НАТО, ЄС та ситуація у східному сусідстві

Міністр закордонних справ Богдан Ауреску: Румунія не лякається погроз Росії, а Євросоюз не має права відмовитися допомагати Україні, Молдові та Грузії.

Василь Каптару, 09.04.2015, 10:19

У квітні виповнюються 11 років від вступу Румунії до
НАТО. За цей час в цій частині Європи безпекова ситуація погіршилася, змінився
геополітичний баланс. У цьому контексті НАТО залишається головним гарантом
безпеки Румунії, а основною метою Бухареста з цієї точки зору є зміцнення ролі
та ефективності НАТО, як важливого чинника євро-атлантичної безпеки, -
стверджує Міністерство закордонних справ Румунії.

Унаслідок дій Росії в Україні, пріоритети і стратегії
Північноатлантичного альянсу в дуже короткий час змінилися. Тепер НАТО
готується відправити до ряду східноєвропейських країн, в тому числі до Румунії,
не тільки військовослужбовців і літаки, а й важку військову техніку. До чого це
може призвести, запитали ми румунського аналітика Юліана Фоту: Я хотів би зробити
уточнення, яке вважаю дуже важливим. Альянс дає оборонний сигнал, особливо
Росії, виходячи з реалій сьогодення. А саме: напружена ситуація між Росією й
Україною, а також напружені відносини між Росією і Заходом не означають
обов’язково, що це приведе до військової ескалації. Насправді на минулорічному
саміті в Уельсі НАТО продемонструвала політичну готовність виконати свої
завдання, готовність союзників надати допомогу один одному, і це маленький, але
важливий крок в напрямку зміцнення східного флангу НАТО. У той же час Альянс
продовжує тримати відкритими всі канали для мирного врегулювання цієї дуже
складної ситуації. Ніколи до тепер Північноатлантичний альянс не закривав двері
дипломатії, так само й тепер не відмовився від ідеї досягнути, в розумній
перспективі, домовленості з Росією. Отже, ми готуємося до найгіршого, але все
ще сподіваємося на краще.

Попри це зараз дуже важко передбачити наступні кроки
Москви, до яких дій вона вдасться в Україні, зокрема на сході де зараз
спостерігається відносний спокій. Юліан Фота: Дійсно там зараз спокійніше,
спостерігається відносне затишшя, але не можна говорити про мир в цій частині
України. Була ціла низка подій, які змусили нас задуматися, привернули нашу
увагу, зокрема низка терактів у кількох містах України, що знаходяться на
відстані від лінії фронту, потім атаки сепаратистів на Маріупольському
напрямку, аби перевірити реакцію українських сил, а також низка заяв Москви, що
також викликають велику заклопотаність на Заході. Отже, так, зараз можна
говорити про певне затишшя, але це не означає ані досягнення миру, ані те, що
сепаратисти відмовилися від своїх намірів. Час покаже чи дійсно можна говорити
про заморожений конфлікт, або бойові дії на Донбасі будуть відновлені з
приходом весни, і конфлікт знову стане гарячим.

Тим часом Москва продовжує робити завуальовані (і не дуже
завуальовані) погрози на адресу Румунії, через готовність останньої розмістити
додаткові сили НАТО на своїй території. Російські офіційні особи стверджують,
що Росія залишає за собою право брати до уваги цей суттєвий фактор при своєму
військовому плануванні. У відповідь міністр закордонних справ Румунії Богдан
Ауреску сказав, що погрози Росії Румунію не лякають: Я можу вам дуже ясно
сказати, що заходи, які Північноатлантичний альянс вжив у відповідності до
рішень, прийнятих на саміті у Великобританії у вересні минулого року, для
взаємного захисту союзників, які знаходяться на східному фланзі, є результатом
того, що сталося в Україні.

Богдан Ауреску також заявив, що Бухарест офіційно зажадав
перегляду стратегії безпеки ЄС, з тим, щоб у цьому документі були враховані
нові загрози: Враховуючи великі ризики в нашому регіоні, особливу на сході,
але й на півдні Євросоюзу, Румунія вважає за доцільне розробити нову стратегію
безпеки ЄС, тому що чинна стратегія безпеки Євросоюзу була розроблена у 2003
році. У певний момент вона була дещо актуалізована, але в цей час не відповідає
дійсності, оскільки безпекова ситуація навколо Європейського Союзу змінилася.

Міністр закордонних справ Румунії підкреслив, що
Європейський Союз не має права відмовитися допомагати Україні, Молдові та
Грузії. Він зажадав, щоб на саміті Східного партнерства, що пройде у травні в
Ризі, Європейський Союз чітко і голосно заявив, що залишає відкритими двері для
цих трьох країн і підтримує початі ними демократичні реформи.