексією Російською Федерацією Криму.
«Ми підтримуємо зусилля з мирного врегулювання конфлікту на сході Україні,
дотримання та виконання Мінських угод, зобов’язань, взятих на себе їх учасниками,
а також важливу роль Моніторингової місії ОБСЄ, до складу якої входять і
румуни. Важливо уникнути консолідації нового замороженого конфлікту», – заявив Президент
Румунії.