Румунсько-українські відносини: підсумки 2014 року
Незважаючи на величезні проблеми, з якими Україна стикалася упродовж 2014 року, або саме на тлі цього складного контексту, враховуючи прислів'я «Справжній друг пізнається в біді», румунсько-українські відносини сягнули якісно нового рівня.
Василь Каптару, 15.01.2015, 13:45
Незважаючи на величезні проблеми, з якими Україна стикалася упродовж 2014 року, або саме на тлі цього складного контексту, враховуючи прислівя «Справжній друг пізнається в біді», румунсько-українські відносини сягнули якісно нового рівня.
З самого початку року, на тлі Революції Гідності в сусідній країні, Бухарест, в особі Президента Траяна Бесеску висловив глибоку стурбованість хвилею насильства і загибеллю людей в результаті зіткнень між протестувальниками і силами правопорядку на вулицях Києва. Глава держави зазначив, що «Румунія пережила насильницьку конфронтацію, під час Революції 1989 року, коли більше 1000 осіб загинуло в боротьбі за свободу і демократію, але румуни зрозуміли після того, що насильство не є рішенням і, що прийнятні варіанти слід шукати шляхом демократичного діалогу.
З самого початку Євромайдану Румунія підтримала протест українського народу і прагнення українців до зближення з ЄС. У цьому контексті глава румунської держави неодноразово закликав режим Віктора Януковича не застосовувати силу проти населення, наголошуючи водночас, що Румунія підтримує незалежність і територіальну цілісність України, котрі мають бути забезпечені і гарантовані всім політичним класом України та міжнародним співтовариством.
Після погіршення ситуації і зокрема після того, як сили правопорядку почали стріляти в людей, представники румунської влади висловили скорботу та співчуття сімям загиблих і всьому українському народу, наголошуючи на тому, що ніякі політичні міркування не можуть виправдати загибель людей. 25 січня глава румунської дипломатії Тітус Корлеця висловив сподівання, що український народ буде процвітати в демократичному суспільстві, заснованому на повазі прав людини та основних свобод. Румунія залишиться й надалі поряд з Україною, з нашими друзями і сусідами, у великій європейській сімї, – зазначив глава МЗС.
Того ж дня, у память про жертв протистояння у Києві президент Траян Бесеску і глава зовнішньополітичного відомства зробили запис у Книзі співчуття і запалили свічку перед українським посольством, де мешканці Бухареста свічками і квітами вшанували память про українців, які загинули під час масових акцій протесту в Україні. У той же час Адміністративний палац міста Арада був освітлений кольорами українського прапора на знак солідарності з боротьбою українського народу за свободу і демократію.
1 березня офіційний Бухарест серед перших засудив дії Росії в Криму, відкрито назвавши їх агресією. “Будь-яку присутність російських військ на території України без згоди останньої і за рамками положень двосторонніх угод, слід вважати агресією проти України”, – заявив президент Траян Бесеску, який додав, що “Румунія стурбована питанням поважання державності, суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України у міжнародно визнаних кордонах.” “Кожна країна визначає свій шлях у майбутнє”, – сказав президент Бесеску.
10 березня міністр закордонних справ Румунії Тітус Корлецян здійснив візит підтримки до Києва, в ході якого підтвердив беззастережну підтримку Румунією державного суверенітету, територіальній цілісності й незалежності України та засудив незаконні дії Росії на території України. В.о. міністра закордонних справ України Андрій Дещиця й Тітус Корлецян домовилися про заходи щодо зміцнення довіри й безпеки між двома країни та підписали відповідну міжурядову угоду. Глава румунського МЗС акцентував увагу на суверенному праві українського народу визначати вектор своєї геополітичної орієнтації й в цьому звязку висловив готовність Бухареста надавати всіляку підтримку Києву в імплементації угоди про асоціацію між Україною і Європейським Союзом. Сторони також обговорили актуальні питання двостороннього співробітництва. Зокрема, було досягнуто домовленості про продовження румунсько-українського діалогу з питань захисту прав національних меншин і підготовки до підписання двосторонньої угоди про малий прикордонний рух.
