Сланцевий газ як дешева альтернатива російському газу
Лідери Литви та Румунії, країн, які імпортують менше російського газу, але залежать від нього, останнім часом публічно висловилися на користь видобування «нетрадиційного» сланцевого газу.
Під тиском домінування російського газового монополіста “Газпрому” на газовому ринку Європи два основні замовники російського гіганта – Польща та Україна, висловили готовність вкласти мільярди доларів у виробництво суперечливого джерела енергії — сланцевого газу.
Ці дві країни не одні в боротьбі з ціновою політикою Газпрому. І лідери Литви та Румунії, країн, які імпортують менше російського газу, але залежать від нього, останнім часом публічно висловилися на користь видобування цих «нетрадиційних» енергетичних ресурсів.
За деякими оцінками Румунія стоїть на величезних запасах сланцевого газу, якими зацікавилися великі енергетичні компанії, серед яких американська Chevron, канадська Sterling Resources та угорська MOL. Ще на початку минулого року компанія Chevron, світовий лідер в області видобутку сланцевого газу, яка отримала в концесію 2500 кв. кілометрів на сході Румунії, оголосила про намір почати розвідувальні роботи вже в другій половині року, після отримання всіх дозволів.
Директор румунської філії Chevron Томас Холст заявив, що сланцевий газ — це великі можливості і навів такі аргументи, як енергетична безпека, великі інвестиції та створення робочих місць. Однак після призначення в травні минулого року на посаду прем’єр-міністра, Віктор Понта ввів до грудня 2012 року мораторій на видобуток сланцевого газу, під тиском ряду експертів та неурядових організацій, які критикують видобуток цього нетрадиційного газу, зокрема за те, що технологія так званих гідравлічних розривів забруднює ґрунтові води і навіть викликає землетруси.
Глава румунського уряду заявив, що запровадив мораторій до закінчення дослідження, що проводиться зараз на європейському рівні, впливу розробки сланцевого газу на навколишнє середовище і населення. У грудні однак, після того як Європарламент проголосував за дозвіл країнам Євросоюзу на розвідку і видобуток сланцевого газу, незважаючи на суперечки навколо технології гідравлічного розриву пласта, премєр-міністр змінив свою позицію. В.Понта сказав, що експлуатація сланцевого газу може забезпечити Румунії енергетичну незалежність.
На думку експертів, розробка родовищ сланцевого газу може зменшити на 10% імпорт російського газу. Нещодавно компанія Chevron отримала від румунської влади дозвіл на розвідку, румунський прем’єр зазначивши, що настав час перевести розмови про сланцевий газ в “серйозне і конструктивне русло”.
Тепер Chevron має узгодити свою програму з місцевими адміністраціями. На сході Румунії, в районі міста Васлуй, де американці ведуть розвідувальні роботи, рік тому населення протестувало проти видобутку сланцевого газу. На початку лютого, однак, представники Chevron-Румунія проведи у місті Васлуй публічні дебати, представивши майбутню стратегію компанії з розвідки та розробки сланцевого газу в Румунії.
“Нинішні запаси природного газу в Румунії в змозі забезпечити країну енергоресурсами ще впродовж 10-15 років, отже, альтернативним джерелом енергії може стати сланцевий газ, який здатний в майбутньому забезпечити енергетичну безпеку Румунії”, – зазначив директор компанії Chevron у Румунії Томас Холст.
Згідно з оцінками американської Адміністрації енергетичної інформації (US EIA), сумарні запаси сланцевого газу в надрах Румунії, Болгарії та Угорщини становлять 538 млрд куб. м і за обсягом є третіми в Східній Європі після Польщі та України. І Міжнародна консалтингова компанія KPMG – один із світових лідерів у сфері аудиту та розвитку довгострокових концепцій і стратегій, стверджує, що Польща, Румунія та Україна є найбільш перспективними ринками сланцевого газу в Східній Європі. Ці країни забезпечують “необхідну політичну підтримку, інфраструктуру та значний досвід» у видобуванні газу з нетрадиційних джерел – зазначає KPMG.
Проте, є й аналітики, котрі підкреслюють,що це лише теоретична оцінка ресурсів сланцевого газу, а реальний рівень його видобувних запасів поки що не відомий.