Румунія та Україна: освіта мовами нацменшин
Міністр освіти Румунії Л.Поп: У 2016-2017 навчальному році у Румунії діяло 2000 шкіл і 180.000 дітей навчалися виключно рідною мовою (угорською, німецькою, українською, румунською, словацькою, сербською, хорватською, чеською, італійською та турецькою).
Василь Каптару, 05.10.2017, 07:51
Новий Закон
України «Про освіту» надалі викликає різні реакції в Румунії і, водночас, румунська влада
продовжує вживати заходів для того, щоб румуни в Україні могли навчатися рідною
мовою.
Бухарест закликає Україну вжити всіх необхідних заходів для забезпечення
повноцінного навчання рідною мовою, але водночас шукає нові способи підтримки
навчання в румунською мовою в місцевостях компактного проживання осіб, які
належать до румунської меншини в Україні, – зазначила Міністр з питань закордонних румунів Андрея
Пестирнак: «Ми продовжуємо дискусію з нашими колегами з Міністерства освіти та
Міністерства закордонних справ і перебуваємо майже на заключній стадії розробки
освітнього пакету, який плануємо надати учням, які навчаються румунською мовою
в Україні, а також з підготовки в Румунії вчителів, які викладають румунську
мову та інші предмети румунською мовою.»
Тим часом Бухарест і
Київ вже почали переговори щодо закону про освіту минулого місяця, коли міністр
освіти Румунії Лівіу Поп здійснив терміновий візит до української столиці для
зустрічі з Лілією Гриневич. Наразі, після підписання Петром Порошенком суперечливого закону про
освіту, єдиним можливим варіантом вирішення цього питання є
прийняття нового закону про середню освіту мовами нацменшин. Принаймні
таку відповідь отримав Лівіу Поп під час зустрічі з його українською колегою.
Він зазначив, що станом на сьогодні права румунської меншини обмежені рамковим законом про освіту і додав, що Румунія наполягає на тому, щоб Україна направила закон про
освіту на експертизу не лише до Венеціанської комісії, а й до Ради Європи та
Верховного комісара з питань меншин ОБСЄ, тому, що новий закон звужує навчання
рідною мовою до рівня дошкільної та початкової освіти.
Лівіу Поп: «Під час
зустрічі я висловив стурбованість ситуацією у школах та ліцеях з румунською мовою викладання та
зажадав збереження чинних прав для етнічних румунів в Україні. Так само, я
привернув увагу на те, що захист прав осіб, що належать до національних меншин,
зокрема румунської меншини в Україні, у відповідності до міжнародних стандартів
є основою демократичного будівництва в дусі європейських цінностей, які поділяє
й український народ, без чого є неможливим, серед іншого, просування вперед у
напрямку досягнення цілей вступу до ЄС, які поставила перед собою українська
влада.»
Освіта румунською мовою
в Україні вже потерпає через скорочення кількості навчальних закладів, -
зазначив румунський міністр, натякаючи на те, що на момент проголошення
незалежності, в України діяли 91 школа з румунською мовою викладання. Він
сказав, що за даними румунської сторони зараз в Чернівецькій області є 63
румуномовні школи, з яких 3 середні школи та 19 змішаних, з українською і
румунською мовами навчання. Закарпатська область має 12 шкіл, 1 ліцей з
румунською мовою викладання та 1 змішану
школу. В Одеській області немає жодної румуномовоної школи, проте є навчальні
заклади в яких навчання здійснюється так званою «молдавською мовою».
Водночас
румунський міністр представив ситуацію із викладанням мовою національних меншин
у Румунії. Лівіу Поп: «На відміну від України Румунія поважає права національних меншин на навчання рідною мовою. Згідно із законодавством Румунії, особи, які належать до національних меншин,
мають право навчатися і здобувати освіту своєю рідною мовою на всіх рівнях та у всіх видах і формах шкіл. Практично в системі освіти Румунії навчання
організовано 15-ма мовами нацменшин, включаючи українську. У 2016-2017
навчальному році в Румунії діяло 2000 шкіл і 180.000 дітей навчалися виключно
рідною мовою (угорською, німецькою, українською, румунською, словацькою,
сербською, хорватською, чеською, італійською та турецькою). Крім цього, інші
42.000 дітей вивчали рідну мову в школах з румунською мовою викладання
(вивчення рідної мови: вірменської, болгарської, грецької, італійської,
польської, романі, російської, чеської, хорватської, німецької, угорської,
сербської, словацької, турецької та української). Діти румунських українців мають можливість вчитися українською мовою або вивчати українську мову в понад 90 школах в місцях, де українці становлять значний відсоток в загальній
чисельності населення, зокрема в повітах: Марамуреш, Сучава, Тіміш, Караш-Северін, Арад, Ботошани, Сату Маре і Тульча.»
Переговори між
міністрами освіти Румунії та України стали першим кроком до пошуку
взаємоприйнятного рішення щодо навчання румунською мовою в Україні. У Києві
міністр освіти Румунії Лівіу Поп пояснив, що румунські школи навколо Чернівців,
і не лише, мають понад 200 річну традицію. Він дав зрозуміти, що вже почалися
переговори про шляхи вирішення ситуації. «Українська сторона запропонувала 80%-й обсяг викладання румунською мовою у I-IV класах, 65-75% у V-VI класах, 50-70% у
VII-IX класах та 20-30% в X-XII класах. Румунська сторона наполягала на більших
відсотках і на даний момент між двома сторонами ведуться переговори. Ситуація
освіти мовами національних меншин в Румунії відповідно до рамкового плану
наступна: у початкових класах з загальної кількості 24 годин 4 передбачено для
вивчання румунської мови та літератури, тобто близько 17%. В основній школі
із загальної кількості 30 годин, 4 години румунської мови та літератури, тобто
приблизно 13%, а у профільній школі учні мають 4 години румунської мови та
літератури, із загальної кількості 28 годин, що становить близько 14%.»
У свою чергу міністр
закордонних справ Румунії Теодор Мелешкану зазначив, що освітня реформа не
повинна мати за наслідок обмеження прав, якими вже користуються національні
меншини в Україні і привітав спрямування українського закону про освіту до
Венеціанської комісії. Водночас глава румунської дипломатії сказав, що дуже
важливими будуть шляхи втілення закону, висловивши готовність до більш
тісних консультацій з українською
стороною.
