Румунія сподівається на прорив у відносинах з Україною

Після зміни орієнтації України на зближення з ЄС та НАТО відносини між Києвом та Бухарестом суттєво змінилися і дають підстави на їх перетворення на стратегічне партнерство...

Василь Каптару, 27.08.2015, 09:41

Кілька років тому відносини між Румунією та Україною були дуже холодними через численні розбіжності у поглядах на різні питання. Ситуація румунської меншини в Україні та української – в Румунії, суперечка між Бухарестом і Києвом в Міжнародному суді ООН щодо розмежування виняткових економічних зон та континентального шельфу в Чорному морі, проблема спорудження Україною глибоководного суднового ходу Дунай-Чорне море по гирлу Бистре з порушенням ряду міжнародних норм, а також повернення румунських інвестицій, вкладених свого часу в будівництво Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд (КГЗКОР) були основними перешкодами на шляху добросусідських відносин, навіть якщо прихід до влади в 2004 році помаранчевих сил, як у Києві, так і в Бухаресті приніс нові сподівання на покращення. Політичні відносини на високому рівні розвивалися з перемінним успіхом в роки президентства Віктора Ющенка і зайшли в глухий кут з приходом до влади в Україні Віктора Януковича.

Проте ситуація радикально змінилася після погіршення стосунків між Україною та Росією понад рік тому, коли Румунія стала чи не єдиною сусідньою країною, яка засудила агресію Москви. Після анексії Криму Російською Федерацією та розпалювання нею міжнаціонального конфлікту на сході Донбасу, Румунія стала одним із небагатьох палких прихильників суверенітету і територіальної цілісності України, можливо несподівано для багатьох українців, які вважали, що в Бухаресті чекають вдалого моменту, щоб відірвати від України шматок землі. Дійсність, однак, продемонструвала абсолютно протилежне – упродовж останнього року офіційний Бухарест зробив чимало кроків як символічних, так і конкретних політичних, на підтримку України. Мабуть і завдяки цьому імідж Румунії радикально змінився як в очах політиків у Києві, так і в українському суспільстві загалом, і лише російські ЗМІ час від часу намагаються продемонструвати, що Румунія є ворогом України.

Найкращим доказом реального потепління у румунсько-українських відносинах є останні заяви президентів двох держав Петра Порошенка і Клауса Йоханніса після нещодавньої зустрічі в Брюсселі, яка пройшла в справжній атмосфері довіри та взаєморозуміння. Перший подякував президентові Румунії “за рішучу позицію підтримки України, а другий сказав, що “Румунія добре усвідомлює велику небезпеку збройного конфлікту по сусідству і бере активну участь в його вирішенні. Всього через п’ять днів до Бухареста з офіційним візитом прибув міністр закордонних справ України Павло Клімкін, який може стати початком прориву у двосторонніх відносинах на всіх планах. Глава МСЗ Румунії Богдан Ауреску зявив, що переговори з його українським колегою і другом “були дуже відкритими і конструктивними, а новий діалог доводить, в той же час, і сильну підтримку, яку Румунія надає Україні в цей важкий час. А Павло Клімкін додав, що міністри сповнені рішучості “зробити відносини між Україною та Румунією справді такими, що будуть дивитися у майбутнє в сенсі підтримки Румунією європейської інтеграції України і будуть наповнені новим змістом і новою динамікою.

Але які саме важливі кроки зробив офіційний Бухарест на зустріч Україні, котрі радикально змінили стосунки між двома сусідніми країнами, яким у минулому ніяк не вдавалося знайти спільної мови у багатьох спірних питаннях?

По-переше, Румунія завжди позиціонувалася на боці України і проти Росії, продовжуючи антиросійську риторику Траяна Бесеску. Останній одним із перших у світі відкрито засудив анексію Криму Росією і підтримку, яку Москва надає про-російським сепаратистам на сході України. Слід також відзначити, що обрання нового президента і зміна складу уряду не вплинули на офіційну політику Бухареста по відношенню до Росії. Румунія, на всіх рівнях, від Адмінстрації Президента до Міністерства закордонних справ беззастережно підтримує незалежність і територіальну цілісність сусідньої України і виступає за її зближення з європейськими та євроатлантичними структурами.

Румунія стала в липні минулого року першою країною, яка ратифікувала Угоду про асоціацію між Україною та ЄС, що є черговим доказом підтримки євроінтеграційних прагнень українського народу. При цьому усі парламентські партії в обох палатах румунського парламенту, як правлячі, так і опозиційні, майже одностайно проголосували за прийняття закону про ратифікацію угод про асоціацію з ЄС, яку Україна підписала 27 червня 2014 року. Румунська влада висловила готовність допомогти Україні в проведенні реформ, передбачених угодою про асоціацію з ЄС.

Румунія налічується серед країн ЄС, які послідовно виступають за посилення санкцій проти Росії. Президент Клаус Йоханніс переконаний, що діалог з Росією потрібен, але міжнародні санкції мають бути збережені доти, доки суверенітет України знаходиться під загрозою. У свою чергу міністр закордонних справ Богдан Ауреску наприкінці січня, на позачерговому засіданні Ради міністрів закордонних справ країн ЄС наполягав на необхідності посилення санкцій проти Російської Федерації через значне погіршення ситуації в Україні та враховуючи «чіткі докази» безпосередньої підтримки Росією сепаратистів на сході України.

Упродовж останнього року Румунія завжди підтримувала інтереси України у всіх форматах переговорів з ЄС, НАТО, США і на двосторонніх рівнях, використовуючи свій досвід та інформацію про Росію, накопичені протягом останнього десятиліття. Водночас на саміті НАТО у Великобританії Румунія, з огляду на свій досвід в сфері протидії кібернетичної злочинності, висловила готовність очолити один із чотирьох спеціальних трастових фондів допомоги Україні, створений для підвищення ефективності боротьби з кіберзлочинністю і розвитку систем кібернетичного захисту України у відповідності з найвищими стандартами країн-членів НАТО. Уряд Румунії на початку року ухвалив рішення про виділення у 2015 році 500.000 євро на забезпечення кібер-захисту сусідньої України.

Румунія висловила готовність прийняти приблизно 3500 біженців з України на тлі кривавих подій на Майдані. 1 березня минулого року румунським військовим літаком в Бухарест було доставлено 11 поранених активістів Майдану з метою лікування в кращих медичних закладах столиці Румунії.

Після багаторічних складних переговорів 2 жовтня 2014 року прем’єр-міністри Румунії та України Віктор Понта й Арсеній Яценюк підписали угоду про малий прикордонний рух між двома країнами. Вона надає можливість жителям прикордонних регіонів двох країн, які протягом останніх трьох років мали прописку в населених пунктах у зоні 30 кілометрів від кордону, перетинати румунсько-український кордон без оформлення віз у закордонних паспортах на базі спеціального дозволу. Румунія вже ратифікувала Угоду про малий прикордонний рух і сподівається, що вона буде якнайшвидше ратифікована Верховною Радою України.

І невостаннє Бухарест надає Україні інші форми фінансової допомоги з державного бюджету на 2015 рік. Зокрема йдеться про 20.000 євро для ознайомчих поїздок до Румунії з питання нагляду та координації патрулювання на кордоні між Україною та Білоруссю, 40.000 євро у вигляді внеску до Ради Європи для фінансування планів дій цієї організації з допомоги в розвитку Р.Молдови та України і 50.000 євро для обміну досвідом з Молдовою та Україною в процесі переходу до демократії та реформи освіти.