Підписання угоди між Урядом Румунії та Кабінетом міністрів України про місцевий прикордонний рух премєр-міністрами двох країн – Віктором Понтою та Арсенієм Яценюком – відбулося 2 жовтня у Києві. Документ передбачає спрощений порядок перетину кордону мешканцями тих областей України та Румунії, які проживають у межах 30-кілометрової зони від спільного державного кордону. Вони отримуватимуть безкоштовні дозволи на спрощений перетин кордону з правом перебувати у прикордонній зоні іншої держави до 90 днів кожного разу від дати перетину кордону.
Перебуваючи у Києві глава румунського уряду заявив: «Якби до сьогоднішнього дня мене запитали, які відносини мають Україна та Румунія, я б сказав, що ми сусіди. З сьогоднішнього дня я можу сказати, що ми не тільки сусіди, але й друзі.» «Румунія підтримує як територіальну цілісність, так і європейський шлях України та Молдови» – сказав румунський премєр.
2 липня Палата Депутатів, а на другий день і Сенат Румунії, майже одноголосно ратифікували Угоду про асоціацію України з Європейським Союзом. Таким чином, Румунія стала першою країною Європейського Союзу, яка ратифікувала цю угоду. «Це демонструє тверду, послідовну і одностайну підтримку Румунії європейського шляху трьох країн-партнерів та їх законних сподівань на повноцінну європейську інтеграцію», наголосили у румунському МЗС. Після підписання закону про ратифікацію угод про асоціацію з ЄС Республіки Молдова, України та Грузії, укладених 27 червня в Брюсселі, глава румунської держави зазначив, що важливий крок, зроблений цими трьома країнами демонструє, що ніхто не може зупинити розвиток нації, він маючи на увазі Росію, яка намагається надалі зберігати політичний контроль над відповідним країнами. «Москва лише виграє від вступу в силу цих угод про асоціацію, – сказав Траян Бесеску, нагадавши, що, – завдяки цим документам, конкурентоспроможність та якість продукції і послуг з Молдови, України та Грузії будуть відповідати європейським стандартам.»
Наприкінці жовтня Президент Румунії Траян Бесеску привітав результати дострокових парламентських виборів в Україні. На думку глави румунської держави той факт, що більшість українців віддали свій голос за про-європейські партії демонструє, з одного боку, бажання українського народу продовжити просування по шляху європейської інтеграції, а з іншого боку – рішучість політичних партій, які перемогли на виборах, виконати бажання більшості українського електорату. У цьому контексті Траян Бесеску заявив, що Румунія буде лояльним партнером України на цьому вкрай складному шляху і додав, що, на його думку, це єдиний правильний вибір.
Офіційний Бухарест не визнав ні псевдо-референдум в Криму, ні псевдо-вибори про-російських сепаратистів на східному Донбасі. Згідно з МЗС Румунії «Донецька і Луганська області є невідємними і невіддільними складовими частинами суверенної України, а результат голосування, проведеного без згоди центральної влади в Києві та поза правовим полем української держави, є незаконним і нелегітимним.
Новий міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску, у своїй першій заяві на цій посаді, наголосив на необхідності збереження режиму санкцій ЄС щодо Росії і навіть їх посилення, якщо це буде необхідно, до повного врегулювання конфлікту на сході України. «Водночас, – зазначив глава зовнішньополітичного відомства Румунії, – ми продовжимо підтримувати зусилля Києва з проведення глибоких реформ в Україні, поряд з іншими державами-членами ЄС та реалізацію рішень, прийнятих на саміті НАТО у звязку з ситуацією в Україні.» До речі, з огляду на досвід Румунії у сфері кіберзахисту, Північноатлантичний альянс доручив Бухаресту очолити процес забезпечення захисту українського кіберпростору. Богдан Ауреску висловив своє переконання, що фонд вдосконалення і розвитку систем кіберзахисту України буде успішним.
