Румунія, Україна та НАТО
З огляду на досвід Румунії у сфері кіберзахисту, Північноатлантичний альянс доручив Бухаресту очолити процес забезпечення захисту українського кіберпростору.
Василь Каптару, 18.12.2014, 10:54
На початку грудня міністри закордонних справ країн-членів НАТО ухвалили запуск пяти трастових фондів для допомоги Україні в реформі оборонної сфери, рішення про утворення яких було прийняте на саміті в Уельсі на початку вересня у відповідь на дії Російської Федерації в Криму та на сході України.
Передбачається, що обсяг кожного з цих фондів, спрямованих на військові реформи в Україні має сягнути до 1 млн євро. Перший трастовий фонд стосується модернізації систем звязку та автоматизації Збройних сил України у відповідності з сучасними стандартами; другий – створено з метою перепідготовки та соціальної адаптації військовослужбовців-учасників АТО в Україні. Третій — фінансуватиме програми фізичної реабілітації (протезування) поранених військовослужбовців України; четвертий — передбачає реформування систем логістики і стандартизації Збройних сил України; і, нарешті, пятий трастовий фонд НАТО покликаний боротися з кіберзлочинністю згідно з найбільш прогресивними стандартами країн-членів НАТО. З огляду на досвід Румунії у сфері кіберзахисту, Північноатлантичний альянс доручив Бухаресту очолити процес забезпечення захисту українського кіберпростору.
У звязку з цим міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску заявив: “На саміті у Великобританії Румунія висловила готовність очолити цей фонд забезпечення кіберзахисту України. З того моменту і до грудня ми працювали дуже інтенсивно, а Румунська служба інформації, якій я повинен подякувати за дуже важливу роботу, у співпраці з Міжнародним секретаріатом Альянсу та представниками української влади протягом цього періоду зуміла побудувати структуру та засади функціонування фонду. Завдяки цьому 2 грудня на засіданні комісії НАТО-Україна я зміг оголосити запуск цього фонду оперативної підтримки, що привітали всі присутні, включно й Генеральний секретар НАТО. У цей момент, або починаючи з цього моменту, Румунія, яка отримала статус головуючої країни, має завдання збору добровільних внесків держав-членів НАТО. Очевидно, що й Румунія буде контрибутором і, звичайно, коли у нас будуть точні дані про внески всіх країн, ми оголосимо ці суми. Мова йде про сотні тисяч доларів, які будуть виділені союзниками, які вже заявили про намір внести кошти в Трастові фонди для України. Я вже мав переговори з цього питання з низкою представників країн-членів НАТО і з оптимізмом дивлюся у майбутнє та переконаний, що фонд вдосконалення і розвитку систем кіберзахисту України буде успішним.”
Ще у вересні, в розпал конфлікту на сході України, за підсумками екстреного засідання Верховної ради оборони країни, президент Траян Бесеску озвучив готовність Румунії очолити проект НАТО щодо забезпечення кібероборони сусідньої України. Румунія, як країна, що є визнаним лідером у сфері кіберзахисту відповідатиме за політичну та фінансову підтримку щодо реалізації проекту, та, разом з українськими фахівцями, побудує архітектуру інформаційної системи, яка має захистити провідні установи української держави. Так само, Румунія забезпечить і професійну підготовку українських фахівців та надасть технічну допомогу для максимально ефективного використання створеної системи кібербезпеки України. Румунська розвідувальна служба має значний досвід у сфері кібербезпеки не лише на національному рівні, а й в рамках НАТО, зокрема в процесі реалізації численних спеціальних платформ і шляхом активної участі у навчаннях, таких як Cyber Coalition — 2014, які пройшли наприкінці листопада в Естонії.
З урахуванням нинішнього напруженого контексту в регіоні, Бухарест постійно наполягає на зміцненні всього східного флангу НАТО, зокрема на розміщенні на своїй території постійних сил швидкого реагування країн Альянсу. Водночас днями глава зовнішньополітичного відомства Румунії прямо відкинув звинувачення Москви, про те, що елементи американської системи ПРО, розміщені на румунській базі Девеселу спрямована проти Росії. «Не можна стверджувати, що 24 перехоплювача, що будуть розміщені в Румунії, і ще 24, котрі, ймовірно, будуть розміщені в Польщі в 2018 році, можуть вплинути на здатність Росії вдарити сотнями міжконтинентальних ракет особливої потужності і з усіма їх заходами захисту та ухилення від можливих перехоплень», – сказав Богдан Ауреску, додавши що всі заяви Москви з цього питання є виключно політичними. «Чому ця система викликає стурбованість у Москві? Тому що вона являє собою постійну американську присутність на території Румунії, тобто гарантією безпеки для Румунії, а також є гарантією того, що Румунія не повернеться в іншу сферу впливу», – підбив підсумок Богдан Ауреску.
Тим часом Сполучені Штати Америки продовжують приділяти особливу увагу ситуації, що склалася в Україні. Про це в інтервю нашій радіостанції заявив заступник помічника держсекретаря США у справах Європи та Євразії Хойт Йі: “Я не хочу «спекулювати» щодо того, що буде далі. Але наша позиція дуже чітка: угоди, підписані у вересні в Мінську мають повністю виконуватися, сторони мають дотримуватися режиму припинення вогню, повинні бути виведені з України війська, які не належать цій країні, Україна повинна мати контроль над своїм міжнародно визнаним кордоном, має бути виведене важке озброєння завезене в Україну сепаратистами і треба поважати цілісність і суверенітет України. Ми завжди були твердим прихильниками і брали участь у забезпеченні безпеки і процвітання Центральної та Східної Європи. Ця реальність не зміниться, а навпаки стане ще сильнішою.”
