Про що домовились глави МЗС Румунії та України в Чернівцях?

Дипломатичний «десант» на Чернівеччині, а також питання, які були обговорені в ході двосторонніх переговорів свідчать про бажання обох сторін якнайшвидше вирішити питання, які заважають двом сусіднім країнам вийти на якісно новий рівень відносин.

Василь Каптару, 25.01.2018, 08:31

У середині січня в
Чернівцях відбулась зустріч міністрів закордонних справ, а також освіти Румунії
та України. Цей дипломатичний «десант» на Чернівеччині, а також питання, які
були обговорені в ході двосторонніх переговорів свідчать про бажання обох
сторін якнайшвидше вирішити питання, які заважають двом сусіднім країнам вийти
на якісно новий рівень румунсько-українського діалогу.

Власне аналізуючи склад делегацій можна визначити домінантну тему
зустрічі, яка за словами міністра закордонних
справ Румунії Теодора Мелешкану була відкритою й пройшла в дуже дружній
атмосфері та з чітким бажанням обох сторін якнайшвидше знайти правильні та
реалістичні рішення проблем, з якими стикаються дві сусідні країни й особливо
для майбутнього розвитку відносин між Румунією та Україною. Отже центральним
питанням переговорів в Чернівцях було впровадження положень нового Закону
України «Про
освіту»,
зокрема в частині забезпечення права румунської меншини на навчання рідною
мовою.

Щодо цього за підсумками зустрічі Теодор Мелешкану заявив: «Румунія і
надалі зберігає свою точку зору стосовно того, що стаття 7 закону про освіту, в
її нинішній редакції має негативні наслідки для права на освіту рідною мовою
осіб, які належать до румунської національної меншини і, взагалі, для всіх, рідною
мовою яких є румунська. Я обговорив з Павлом висновки Венеційської комісії щодо статті 7, а також роль, яку відіграватиме подальше
правове регулювання цих питань з тим, щоб побачити, які рішення ми можемо знайти
разом. Ми домовилися відкрити та якнайшвидше закрити переговори щодо розробки
спільного робочого документа, протоколу, з питань імплементації закону про
освіту та, зокрема, щодо подальшого розвитку вторинного законодавства.»

Зі свого боку міністр
закордонних справ України заявив, що переговори почалися з того, що мають і можуть зробити разом сторони для
реалізації українського освітнього закону: «Ми з пані Лілією Гриневич ще раз
наголосили, що імплементація цього закону має базуватися на послідовній
дискусії і взаємодії з нашими румунськими друзями і партнерами та з громадою
тут. Ми домовились, що наші міністерства освіти вже зараз починають працювати
над спільним документом, який визначить наші бачення в імплементації цього закону
для українських громадян румунського походження, для румунської громади. Це
бачення буде ґрунтуватися на дуже простих принципах: перше – всі громадяни
України повинні мати добрі знання української, без чого у кожного нема
можливості реалізувати своє майбутнє і
друге – кожен має розуміти і відчувати свою країну, а це означає що ряд предметів, ну наприклад Історія України,
Основи держави і права, вони за визначенням мають викладатися українською.»

Теж у Чернівцях румунська сторона повідомила українську про те, що для
заохочення дітей етнічних румунів України вчитися рідною мовою румунська влада
буде виплачувати найкращим учням стипендії: «Я повідомив Павла, що Уряд Румунії
нещодавно прийняв деякі рішення, спрямовані на заохочення та захист прав етнічних
румунів України, в тому числі щодо надання стипендій учням, а також щодо
проведення курсів для вчителів шкіл з румунською мовою викладання. Я висловив
надію, що ми зможемо працювати з українськими властями у цій сфері.»

Слід сказати, що Румунія, на відміну від інших сусідів України, зайняла
конструктивну позицію щодо реформи освіти мовами нацменшин та, попри
розбіжності у поглядах, висловлює готовність до діалогу і підтримує Київ на
регіональному та міжнародному рівнях. На цьому наголосив і Павло Клімкін: «Я
дуже радий, що у нас відбувається і сьогодні відбувся дружній та зорієнтований
на результат діалог з цих питань. І я дуже вдячний Теодору за те що він сказав
сьогодні: що Україна має бути членом Європейського Союзу. Це те, що я постійно
повторюю, що румунська громада знайде себе в майбутньому коли Україна стане
членом Європейського союзу в спільній,
об’єднаній Європі. Я окремо подякував Теодору за допомогу з румунського боку,
яка надається не тільки румунській громаді, я підкреслюю, а взагалі області і
Чернівцям як місто, зокрема щодо тутешнього шпиталю. Обов’язково хочу
використати цю можливість, щоб подякувати нашим румунським друзям за дуже
послідовну і дієву підтримку, і двосторонню, і в рамках міжнародних
організацій, в нашій боротьбі за незалежність і територіальну цілісність
України. Я завжди її відчував.»

Глави зовнішньополітичних відомств двох країн розглянули й інші нагальні питання двосторонніх відносин. Теодор Мелешкану: «Ми
обговорили й транскордонні проекти, що представляють для нас інтерес, такі як
відкриття нових пунктів перетину кордону між Румунією та Україною, а також
інші, більш амбітні, проекти щодо забезпечення транспортних зв’язків по вісі
«Північ-Південь» на рівні Європейського Союзу. У той же час ми висловили
готовність і надалі підтримувати зусилля України щодо вступу до ЄС та НАТО.»
Теодор Мелешкану повідомив, що з румунського боку роботи з модернізації двох
автомобільних пропускних пунктів на кордоні з Україною майже завершені, а
також, що Уряд Румунії має намір надати фінансову допомогу в розмірі 60 тис
євро для оснащення і покращення умов одного з відділень Чернівецької лікарні.

Міністри також домовились, що вже у першій половині 2018 року Румунія та
Україна відкриють нові автомобільні пункти пропуску на кордоні та працюватимуть
над створенням пішохідних, зокрема в гірських районах. Павло Клімкін: «Я
вважаю, що це жах, що на 235 кілометрів кордону з Румунією тут є лише 1 міжнародний
пункт пропуску. І це власне наша проблема. З нашого боку ми за ці роки не змогли
добудувати пункти пропуску. Вони мають бути добудовані цього року, але сьогодні
ми з Теодором говорили про створення й пішохідних пунктів пропуску.»

Відомий
румунський аналітик Юліан Кіфу, директор Центру запобігання та раннього
попередження конфліктів прокоментував для Радіо Румунія результати останніх
румунсько-українських переговорів: «Треба
відзначити дуже важливу річ: уперше
ми маємо чіткі заяви українського чиновника, міністра закордонних справ, який
говорить про добрі і дружні двосторонні відносини, а також вперше маємо визнання лояльності румунської меншини щодо Української держави, уклін, складений безпосередньо і неодноразово міністром
закордонних справ Клімкіним перед
румунами, громадянами України румунської національності, які були на Донбасі, які загинули, воюючи пліч-о-пліч з українцями, захищаючи державу в якій живуть. Таке відбувається вперше і, на мій погляд, позитивним результатом цього
візиту станом на сьогодні є саме це: сторони представили свої
позиції, вони чітко зрозумілі нам і ми спробуємо узгодити цей документ, що має компенсувати
прийняття закону, який сьогодні має редакцію, не зовсім вигідну нам в умовах передвиборчого року…»