Підсумки міні-саміту НАТО в Бухаресті
У Румунії пройшов регіональний саміт НАТО за участю керівників держав Центральної та Східної Європи, які наполягають на необхідності збільшення військової присутності Альянсу в регіоні.
Василь Каптару, 19.11.2015, 08:50
У Бухаресті на початку листопада відбувся регіональний саміт НАТО за участю керівників держав Центральної та Східної Європи, організований з ініціативи президентів Румунії та Польщі. У зустрічі взяли участь керівники Болгарії, Естонії, Латвії, Литви, Польщі, Румунії, Словаччини, Угорщини та Чехії, а також заступник Генерального секретаря НАТО Александр Вершбоу.
На саміті була проведена спільна оцінка загроз і ризиків безпеки, що надходять зі східного сусідства НАТО. Президенти дев’яти країн-учасниць узгодили важливий комплекс заходів, спрямованих, з одного боку, на зміцнення єдності, згуртованості і солідарності НАТО та, з іншого боку, на надання адекватної відповіді викликам, з якими в даний час стикається НАТО.
На прес-конференції за підсумками зустрічі президент Румунії Клаус Йоханніс сказав, що одним з ключових питань, що обговорювалися були перспективи вибудовування відносин з Росією. За словами глави Румунської держави, президенти країн-учасниць зійшлись на думці, що рішення про відновлення діалогу з Російською Федерацією має базуватися на загальній повазі міжнародного права.
Окрім цього Клаус Йоханніс озвучив ще кілька центральних тем: зміцнення солідарності та неподільності безпеки союзників, в тому числі шляхом зміцнення трансатлантичних зв’язків і підтримки більшої військової, політичної та економічної присутності США в Європі; зміцнення НАТО і продовження процесу адаптації для належної відповіді на довгострокові ризики зі Сходу та Півдня, в чому особливу роль матиме зміцнення відносин зі східними стратегічними партнерами; зміцнення безпеки від Чорного моря до Балтійського моря, а також необхідність поглиблення стратегічного партнерства між НАТО й Європейським Союзом.
Напередодні, після переговорів зі своїм польським колегою, в ході яких була обговорена й ситуація в Україні, Клаус Йоханніс заявив: «Ми мали дуже хороший обмін думками щодо поточної ситуації, що перебуває під впливом викликів у країнах східного сусідства – Україні та Молдові, а також щодо відносин з Російською Федерацією та проблем на європейському рівні: криза з мігрантами, енергетична безпека, реформа політики європейської безпеки та політики сусідства. Ми домовилися тісно співпрацювати в напрямку підтримки європейського курсу і процесу реформ в Молдові та Україні, а також підтримувати особливий інтерес ЄС до Східного сусідства.»
У свою чергу президент Польщі Анджей Дуда відзначив традиційну дружбу між Бухарестом і Варшавою та відкритість Румунії до активізації співпраці між двома державами: «Я згоден з паном президентом, що величезну важливість має подальший розвиток ситуації в цій частині Європи. З одного боку є проблема України, а з іншого боку – проблема Р.Молдова та Чорноморського регіону. Ми обидва спробували відповісти на питання, як буде розвиватися ситуація в Україні і висловили сподівання, що буде встановлений тривалий мир, тому що цей конфлікті, який став замороженим, не може бути прийнятним в довгостроковій перспективі. Україна повинна повернути собі контроль над власними кордонами. Ми раді позиції, озвученій західноєвропейськими державами, які наполягають на повному виконанні Мінських домовленостей, а не тільки певних пунктів. Це дає сподівання на мир.»
Заступник Генерального секретаря НАТО Александр Вершбоу привітав ініціативу Польщі та Румунії провести міні-саміт в Бухаресті, зазначивши, що цей захід стане важливим внеском у справу подальшої консолідації НАТО. В інтерв’ю нашій радіостанції Александр Вершбоу сказав: «Я думаю, що підсумкова декларація саміту, як і власне зустріч, внесуть позитивний і охоплювальний внесок до дискусій в перспективі Варшавського саміту. Цей документ дуже збалансований і охоплює виклики не тільки зі сходу, які, природно, були в центрі уваги дискусій, але й з півдня. Зустріч та підсумкова декларація будуть дуже корисними для саміту НАТО у Варшаві. Так, ми маємо хороші новини з Україні, де ситуація дещо покращилася, але залишається загроза від ревізіоністської політики Росії і можливість нового конфлікту в Україні. НАТО має реагувати одночасно на загрози, що йдуть як зі сходу, так і з півдня, і я думаю, що ми можемо впоратися з цим.»
За підсумками саміту від 4 листопада дев’ять країн-учасниць передали керівництву НАТО офіційне прохання посилити військову присутність Альянсу в країнах Східної Європи у відповідь на агресивну поведінку Росії, в результаті чого, на їх думку, необхідно забезпечити потужну, переконливу і тривалу військову присутність НАТО в регіоні. Крім того, на регіональному саміті в Бухаресті була підкреслена необхідність продовження політики відкритих дверей паралельно із продовженням співпраці з партнерами Альянсу.
