Румунська позиція в ЄП щодо ситуації в Чорноморському регіоні
Румунський депутат Європарламенту Йоан Мірча Пашку наполягає на потребі прийняття ЄС більш відповідальної позиції стосовно стратегічних реалій в Чорноморському регіоні, де Росія запустила довгостроковій процес мілітаризації...
Василь Каптару, 30.07.2015, 11:27
Європейський парламент, у середу
10 червня, прийняв резолюцію, підготовлену румунським європарламентарієм Іоаном
Мірчею Пашку, в якій наголошується на потребі прийняття Євросоюзом більш
відповідальної позиції стосовно стратегічних реалій в Чорноморському регіоні,
де Росія запустила довгостроковій процес мілітаризації. У документі
наголошується на складній, військовій та стратегічній ситуації у басейні
Чорного моря і зазначається, що санкції проти Росії повинні бути збережені до повного виконання Мінських домовленостей.
Йоан Мірча Пашку попереджає, що
після анексії Криму і дестабілізації східної України, Росія намагається взяти
під контроль північ Чорного моря, як це колись робив Радянський Союз: «Після
завершення «холодної війни», Чорне море, що колись було відносно закрито
територією, стало, насамперед, маршрутом перевезення каспійської нафти і газу
на Захід, а також джерелом енергії, що призвело до його включення в ширшу
перспективу, а саме: Чорноморський регіон. Таким чином Чорноморський регіон
став як економічно актуальним, так політично суперечливим простором. Подивіться
лише на геополітику різних трубопроводів, які його перетинають, а також на
зусилля Росії і Туреччини протистояти зовнішнім проникненням. Розпад колишнього
Радянського Союзу і входження Румунії та Болгарії як в ЄС, так і в НАТО
повністю змінили політичний ландшафт, зобов’язуючи, особливо ЄС шукати
інтеграційні інструменти, такі як Чорноморська синергія в 2007 році. Попри
думки бюрократів, ініціатива мала незначний вплив на створення спільної регіональної
ідентичності країнами регіону та зміцнення співробітництва між ними, оскільки
майже кожна з цих країн мала різні форми співпраці з ЄС. Після незаконної
анексії Криму Росією, дестабілізації нею східної України, і включення де-факто
Абхазії і Південної Осетії у російську військову систему, можна стверджувати,
що Чорноморський регіон був повернутий до стадії, в якій знаходився понад 20
років тому, а Росія намагається контролювати північне узбережжя моря, як це
робив Радянський Союз 24 роки тому.»
Румунський депутат зазначив, що
анексією Криму Росія перетворила півострів на «південний Калінінград». Він
висловив переконання, що зміна
стратегічної ситуації у Чорноморському басейні, розвиток військової обстановки
на Чорному морі є ознаками ширших, системних загроз для європейської безпеки,
на які країни-члени ЄС повинні відреагувати. «Окупація Криму та нинішні зусилля
з прокладення двох територіальних коридорів, один з Росії в Крим, а інший з
Криму в Придністров’я є незаперечними фактами. Обстріл Маріуполя та
дестабілізація Одеси підтверджують ці факти. Проблема в тому, що після
незаконної анексії Криму, півострів став трампліном до прилеглих районів і не
лише, з огляду на перетворення незначної російської оборонної структури,
дислокованої в Севастополі, на серйозну наступальну силу, оснащену ракетними
системами великої дальності, а також агресивну програму модернізації
російського чорноморського флоту. У певному сенсі, Росія створила своєрідний
«південний Калінінград», щоб підтримати потенційне розширення. Таким чином за
останні півтора року Чорне море знову набуло військову актуальність, на додаток
до своєї економічної значимості, які не можуть не викликати інтересу ЄС, особливо на тлі переоцінки стратегій
безпеки та оборони, що однозначно впливає на всі інші інтереси ЄС, такі як,
наприклад, охорона навколишнього середовища, на яке в довгостроковій
перспективі неминуче впливатиме розпочатий процес мілітаризації. Звичайно ці
реалії вимагають відповідального управління ситуацією в Чорному морі, але
діалог з Росією, за умови, що вона не розумітиме його як заохочення до
більшого, має обов’язково супроводжуватися постійними зусиллями з протидії, як
частина політики стратегічного перестрахування східних країн-членів як НАТО,
так і ЄС, які втратили довіру до реальних намірів Росії.»
