Румунсько-український експертний діалог щодо гібридних загроз а регіоні

У Румунії відбулися два круглі столи за участі румунських та українських експертів щодо гібридних загроз та заходів їх протидії.

Василь Каптару, 25.07.2019, 05:26

20 травня у
місті Констанца відбувся румунсько-український круглий стіл на тему «Безпекові
загрози в Чорноморському регіоні. Обличчя Евксінського понтусу в посткримській
геополітичній парадигмі», а 21 травня у Бухаресті – на тему «Гібридна
агресія, як нова форма зовнішньої політики: 5 років досвіду міжнародної
протидії окупації українських територій Російською Федерацією» за участі
експертів провідних науково-аналітичних та експертних центрів двох сусідніх
країн.

Зустрічі були
організовані Асоціацією «Дім Чорного моря/BlackSeaHouse» (Констанца,
Румунія), Асоціацією геополітики ім.
Йона Коні (Бухарест, Румунія), ГО «Центр регіональної співпраці «Діалог»
(Чернівці, Україна), ГО «Центр політичних наративів демократії» (Чернівці,
Україна) та Благодійним фондом «Суспільні ресурси та ініціативи» (Чернівці,
Україна) за підтримки Музею національної історії та археології Констанци ,
відповідно мерії 1-го сектору Бухареста. Серед учасників
обох заходів були українські та румунські експерти, зокрема Сергій Гакман,
Сергій Федуняк, Маріан Зідару, Васіле
Сіміляну, Дорін Попеску, Олександр Руснак, дипломати, військові, активісти, представники ЗМІ
та української громади Румунії.

Ідея проведення цих
круглих столів виникла не випадково. Обумовлено це тим, що Україна за останні
роки набула неабиякий досвід протидії гібридній війни, яким може поділитися з
іншими країнами в тому числі з Румунією, – розповів один з ініціаторів, український
політолог Сергій Гакман: «Ми вже давно займаємось аналізом дій які
відбуваються зараз дій які відбуваються зараз між Україною та Росією, яких
можна охарактеризувати як гібридна агресія Російської Федерації проти
незалежної держави Україна і в цьому контексті нещодавно і пан Магда випустив
свою книгу, а я випустив більш скромнішу, проте українською, румунською,
польською та англійською мовами. З огляду на все це хотілося б поділитися тими
враженнями, тими знаннями, які у нас є і водночас послухати, що про це думають
наші європейські колеги і, зокрема наші колеги з Румунії. Крім того, враховуючи
те , що ми були в очікуванні Гаагського суду щодо долі українських моряків, то
вирішили включити до цього обговорення також проблему українських полонених і
запросили матерів цих полонених, бо великою мірою ніхто не знає наскільки є
доля цих людей важкою і ніхто так не переживає за це як самі матері або дружини
цих людей.»

Акцентуючи увагу
учасників круглих столів на основній темі засідання, колишній румунський
дипломат та експерт з питань регіональної безпеки, президент асоціації «Дім
Чорного моря» Дорін Попеску торкнувся небезпеки
гібридних загроз для всього Чорноморського регіону. «Це зустрічі на рівні
експертів з Румунії та України з питань стабільності та безпеки в розширеному
Чорноморському регіоні. Круглий стіл у Костанці, організований Асоціацією «Дім
Чорного моря» у співпраці з Музеєм національної історії та археології, та в
Бухаресті стали чудовими нагодами для зустрічі та плідного обміну думками щодо
стабільності та безпеки у регіоні Чорного моря, особливо тому, що безпекова
ситуація стикається зі все більшою кількістю
гострих, чутливих проблем. Було визначено низку особливостей щодо
розширення гібридної сфери загроз, конфліктів і воєн у регіоні. Зокрема йдеться
про підвищення рівня гібридизації загроз і воєн, постійно ускладнюються форми,
засоби, інструменти кожної держави для досягнення власних інтересів, часто на шкоду
колективній безпеці. Ми обговорили роль НАТО, роль Євросоюзу, який зараз зазнає
не найкращих часів з точки зору європейської філософії, стикається з різким
зростанням популізму та євроскептицизму. Ми говорили й про гібридні загрози з
боку Москви, розглянули можливі дії у відповідь.»

