Глава МЗС про ситуацію в Україні та двосторонні відносини
Тітус Корлецян: Румунія не може залишатися осторонь, а навпаки, разом з європейськими партнерами, буде шукати різні форми підтримки України...
Василь Каптару, 06.11.2014, 08:09
На тлі стабільно напруженої ситуації в Україні та невизначності громадян Р.Молдова, які незабаром обиратимуть подальший курс своєї країни — на Схід чи на Захід, Румунія продовжує уважно стежити за ходом подій в регіоні, стабільність якого серйозно підірвала Росія. Водночас Румунія, член ЄС і НАТО, підтримувала і продовжує підтримувати європейські прагнення України та зацікавлена в продовженні курсу європейської інтеграції і демократичних реформ сусідньої країни.
У цьому плані міністр закордонних справ Румунії Тітус Корлецян висловилися нещодавно за необхідність поглиблення двосторонніх відносин у всіх планах. В інтервю інформаційному телеканалу “DigiTV” він висловив сподівання, що нещодавні парламентські вибори дещо послаблять напруженість в країні та у регіоні загалом, навіть якщо процес мирного врегулювання ситуації є досить складним: “Це зовсім непростий процес. Але парламентські вибори, які є другим виборчим випробуванням, після нещодавніх виборів Президента України, дають повну легітимність владі, давайте назвемо її новою владою після революції на Майдані, дають народну легітимність, шляхом голосування, новому уряду, який, я впевнений, підтвердить європейську орієнтацію України. І це дуже важливо.”
Говорячи про румунсько-українські відносини, глава МЗС Румунії позитивно оцінив нещодавне звернення Петра Порошенка до буковинців, зокрема до чисельної етнічної румунської громади, румунською мовою. Тітус Корлецян вважає, що факт звернення українського президента до присутніх на зустрічі в Чернівецькому національному університеті румунською мовою є проявом поваги і уваги до румунів, які проживають в Україні. “Зараз ми більш впевнені ніж кілька років тому, що право на збереження національної ідентичності і культури етнічних румунів в Україні буде забезпечене, ми ведемо з цього питання постійний діалог з українською владою. Водночас Угода про малий прикордонний рух, підписана премєр-міністрами Віктором Понтою та Арсенієм Яценюком у Києві буде надзвичайно корисною для українських громадян, які проживають поблизу спільного кордону, в тому числі для етнічних румунів. Чесно кажучи, зараз ми констатували більшу відкритість до діалогу, але до більш глибшого обговорення усіх питань перейдемо, напевно, після заспокоєння ситуації в Україні в плані безпеки. Тепер трохи важко проводити глибокий аналіз, але будуть обговорені й право на освіту рідною мовою, і свобода віросповідання, речі, повязані з румунською ідентичністю, які більше не сприймаються як ризики, як негативні тенденції серед румунів, а як природні речі, в дусі європейської демократії. Ці теми, штучні стереотипи, вкоренилися в свідомості деяких осіб, які, будучи при владі в Україні, думали за шаблоном пост-радянської філософії, але тепер, якщо Україна продовжить і прискорить свій європейський шлях, зрозуміє, що європейська демократія означає й забезпечення поваги до національних меншин, поважання європейських стандартів. Румунія ніколи не вимагала більшого, не вимагала автономії заснованої на етнічних критеріях як того вимагають інші, ми наполягаємо на забезпеченні прав, які передбачені в європейських документах, в європейських договорах, ратифікованих і Україною.”
Міністр закордонних справ Румунії торкнувся і газового питання, зокрема підтримки, яку Євросоюз надає Києву у врегулюванні газової суперечки з Росією: “Україну найближчим часом чекає складний період, наближається зима, яка обіцяє бути складною для України та українського народу, який потребує зараз солідарності і підтримки. Ми створили на рівні європейських та міжнародних субєктів дуже конкретні формули фінансової та економічної допомоги, але й процес необхідних реформ, у тому числі з точки зору правильного функціонування економічного механізму, боротьби з корупцією. У цьому Україні буде потрібна підтримка, а Румунія не може залишатися осторонь, а навпаки, разом з європейськими партнерами, буде шукати різні форми підтримки.”
Наразі Бухарест серед перших і рішуче засудив дії Москви на території України неодноразово наголошуючи, що беззастережно підтримує суверенітет, незалежність і територіальну цілісність сусідньої країни в межах міжнародно визнаних кордонів. Румунія підставила Україні своє плече, висловивши готовність взяти на себе керівництво у програмі НАТО з відбиття кібератак на Україну. Так само, Бухарест готовий забезпечити і професійну підготовку українських фахівців для максимально ефективного використання створеної системи кібербезпеки.