У резолюції Європарламенту про
військово-стратегічну ситуацію у Чорноморському басейні після анексії Криму
зазначається, що ЄС повинен суттєво переоцінити свої відносини з Росією, які
сильно погіршилися унаслідок свідомого порушення Москвою демократичних
принципів, основоположних цінностей і норм міжнародного права, а також
внаслідок насильницьких дій останньої та дестабілізації своїх сусідів. На думку
більшості депутатів Європарламенту тепер ЄС має розробити надзвичайний план на
основі концепції «м’якої сили» («soft power»), щоб протистояти агресивній
політиці Росії.
«Своєю агресією проти України та
анексією Криму, влада Росії довела наші відносини до критичної позначки. Тепер
Кремль має вирішити, який шлях буде обрано: співпраці чи поглиблення
відчуження», – заявив литовський депутат від Європейської народної партії
Габріеліус Ландсбергіс. «Я переконаний, що російський народ, як і всі ми,
насправді хоче миру, а не війни. Але зміни в Росії можуть прийти тільки зсередини.
Тим часом ми маємо чітко сказати тим, хто керує Росією: ми солідарні з жертвами
їх агресії і з тими, хто бореться за цінності, на яких спирається ЄС», – сказав
він.
Згідно з текстом прийнятого
документа «абсолютним пріоритетом» держав ЄС має стати збереження єдності щодо
незаконної анексії Криму Росією та її прямого втручання у війну в Україні. Тому
депутати закликали держави ЄС утриматися від двосторонніх домовленостей з
Росією, які можуть зашкодити цій єдності. Аби забезпечити солідарність між державами-членами
ЄС, потрібно терміново створити потужний Європейський енергетичний союз, що
спиратиметься на чітких правилах, вважають в Європаламенті
Депутати ЄП стурбовані й тим, що
Росія відкрито позиціонує себе як противник світової демократичної спільноти та
чинного міжнародного порядку, підтримуючи та фінансуючи екстремістські і
радикальні партій в Євросоюзі. Депутати закликають Єврокомісію та держави-члени
створити скоординований механізм моніторингу фінансової, технічної та
політичної допомоги, яку Росія надає політичним партіям та інших організаціям
усередині європейського співтовариства, а також механізм оцінки впливу Росії на
політичне життя і громадську думку. Комісія повинна внести законодавчі
пропозиції щодо забезпечення повної прозорості політичних коштів та джерел
фінансування політичних партій в ЄС із зовні, наполягають також депутати
Європарламенту.
Законодавчий
орган ЄС закликав Єврокомісію невідкладно передбачити адекватні кошти для
фінансування конкретних проектів по боротьбі з російською пропагандою і
дезінформацією у межах ЄС і за його кордонами, а також передбачити надання
більш амбітної фінансової допомоги російській громадськості. Депутати
висловили стурбованість погіршенням ситуації в сфері прав людини і верховенства
закону в Росії і вимагають постійної підтримки ЄС для захисників прав людини в
Росії.
Резолюція засуджує і «довільний»
чорний список із 89 європейських політиків і чиновників, яким заборонено в’їзд
в Росію, вважаючи це порушенням міжнародного права, універсальних стандартів і
перешкодою на в забезпеченні прозорості. Цей документ «контрпродуктивним і
шкідливим для каналів зв’язку, які і так досить слабкі», стверджують депутати
ЄП, підкреслюючи, що люди з цього списку повинні бути проінформовані про
причини заборони і повинні мати право на її оскарження в незалежному суді.
Європарламент сподівається, що в
довгостроковій перспективі відносини між Єс та Росією будуть більш передбачуваними,
конструктивними і взаємовигідними, але вважає, що відновлення співпраці може
мати місце, тільки якщо Росія поважатиме територіальну цілісність і суверенітет
України, в тому числі Криму, повністю виконає положення Мінських угод і
припинить дестабілізаційні військові дії поблизу кордонів ЄС.