На заходах було
презентовано книгу «Гібридна агресія Росії: уроки для світу» одного з найкращих українських експертів у
вивченні гібридних загроз, відомого українського викладача і журналіста Євгена Магди, який презентував сучасну
стратегію дій Кремля проти України та Європи загалом. Він наголосив на
важливості продовження подібного діалогу на експертному рівні для поглиблення
румунсько-українських відносин. «Румунія зараз головує в Європейському
Союзі, але, на жаль, з різних причин, не було масштабних візитів українського
керівництва до Румунії та румунського керівництва до України. Я вважаю, що
подібний діалог на експертному рівні і діалог, в тому числі учасників громадянського
суспільства, він є потрібний, бо ми є сусідами, ми зацікавлені у двосторонній
співпраці, її розвитку. Власне Україна має зараз унікальний досвід протидії Росії і цей досвід необхідно
транслювати, насамперед, на наших
сусідів. Я, наприклад, бачу, що в Румунії ми зустрічаємо більше порозуміння,
більше зацікавленість ніж часто це буває у країнах старої Європи. Ну не
буває сусідів між якими немає жодних
суперечностей, це тільки буває в ідеальному світі і в нашому ідеальному баченні.
Але я думаю, що наша взаємодія, як в даному випадку, вона в хорошому сенсі
підпирає міждержавні відносини на офіційному рівні, тому що в сучасному світі
ми не можемо спиратися виключно на
офіційні дипломатичні контакти.»

У Констанці та
Бухаресті відбулася й презентація книги про Іловайську трагедію колишнього
морського піхотинця, добровольця батальйону «Дніпро-1» Романа Зіненка, котрий
пережив Іловайськ і зібрав свідчення очевидців про військові злочини Росії на
території України. Він сказав, що не заспокоїться доки винуватці не будуть
покарані. Представниці громадської організації «Берегиня» (Дніпро), матері
українських військовополонених та зниклих безвісті (зокрема одного з 24
українських моряків, захоплених Росією під час проходження Керченської
протоки), звернулися до присутніх із закликами допомоги та наголосили на потребі
міжнародної підтримки у звільненні бранців Кремля і пошуку зниклих.

Відомий
румунський політолог, головний редактор наукового журналу «Геополітика» Васіле
Сіміляну зазначив, що попри непорозуміння, Румунія залишається надійним другом
та захисником інтересів України в Європейському Союзі, а дотримання
європейських цінностей і стандартів допоможе двом сусіднім країнам подолати розбіжності
у поглядах та посилити двосторонні відносини. «Такі заходи
необхідні для взаємного пізнання, особливо в сучасній ситуації гібридної війни
та заморожених конфліктів, конфлікту на сході України та ситуації в Криму.
Взаємопізнання є дуже необхідним, враховуючи те, що відносини між Румунією та
Україною є дуже коливальними. Згадаймо
якими вони були до суперечки між Румунією та Україною у міжнародному суді в
Гаазі, після чого зусиллями румунських та українських дипломатів, університетських
кіл, вони змінилися на краще, виникла взаємна відкритість. На жаль, рішення президента
Порошенка не було достатньою мірою пояснене і вплинуло на румунську громаду в
Україні, в умовах, коли у Румунії, як відомо, українській меншині надаються
багато прав. Я думаю, що це непорозуміння і, можливо, занадто прямий підхід України,
що створило певні труднощі в румунсько-українських відносинах. Але якщо в
майбутньому усі європейські механізми будуть перейняті та застосовані Україною з
більшою відкритістю та прозорістю, і я зрозумів від нового керівництва України,
що така прозорість буде, включаючи проведення консультацій з громадськістю з
дуже чутливих питань, то на мою думку ми зможемо реалізувати дуже гарний румунсько-український
проект.»

Сергій Гакман
сказав, що головним висновком круглих столів є те, що Україна стала
жертвою російської гібридної війни проте
наступною жертвою може стати будь-яка інша країна, в тому
числі європейська і навіть статус члена НАТО не убезпечує від
гібридної війни.