Перспективні дослідження української кризи: погляд з Румунії

У Бухаресті відбулася презентація нової книги Юліана Кіфу «Перспективні дослідження української кризи: сценарії розвитку подій у середньо- та довгостроковій перспективах».

Василь Каптару, 11.10.2014, 04:35

19 вересня 2014 р. у приміщені Парламенту Румунії відбулася презентація нової книги Радника президента Траяна Бесеску, керівника Департаменту у стратегічних справах та з питань міжнародної безпеки Адміністрації Президента Румунії Юліана Кіфу «Перспективні дослідження української кризи: сценарії розвитку подій у середньо- та довгостроковій перспективах». На заході були присутні чільні державні посадовці, дипломати, відомі політологи, науковці, викладачі та студенти вищих навчальних закладів, а також представники провідних ЗМІ. Презентація книги Юліана Кіфу викликала жвавий інтерес у присутніх, адже його робота є перспективним аналізом різних можливих та однаково реальних сценаріїв розвитку подій в Україні та в регіоні.

Автор книги Юліан Кіфу наголосив на тому, що всі представлені оцінки, сценарії та прогнози були зроблені ним за допомогою власної техніки і методології перспективного дослідження. Він сказав, що в ході аналізу подій в Україні було враховано низку основних показників: «Ми провели аналіз на місцевому, регіональному та глобальному рівнях усіх показників, які можуть вплинути на ситуацію в Україні і зупинилися на пятьох основних показниках, з можливими альтернативними сценаріями, які є різними, але в той же час однаково реальними. По-перше ми зосередилися на типі кордону між «західним світом» і «російським світом». І тут є варіант «перехідного» кордону, простору двостороннього впливу і в якому співіснують інтереси обох сторін, або «укріпленого» кордону, за прикладом кордону часів «холодної війни», зі зброєю з обох боків та сильно захищеним обома сторонами. Другий показник стосується напряму, який обере для себе Україна. Піде на схід, до Євразійського союзу чи піде на Захід, убік Європейського Союзу і НАТО. Обере формулу невизначеності, в поєднанні з націоналізмом, анархізмом, низьким управлінським потенціалом, чи навпаки — державну формулу, яка віддасть перевагу використанню переваги обох сторін, знижуючи витрати на обох напрямах, як вже було раніше. Третій показник враховує те, як виглядатиме територіально Україна. Як відомо вона переживає територіальні ампутації – анексію Криму, військову агресію на сході. Тому постає запитання чи зуміє Україна відновити свою цілісність. Четвертий показник стосується того, чи Росія продовжить свою ревізіоністську політику, продовжуючи розхитувати нинішні кордони, або спробує якось виправдати свої дії, при цьому підтверджуючи свою прихильність до норм міжнародного права і дотримуючись взятих на себе зобовязань у сфері безпеки на європейському та глобальному рівнях. І, нарешті, пятий показник стосується того як будуть вирішені проблеми цієї війни між Росією й Україною — буде продовжена конфронтація, буде своєрідна «холодна війна», чи буде досягнута домовленість, котра якось врегулює ситуацію, навіть якщо це не означатиме повне вирішення проблеми.»

Відомий румунський політолог Корнел Кодіце сказав, що аналізуючи нинішні події в Україні у нього склалося враження своєрідного дежавю. Він називає те що відбувається на півдні та сході України «російською кризою». «Світові реалії, свідками яких ми є в останні 20 років, мають абсолютно приголомшливу рису, а саме, що майбутнє, яке вони нам принесли, яке окреслилося на наших очах, його значна частина жахливо схожа з минулим. Тобто події не приходять з майбутнього, але звідкись у минулому. У звязку з Україною я хочу привернути вашу увагу до наступного аспекту, який підтверджує мою ідею. Загалом нинішні події в Україні повязані з політикою Росії, тому я не розумію чому всі говорять про «українську кризу», тому що за винятком того, що події відбуваються на території України, насправді це «російська криза», яку Москва експортує, поширює і користується її перевагами. І виходячи з цього, я порівняв би те, що відбувається зараз в Україні з «берлінською кризою» та «кубинською кризою». Постає запитання: наскільки і в якій мірі ця криза нагадує кризи колишнього СРСР. І якщо ви зробите порівняння цілої низки показників, будете абсолютно вражені ступенем схожості тем, питань і позицій, які були прийняті в цих ситуаціях.»

Говорячи про можливі сценарії розвитку подій в сусідній країні, державний секретар у стратегічних справах МЗС Румунії Богдан Ауреску сказав: «Я не буду коментувати всі ці різні сценарії, але можу вам сказати про сценарій, якому я б надав перевагу як людина, яка управляє цими справами в Міністерстві закордонних справ Румунії. Я надаю перевагу тому сценарію, в якому Україна територіально цілісна, в якому Україна сама вирішує свою долю, в якому Україна стабільна, процвітаюча, демократична держава, яка поділяє європейські та євроатлантичні цінності, котрі поділяє й Румунія, в якому національні меншини України мають можливість зберегти свою ідентичність в суспільстві терпимості і взаємоповаги, у відповідності до європейських стандартів, і, не в останню чергу, в якому Україна є партнером Румунії, на який Румунія могла б покластися, так само, як Румунія є відвертим і надійним партнером України зараз, в дуже критичний для нашої сусідньої держави час.»

На презентації книги Юліана Кіфу «Перспективні дослідження української кризи: сценарії розвитку подій у середньо- та довгостроковій перспективах» був присутній і Посол України в Румунії Теофіл Бауер, який зокрема заявив: «Праця такого відомого в Румунії політичного діяча і науковця, як Юліана Кіфу, котрий завжди підтримував Україну, містить в собі не тільки хронологію того що відбувається в Україні сьогодні, а й декілька сценаріїв можливого розвитку подій, які для нас є абсолютно цікавими з точки зору його підходу як політика, як науковця, який займається політологією, займається кризовими ситуаціями, не тільки в Україні, а й в Європі та в світі, має певний досвід в цій сфері. Тому безумовно, що Посольство з цікавістю, з інтересом ставиться до такого роду презентацій. Ну а присутність широкого кола політиків, експертів, ЗМІ, дипломатичного корпусу, вона є, також, своєрідною підтримкою тому, що сьогодні робить Україна на шляху до збереження своєї територіальної цілісності, суверенітету та незалежності.»